Соціальні тенета

Соціальні тенета

Соціальні тенета

Як навчити дитину культури спілкування в мережах “Вконтакті”, Facebook тощо.

Колись друзів викликали погуляти з двору, потім — по домашньому телефону, пізніше — СМСкою. А сучасним дітлахам не потрібно навіть виходити з власної кімнати, щоб поспілкуватися, поділитися останніми новинами, обмінятися фотографіями, музикою, фільмами і всім класом зробити домашнє завдання. Все завдяки всемогутньому інтернету й уже такому звичному поняттю, як «соціальна мережа». Добре це чи погано? Тут думки спеціалістів і батьків розійшлися. «Освіта України» зібрала всі «за» і «проти» дитячого спілкування в соціальних мережах, а також дізналася, як навчити школяра бути обачним і обережним у «тенетах інтернету». Навіть не хочеться розпочинати нову статтю про дітей та соціальні мережі вже набридлим: «Неможливо уявити життя сучасної людини (хоч ще і неповнолітньої)…». Тому нехай замість мене скажуть цифри. Нещодавно соціологи полічили, що половина інтернет-користувачів світу мають один чи більше аккаунтів. При цьому із сотні найпопулярніших сайтів двадцять — класичні соцмережі, а ще шістдесят — портали з різними ступенями соціалізації. Ці цифри переконали веб-аналітиків, що саме соціалізовані сайти є причиною того, що дорослі й діти дедалі більше часу проводять у віртуальному світі. Та, якщо дорослі можуть розмежувати віртуальний і реальний світи, то ще нестійка дитяча, а надто бурхлива підліткова психіка можуть не впоратися з усіма принадами й небезпеками паралельного світу.

«За» чи «проти»
ПОЗИТИВНІ Й НЕГАТИВНІ СТОРОНИ СОЦМЕРЕЖ

Спілкуючись з батьками школярів, я зрозуміла, що ставлення до «сидіння» дитини в соцмережі в кожного своє. Хтось підкорився модній тенденції і дозволив завести свої сторінки всюди, де дитині цікаво. Хтось суворо регламентує час на віртуальне спілкування. Інші — використовують аккаунт дитини, аби знати її коло спілкування, бути в курсі справ у школі, стосунків з однокласниками й друзями. А дехто — суворо забороняє будь-яке спілкування в інтернеті. Хто правий? На це запитання ми спробували відповісти разом із психологом Валерією Аксьоновою.

Забороняти користуватися соціальними мережами сучасній дитині не можна, адже так батьки ізолюють її від цілого світу інтересів, яким користуються її однолітки,— вважає психолог.— Така заборона може загальмувати процес соціалізації дитини в суспільстві, а свій аккаунт вона заведе все одно, потайки від батьків. Тому, навіть якщо ви самі не користуєтеся соціальною мережею, саме час поцікавитися, як вона діє, які можливості має. Заведіть і собі сторінку, а потім разом з дитиною відкрийте і її власну. Постійно пояснюйте, що в інтернеті, як і в житті — ті самі правила і закони, хоча здається, що в віртуальному світі можна робити все безкарно. Можливо, спершу, якщо це школяр 5-6 класів, домовтеся разом заходити в соціальну мережу. Але поступово доведеться навчитися довіряти своєму чаду самостійно спілкуватися з друзями.

ЧОТИРИ «ЗА» ВІРТУАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ

1. Дитина опановує роботу з комп’ютером і в інтернеті.
2. Отримує безліч інформації, навчається її «фільтрувати», що позитивно впливає на логічне мислення, пам’ять, увагу.
3. Якщо друзі чи однокласники живуть в іншому місті або районі великого міста, школяр не випадає зі свого кола спілкування, перебуває в курсі останніх подій у житті однолітків.
4. Під час листування з іншими дітьми відточує вміння грамотно будувати речення, висловлювати свої думки.

П’ЯТЬ «ПРОТИ» ВІРТУАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ

1. Світ соціальної мережі розмиває рамки загальноприйнятих понять: добре/погано, пристойно/непристойно, красиво/вульгарно тощо. Дитяча психіка незахищена перед світом, де здається, що можна все і ніхто про це не дізнається.
2. Спілкуючись з однолітками в неформальній ситуації (тобто поза школою чи гуртком) тільки в соцмережі, дитина не розвивається емоційно. Адже текстові повідомлення позбавлені міміки, жестів, енергетичних імпульсів. Важко визначити, чи людина щира, як вона відреагувала на висловлювання співрозмовника.
3. Спотворюється розуміння дружби, адже в мережі в тебе може бути 300 френдів, та запросити на День народження в реальному світі нікого.
4. Виникає проблема самоідентифікації малого учасника соцмережі, адже в інтернеті можна зробити себе розумним, дотепним, популярним і гарним, а в житті залишатися сірою мишею, нецікавою одноліткам.
5. Батьки не можуть проконтролювати, з ким спілкується дитина, яку інформацію вона отримує. Адже не треба забувати, що в мережі повно педофілів і просто людей не сповна розуму.

