БатькамГоловне

Що мають знати батьки про процедуру зарахування в перший клас

  • Якими нормативними документами регулюється процедура зарахування до 1 класу
  • Що і коли мають зробити місцеві органи та заклади освіти до початку процедури зарахування
  • Які документи й коли мають подавати батьки
  • Документи для підтвердження місця проживання дитини
  • Як відбувається першочергове зарахування  і хто на нього має право
  • Хто й коли зараховується на вільні місця
  • Чому для зарахування на вільні місця обрано саме процедуру жеребкування
  • Як має відбуватися жеребкування
  • Для чого потрібен резервний список
  • Чи можуть брати і сестри навчатися разом, якщо хтось за жеребкуванням потрапив до списку вільних місць, а хтось — ні
  • Як оскаржити неправомірну відмову в зарахуванні

 ЯКИМИ НОРМАТИВНИМИ ДОКУМЕНТАМИ РЕГУЛЮЄТЬСЯ ПРОЦЕДУРА ЗАРАХУВАННЯ ДО 1 КЛАСУ

Як саме будуть зараховані діти до 1 класу визначає “Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти”, затверджений наказом МОН від 16.04.2018 № 367.

Цей “Порядок…” розроблений на виконання статті 13 Закону України “Про освіту”, яка гарантує право кожної дитини “здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи”.

При цьому дуже важливо знати, що гарантоване законом “право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.”

Якщо перекласти з юридичної мови на більш зрозумілу, це означає, що кожна дитина має право навчатися у закладі освіти, який є найближчим до її місця проживання. Але це жодним чином не обмежує її права вчитися у будь-якому іншому закладі, якщо там є вільні місця. Тому фантастичні твердження некомпетентних осіб про “закріпачення дітей за пропискою” треба сприймати як відверту маячню, яка не має під собою жодної підстави.

Звертаємо увагу, що цей Порядок не поширюється на заклади спеціалізованої освіти мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямування, спеціальні заклади загальної середньої освіти (спеціальні школи, санаторні школи, навчально-реабілітаційні центри та школи соціальної реабілітації).

 ЩО І КОЛИ МАЮТЬ ЗРОБИТИ МІСЦЕВІ ОРГАНИ ТА ЗАКЛАДИ ОСВІТИ ДО ПОЧАТКУ ПРОЦЕДУРИ ЗАРАХУВАННЯ

Не пізніше ніж за 6 місяців до початку прийому заяв про зарахування в перший клас органи місцевого самоврядування мають оприлюднити на своєму сайті рішення про закріплення території обслуговування за закладами освіти, тобто за ними закріплюються певні вулиці та будинки.

У Києві, наприклад, закріплення територій обслуговування можна переглянути на Освітній карті Києва.

Не пізніше ніж за місяць до дати початку прийому заяв та документів до 1 класу місцева влада визначає цю дату та повідомляє про це на сайтах органу управління освітою.

Заклад освіти також не пізніше ніж за місяць до початку прийому заяв повідомляє  про це та оприлюднює графік їхнього прийому на своєму сайті та/або на інформаційних стендах. Також обов’язково має бути оприлюднена інформація про закріплену за закладом територію обслуговування, спроможність закладу освіти (максимальну кількість дітей, яких школа може зарахувати), кількість учнів у кожному класі.

Після початку прийому заяв бажано періодично повідомляти про кількість вільних місць, про кількість заяв, поданих на першочергове зарахування та вільні місця. Якщо школа не має сайту, ця інформація оприлюднюється на вебсайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти (пункт 7, розділ І Порядку).

Для зручності, щоб не створювати черг під час подання заяв, заклади освіти можуть визначити конкретні дні й години прийому заяв та запропонувати батькам записатися на певний час у книзі попереднього запису безпосередньо у школі або зробити її електронний варіант.

 ЯКІ ДОКУМЕНТИ І КОЛИ МАЮТЬ ПОДАВАТИ БАТЬКИ 

Першочергово, у першу хвилю, зараховуються до 1 класу діти, які мають право першочергового зарахування.

Підстави для першочергового зарахування можуть бути такі:

  • дитина проживає на території обслуговування закладу освіти, і це підтверджується одним із необхідних документами (які саме документи можуть бути надані — нижче);
  • рідні брати та сестри дітей, які вже навчаються у цьому закладі освіти;
  • діти співробітників цього закладу освіти;
  • діти, які є випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти.

