Перерва

Що політичні партії обіцяють освітянам

21 липня в Україні відбудуться дострокові парламентські вибори. І вже традиційно політичні сили увійшли у виборчий процес не лише з білбордами, а й з обіцянками. «Слово і Діло» виділило всі обіцянки з програм тих партій, які, за прогнозами соціологів, можуть пройти до нового парламенту. Ми розбили їх за темами й сьогодні пропонуємо подивитись, як топ-5 партій хочуть змінити систему освіти в Україні.

Експерт напрямку «Освіта» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Микола Скиба зазначив, що більшість політичних партій у своїх програмах пропонує те, що ми й так уже маємо.

Партія «Батьківщина обіцяє переглянути структуру та фінансування освіти, а також безкоштовну освіту – від початкової до вищої.

«Безоплатність повної середньої освіти й так гарантована, тим більше це вказано в останньому законі «Про освіту». Дуже зручно давати такі обіцянки, тому що потім можна апелювати до того, що ось, мовляв, виконали обіцянку. Це за фактом уже є. Звичайно, жодним нормативним актом не прибрати неофіційні збори з батьків, які роблять платною навіть загальноосвітню школу. Однак просто задекларувати, що освіта буде безкоштовною, – чудовий крок перед виборами», – підкреслив Скиба.

При цьому слід розуміти, що безкоштовною освіта не може бути за визначенням. За освіту ми платимо з податків. Просто вона є безоплатною для здобувачів освіти, але не для суспільства. Насправді, ця обіцянка завуальовано говорить про підвищення зарплат учителям, додав він.

«Тобто це такий квазісоціалізм, але насправді популізм. Вписати це в закон, як показує практика роботи над законом «Про повну загальну середню освіту», реально, але виконати – ні. Досвід прем’єрства Тимошенко є цьому підтвердженням. Спочатку маємо завищені, нереальні обіцянки, а потім аргументацію, що немає або механізму, або коштів», – уточнив експерт.

У партії «Європейська солідарність» визначили головний принцип освіти – освіта протягом усього життя.

Знову ж таки, чинний закон «Про освіту» це якраз проголошує. В партії озвучують те, що просто, можливо, не дуже відомо суспільству, оскільки мало хто заглиблюється в нормативні акти. Також у партії ЄС обіцяють реформувати Національну академію наук, але для цього потрібна більшість у парламенті й «свій» Кабмін, акцентував він.

«Наразі за соціологією зрозуміло, що більшості партія не має. Виникає питання, чому, коли вони мали повноваження та більшість, не зробили цього. Що завадило? Ця обіцянка реальна, але не конкретна. Під реформуванням можна передбачати що завгодно», – пояснив Скиба.

«Слуга народу» обіцяє оновити освітню та наукову інфраструктуру, оптимізувати мережу закладів вищої освіти й запровадити рівноправність державних і приватних навчальних закладів.

За його словами, концепція про розвиток наукової інфраструктури вже підготовлена директоратом МОН, просто ще не набула ваги нормативного акту.

«Кроки в цьому напрямку здійснюються і з боку МОН, і з боку МЕРТ. Зокрема, МЕРТ робить кроки в частині підтримки інноваційної економіки, а МОН напрацювало стратегію інноваційного розвитку України. Це вже є. Головне питання в бюджеті. Хто за це заплатить?», – наголосив він.

Навіть якщо уявити, що «Слуга народу» утворить коаліцію більшості, напишуть план заходів, то залишається питання, чи знайдуться кошти в бюджеті. Під інфраструктурою слід розуміти різноманітне обладнання, створення лабораторій, забезпечення доступу до наукометричних баз даних, швидкісний інтернет. У маленькому масштабі це вже робить МОН, уточнив фахівець.

«Чи можуть вони більше? Так, навіть сьогоднішній Кабмін міг закупити більше обладнання, але за умови, що є кошти. «Слуга народу» не пояснює, де братиме кошти, як планує та чи планує збільшувати цей бюджет. Можливо, механізм буде оприлюднений після виборів. Для реалізації цієї обіцянки потрібні інвестиції, донорські кошти, а для сталості необхідно, щоб економіка зростала на 5-7% протягом 4-5 років», – пояснив він.

«Голос» пропонує розвивати електронні системи рейтингування, запровадити електронні підручники на цифрових планшетах.

«Ця концепція розроблена та презентована Офісом ефективного регулювання BRDO. Процес запущений. Тут бракує механізмів державно-приватного партнерства й готовності ринку. Потрібно, щоб була критична маса виробників такого рівня, й щоб вони моги запропонувати бюджетні девайси для закупівлі», – підкреслив Скиба.

На сьогодні це впирається в обмежений бюджет і неготовність ринку. Обіцянка реальна, але здійснюється кількома кроками. При цьому слід визнати, що цей процес буде не з нуля, вже є напрацювання – створена національна електронна платформа, закуповують контент, додав він.

«Довести до логічного стану цей процес реально і потрібно», – акцентував експерт.

Також він звернув увагу на позицію партії Святослава Вакарчука – «освіта має знайти таланти, наука – будуватися ними».

«Щоб це зробити, потрібно повноцінно запровадити індивідуальні освітні траєкторії, які на сьогодні блокуються консервативною частиною освітян. Це можна зробити, але не в масштабах усіх шкіл, запускати пілотними проектами», – зазначив Скиба.

За його словами, в ідейному сенсі програми партій «Слуги народу» та «Голосу» багато в чому збігаються. Заважають певні погляди на персоналії, але якщо їх об’єднати, це могла би бути доволі конструктивна програма майбутньої коаліції.

В «Опозиційній платформі – За життя» обіцяють скасувати освітню реформу

Очевидно, що партія дуже хотіла б цього домогтися. З точки зору реалістичності, обіцянка виглядає дуже конкретно й реально, але звучить це радше як загроза.

«Однак врятувати від такого сценарію може те, що вони наберуть мало голосів і будуть у деструктивній опозиції до інших політичних сил, які не дадуть цього зробити. Потрібно розуміти, що це доволі загрозлива обіцянка. Якщо рушниця з’явилася в першому акті, то в останньому вона може вистрілити. Якщо буде серйозний розкол у коаліції, то цілком реально, що рушниця може вистрілити», – пояснив фахівець.

Ми вже маємо законопроект про дематюкацію, й що спаде на думку людям, як наділені законодавчою ініціативою, можна лише здогадуватися, додав він.

«Теорія хаосу в чистому вигляді, але це не про безлад, а про необхідність балансування як між відчутними ризиками, так і суттєвими можливостями», – резюмував Микола Скиба.

Джерело: www.slovoidilo.ua

  
Теґи
Back to top button
Close