Хоча недоліків соцмереж у нас назбиралося трохи більше, майте на увазі, що всі ці «небезпеки» справді загрожують дитині, якщо вона проводить у віртуальному світі більшу частину дозвілля. Тому намагайтеся зайняти школяра в реальному світі. Проводьте час разом, читайте книжки, дивіться фільми. А основне — постійно спілкуйтеся, пояснюйте, не тільки слухайте, а й дослухайтеся до своєї дитини. Тоді ви зможете запобігти неприємним ситуаціям.
А як у них?

ЧЕРЕЗ СОЦІАЛЬНУ МЕРЕЖУ…

Найбільш популярна соціальна мережа за кордоном — Фейсбук, історія створення якого навіть удостоїлася екранізації. У 2006 році сайт став доступним для користувачів усього світу. Однак його відвідувачі через відвертість часто потрапляють у неприємні ситуації. Хоча деякі навпаки примудрилися використовувати соцмережі для добрих і корисних справ.

…ПРОДАЮТЬ ДІТЕЙ

У Саудівській Аравії батько вигадав спосіб, як позбутися боргів. Сауд бін Насер аш-Шахі вирішив поліпшити фінансове становище сім’ї, виставивши на продаж у Фейсбуці рідного сина. Батько запросив за дитину 20 мільйонів доларів. На такий відчайдушний крок чоловік пішов, коли втратив бізнес, а держава відмовилася сплачувати йому соціальну допомогу. Зневірений батько готовий навіть до судових процесів, аби легалізувати угоду. Проте наполягає на своєму праві знати місце, де житиме хлопчик з новими батьками.

…СТРАЖДАЮТЬ ВІД ГРАБІЖНИКІВ

Наступний потерпілий від відвертості у віртуальному світі — мешканець Бразилії. Шістнадцятирічний підліток із Сан-Паулу полюбляв похвалятися на Фейсбуці фотографіями своєї дорогої техніки і канікул на віп-курорті. Цією інформацію зацікавився заздрісний однокласник, який і поділився нею, а також поцупленим у хвалька ключем від будинку з двома дорослими злодіями. Озброївшись пістолетами, напарники малого афериста вдерлися до будинку тинейджера і, тримаючи під прицілом усю родину, винесли дорогоцінності, коштовні годинники, апаратуру й 200 доларів готівкою. Та злодії не встигли далеко втекти — їх схопили поліцейські. Пізніше однокласник жертви на допиті заявив, що грабіжники силою змусили його видати інформацію про товариша.

Після інциденту місцева поліція розіслала батькам письмові рекомендації, де попередила про небезпеку розголошення інформації щодо сімейних статків у соціальних мережах і попросила донести цю інформацію до дітей.

…ОПИНЯЮТЬСЯ ЗА ҐРАТАМИ

А ось невинний, на перший погляд, жарт жителя Каліфорнії коштував йому року ув’язнення. Такий суворий вирок підліток заслужив за несанкціоноване використання чужого імені у Фейсбуці. Скориставшись паролем електронної пошти подруги, хлопець зайшов у соцмережу під її іменем. На сторінці дівчини бешкетник написав кілька непристойностей і, мабуть, увійшов у кураж, бо всі віртуальні друзі дівчини також отримали «брудні» повідомлення із сексуальної тематики. В результаті від дівчини відвернулися всі шкільні товариші. Вона кілька тижнів відмовлялася ходити на заняття.

… І РОБЛЯТЬ ДОБРІ СПРАВИ

Але з допомогою соціальних мереж можна не тільки докучати друзям і отримувати купу проблем, а й залучати людей з різних країн до благих справ. Наприклад, блогер Джей Джабонета через Фейсбук зібрав гроші для дітей з філіппінського села Лаяг-лаяг, яким доводилося діставатися до школи плавом, тримаючи підручники над головою. Тепер у школярів є моторний човен, а мережевий благодійник не зупинився на досягнутому. Він продовжує збирати кошти, щоб придбати ще два човни і канцелярське приладдя для малечі.