Якщо у школі залишаються вільні місця, після першої хвилі, за результатами жеребкування, зараховуються визначені діти, які не проживають на території обслуговування цього закладу.

Для того, щоб дитину зарахували до першого класу, один із батьків до 31 травня має особисто подати керівнику закладу, який обслуговує територію проживання дитини, заяву про зарахування. Разом із собою потрібно мати такі документи:

  • паспорт або інший документ, який посвідчує особу заявника (одного з батьків, або осіб, які їх замінюють);
  • копію та оригінал свідоцтва про народження дитини або документ, що посвідчує її особу;
  • оригінал або копію медичної довідки за формою №086-1/о;
  • документ, який підтверджує місце проживання дитини або батьків (п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів»). Цей документ подається, якщо дитина претендує на зарахування в заклад, що обслуговує її територію проживання. Якщо дитина претендує на вільні місця, у такому документі потреби немає.

За наявності та за бажанням одного з батьків може додаватися оригінал або копія висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. Цей документ необхідний, якщо дитина має особливі освітні потреби і для її навчання потрібно створити інклюзивний клас.

Крім цього, до 31 травня батьки можуть подати будь-яку кількість заяв до інших закладів освіти, не на території обслуговування, щоб претендувати на зарахування на вільні місця. Кількість таких закладів не обмежується.

Якщо заклад освіти, до якого дитина може бути зарахована на вільне місце, і заклад освіти, на території обслуговування якого проживає ця дитина, розташовані в межах одного населеного пункту, до необхідних документів додається також довідка закладу освіти, на території обслуговування якого проживає дитина, про її відрахування з цього закладу чи незарахування до нього.

Простіше кажучи, щоб дитина була зарахована на вільне місце, потрібна довідка, що вона не зарахована до іншого закладу освіти за місцем проживання. Це дуже важливо і потрібно, щоб уникнути “множинного зарахування” дитини до двох (або навіть більше) закладів одночасно.

Довідку видає заклад освіти, на території обслуговування якого проживає ця дитина, впродовж одного робочого дня з дати звернення одного з батьків дитини (пункт 3, глава 1, розділ 2 Порядку).

Якщо батьки надавали копії усіх цих документів — до видання наказу про зарахування вони мають подати оригінали (крім оригіналу свідоцтва про народження) (пункт 4, розділ I та пункт 1, глава 1, розділ ІІ Порядку).

Дізнатися про зарахування до 1 класу окремих категорій можна у пункті 5 розділу 1 Порядку).

 ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ

Документи, які підтверджують місце проживання дитини або батьків, визначаються пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів».

Щоб підтвердити інформацію про місце проживання дитини, батьками, які подають заяву, або особами, що їх замінюють, надається один із таких документів (на вибір батьків):

  • паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини чи законних представників;
  • довідка про реєстрацію місця проживання дитини або одного з її батьків чи законних представників;
  • довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
  • документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу житла тощо);
  • рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;
  • документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму/піднайму/оренди тощо), укладений між фізичними особами чи між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;
  • довідка про проходження служби у військовій частині;
  • акт обстеження умов проживання;
  • інший офіційний документ, що містить інформацію про місце проживання дитини та/або одного з її батьків чи законних представників.

Усі ці документи мають відповідати певним формам, з якими можна ознайомитися у тому ж таки пункті 8 Постанови № 684.

 ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ ПЕРШОЧЕРГОВЕ ЗАРАХУВАННЯ  І ХТО НА НЬОГО МАЄ ПРАВО

Першочергове зарахування триває з 31 травня по 1 червня включно. До 31 травня батьки мають подати заяву й пакет усіх необхідних документів. Якщо на 31 травня кількість поданих заяв про зарахування не перевищує загальну кількість місць у перших класах конкретної школи, то не пізніше 01 червня директор видає наказ про зарахування усіх дітей (і тих, чию територію проживання обслуговує заклад, і тих, хто претендував на вільні місця). Тобто, якщо заклад освіти спроможний створити один перший клас із 30 учнями, а заяв було подано 28, всі 28 дітей зараховуються одразу.