ТРИ«НЕ» ДЛЯ БЕЗПЕКИ ШКОЛЯРА

Тож основне питання, з яким стикаються батьки дитини, котра мріє зануритися у світ соціальних мереж, де «вже сидять усі друзі й однокласники, а я пасу задніх», як зробити так, щоб «і вовки ситі, і вівці цілі». Точний рецепт на всі випадки, на жаль, дати не можна. Адже кожен школяр має особливості психіки, свої інтереси й смаки. Для когось буде достатньо просто зареєструватися, щоб не відставати від інших, а хтось з головою порине в нове віртуальне життя. Тому в будь-якому разі батьки не повинні втрачати зв’язок з чадом, знати, чим воно живе, радіти його удачам і співпереживати, коли щось не так.

Якщо ви бачите, що дитина справді почувається дискомфортно, бо не може спілкуватися з друзями в інтернеті, варто поступитися принципами і дозволити їй створити власний аккаунт,— важає психолог Валерія Аксьонова.— Однак одразу встановіть правила поведінки в мережі. Поясніть, що віртуальне спілкування мало чим відрізняється від реального. Тому електронне повідомлення може ранити людину так само, як і звичайні слова. Також незабудьте згадати і те, що тільки здається, наче в інтернеті можна зробити щось цілком анонімно. Поясніть, що все таємне в житті рано чи пізно стане відомим.

Крім того, психолог радить розробити «Сімейний закон «не». Ми пропонуємо загальний варіант основних правил поведінки в соцмережі. Звичайно, ви можете додавати свої пункти, але не перестаратися з жорсткістю правил і регламентом.
Отже, чого не можна робити в соціальних мережах:

ПЕРШЕ «НЕ»: ОСОБИСТА ІНФОРМАЦІЯ

Перший і найважливіший закон безпеки в інтернеті — ні в якому разі не повідомляти персональні дані. Адже віртуальний світ повен-повнісінький шахраїв, які переглядають сотні персональних сторінок у пошуках корисної інформації. Тому дитина повинна знати, що в інтернеті нікому, навіть найкращим друзям або родичам не можна називати:

• Домашню адресу і телефон. Навіть, якщо сторінка у соц-мережі захищена настройками приватності й ці дані можуть бачити тільки «френди», це не зможе сховати інформацію від тих, хто мріє нею заволодіти.

• Місце роботи батьків та інших родичів.

• Сімейні плани і події: подорожі, придбання нової машини, квартири, дорогої техніки тощо. Діти дуже люблять хвалитися перед друзями обновками і змагатися, в кого були кращі канікули. Якщо дитині так хочеться показати свій новий планшет або смартфон, нехай запросить друзів додому, де вони всі зможуть на нього подивитися, ніж викладає фото коштовного дивайса з ціною на своїй сторінці в мережі.

• Пароль і підказки до нього. Навряд чи хтось навмисне «зламуватиме» сторінку школяра, але про ймовірність цього треба знати. До того ж це можуть зробити ображені кмітливі однокласники, аби почитати листування з іншими, написати від імені вашого чада не дуже добрі слова його друзям. Тому кілька разів наголосіть, що повідомляти друзям пароль до аккаунту не можна. Також не забудьте нагадати школяреві, що, заходячи на сторінку з чужого комп’ютера, після закінчення спілкування треба обов’язково вийти з неї.

ДРУГЕ «НЕ»: КІЛЬКІСТЬ ВІРТУАЛЬНИХ ДРУЗІВ

Звичайно, соціальні мережі створені не лише для спілкування з реальними друзями, а й для можливості знайти нових. Потрапивши вперше в соцмережу, діти часто додають до френд-стрічки всіх, хто пропонує дружбу. Навіть людей, яких вони ніколи не знали й навряд чи будуть з ними контактувати. Це пояснюється тим, що сором’язливі діти в реальному житті мають мало друзів, оскільки бояться знайомитися. Зате в мережі все дужепросто: тільки натиснеш одну кнопку — і матимеш десятки нових друзів. Крім того, школярі дуже люблять змагатися щодо кількості френдів у соцмережі. Це розцінюється як індикатор популярності. А обіцянка «видалити з друзів у ВКонтакті» під час сварки з однокласником вважається найбільшою образою. Тож не забудьте пояснити дитині, що велика кількість френдів у мережі ще не означає, що в такої людини є справжні друзі. Пропонуйте частіше зустрічатися з ними вреальному світі, запрошувати їх у гості. Інакше ризикуєте виховати дитину, яка не знає і не розуміє справжньої дружби.

ТРЕТЄ «НЕ»: ФОТОГРАФІЇ ПОВИННІ БУТИ ПРИСТОЙНИМИ

Сучасні дівчатка-підлітки вже в 12-13 років на фотографіях з яскравим макіяжем і дорослими формами можуть сприйма­тися набагато старшими. Звичайно, в такому віці дівчаткам приємна увага парубків, а сторінка в соцмережі перетворюється на поле битви за перше кохання. Фотографії стають дедалі відвертішими, аби тільки він — єдиний і неповторний, звернув увагу. Невідомо, чи помітить старання «перше кохання», а ось дорослі любителі юних Лоліт напевне захочуть поспілкуватися зі спокусницею.

Але майте на увазі, що запаморочення мами і крики тата не допоможуть пояснити доньці, чому не варто викладати в соцмережі фотографії в білизні або в спокусливих позах. Краще спокійно поговоріть, дізнайтеся, чому донька вирішила, що саме такі фото допоможуть завоювати прихильність хлопця. Поясніть, що хлопець закохується не у фотографію, а в людину. Саме в такий момент не зайвим буде пригадати своє шкільне кохання й те, яких ви наламали дров, намагаючись привернути увагу, а не суворо повчати, що треба не про кохання думати, а про алгебру з геометрією. Це зблизить вас, допоможе дитині зрозуміти, що ви на її боці і поважаєте її почуття. Якщо є можливість, на найближче свято подаруйте доньці фотосесію в майстра. Не обов’язково модного і професійного. Нехай у неї буде хоча б десять якісних фотографій, де вона буде гарною відповідно до свого віку.

Територія ненависті
Віртуальні бої. Цькування школярів відбувається не в шкільних коридорах, а на сторінках у соцмережах

Проблема дитячої жорстокості, яку вони виявляють один до одного в школі, виникла не сьогодні і навіть не вчора. Але останніми роками знущання школярів стають усе жахливішими і зі школи перекочували в інтернет. Адже в соцмережі можна писати будь-які образливі слова, поширювати компрометуюче відео або бридке фото і при цьому залишитися не покараним, бо тут не застукає класний керівник, директор за це не викличе батьків. Та й «жертва» навряд чи буде скаржитися батькам — вони серйозно не сприймають її віртуального життя. А якщо ви побачили, що вашу дитину обливають брудом у коментарях під фото, як діяти, куди звертатися? Звичайно, можна піти до школи з роздруківкою коментарів, зустрітися з батьками лихословів. Та навряд чи це допоможе, адже в нашому суспільстві образа у віртуальному світі не сприймається як реальна. У кращому випадку в школі кривдникам прочитають мораль. Найімовірніше, порадять просто заборонити дітям багато сидіти за комп’ютером і спрямують у гурток, аби на дурниці часу не було.

За кордоном уже є прецеденти, коли за образи і знущання в соцмережі підлітків ставили на облік у правоохоронних органах як хуліганів, а батьки змушені були платити штрафи. До того ж у США і деяких європейських країнах серйозно думають над тим, аби ввести адміністративну і навіть кримінальну відповідальності за певні дії в інтернеті. Зокрема і за коментарі, що спричинили самогубство або психічні розлади.

Українські правозахисники впевнені, що над такими змінами варто задуматися і нам. Адже культури спілкування в інтернеті поки що ніде не навчають, хоча багато наших співвітчизників значну частину життя проводять за віртуальним спілкуванням.

Минулого року все-таки сталася подія, що змусила інтернет-лихословів замислитися про свою поведінку. Дев’ятнадцятирічного любителя нецензурних висловлювань із Запоріжжя ув’язнили. Хлопець порушив правила одного з форумів — вживав непристойну лексику, звертаючись до одного з учасників чату, та не реагував на зауваження модераторів. Запорізький суддя, посилаючись на статтю173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнав лихослова винним і присудив адміністративний арешт на 15 діб.

Український правозахисник Едуард Багіров в одному з інтерв’ю заявив, що образи в інтернеті так само, як і на вулиці, підпадають під адміністративну відповідальність. Тому батьки ображеної дитини повинні звернутися спочатку до керівництва школи, а потім і до правоохоронних органів з вимогою притягти до відповідальності тих, хто зазіхнув на права їхньої дитини.

Джерело: pedpresa.com

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*