Якщо ж на 31 травня кількість заяв більша, ніж кількість місць у перших класах, то включно до 01 червня першочергово зараховуються тільки ті діти:

місце проживання яких на території обслуговування закладу освіти підтверджене;

  • які є рідними або усиновленими братами, сестрами дітей, які здобувають освіту в цьому закладі;
  • які є дітьми працівників цього закладу освіти;
  • які є випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти, якщо такий підрозділ є (пункти 1,2 та підпункт 1 пункту 3, глави 1 розділу 2 Порядку).

Звертаємо увагу батьків та працівників закладів освіти, що присутність дитини під час подання заяви про зарахування, жеребкування або її зарахування не обов’язкова і не може визначатися умовою зарахування дитини (абзац 5, пункт 1, глава 1 розділ 2 Порядку ). Тобто подати заяву можна самим батькам, без дитини. Головне — щоб були наявні всі необхідні документи, про які ми розповіли вище.

Якщо до 01 червня включно були зараховані всі учні, список зарахованих учнів із зазначенням лише їх прізвищ (першу літеру імені можна додати до прізвища, якщо серед тих, хто подавав заяви, є однофамільці) оприлюднюється винятково в закладі освіти. Якщо ж були зараховані тільки ті учні, які мали право на першочергове зарахування, й ще має відбутися жеребкування на вільні місця, впродовж двох робочих днів з дня зарахування дітей на інформаційному стенді закладу освіти, а також на офіційному вебсайті закладу освіти (якщо сайту немає — на вебсайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) оприлюднюється:

  • список зарахованих учнів із зазначенням лише їх прізвищ;
  • оголошення про дату, час, місце і спосіб проведення жеребкування;
  • інформація про кількість вільних місць і прізвища дітей, які претендують на вільні місця;
  • наказ керівника закладу освіти про утворення конкурсної комісії у складі 3 осіб для проведення жеребкування (абзац 2, пункт 2 та пункт 4 глави 1, розділу 2 Порядку).

Щоб усі діти, які мають право на першочергове зарахування, були зараховані, директор школи може:

  • за узгодженням із засновником відкрити додатковий клас чи класи, в тому числі інклюзивні чи спеціальні;
  • внести необхідні зміни до організації освітнього процесу, наприклад, організувати заняття для учнів 5-11 класів у другу зміну. Тут варто нагадати, що з 1 січня 2021 року діє новий санітарний регламент, який прямо забороняє навчання учнів початкової школи у другу зміну;
  • вивільнити приміщення, що використовуються не за призначенням (у тому числі шляхом припинення орендних відносин).

Або директор ініціює ці зміни перед органом, у сфері управління якого перебуває заклад освіти.

Якщо ж кількість дітей, які мають право на першочергове зарахування, все одно перевищує спроможність закладу освіти, орган, у сфері управління якого перебуває заклад освіти, невідкладно має запропонувати батькам цих дітей перелік закладів освіти, максимально доступних і наближених до місця проживання дитини, а також сприяти зарахуванню дітей до тих закладів, які обрали батьки (пункт 5, глава 1, розділ 2 Порядку).

 ХТО І КОЛИ ЗАРАХОВУЄТЬСЯ НА ВІЛЬНІ МІСЦЯ

Для тих, хто подав заяви та пакет документів на зарахування на вільні місця до 31 травня, якщо вільні місця залишилися, зарахування на них відбувається за результатами жеребкування — після 01 червня до 15 червня включно. Упродовж 01-15 червня заяви про зарахування не приймаються. Жеребкування відбувається з 5 по 10 червня. Докладніше про те, чому для зарахування на вільні місця обрано саме процедуру жеребкування та як воно має відбуватися — читайте в розділах нижче.

До 15 червня включно на вільні місця зараховуються діти, які не проживають на території обслуговування закладу. Також зараховуються на вільні місця та за умови утворення окремого класу чи класів діти, які не проживають на території обслуговування закладу, але мають бажання здобувати освіту за освітньою програмою, що використовується цим закладом освіти та затверджена Державною службою якості освіти України. Якщо кількість поданих заяв перевищує загальну кількість місць у такому класі чи класах, зарахування дітей відбувається за результатами жеребкування (пункт 3, глава 1, розділ 2 Порядку).

Водночас, якщо батьки дитини, що проживають на території обслуговування школи або мають інші переваги для першочергового зарахування,  не встигли подати заяву та документи на зарахування до закладу освіти до 31 травня поточного року, вони мають право подати їх на вільні місця після 15 червня і до початку навчального року.

 ЧОМУ ДЛЯ ЗАРАХУВАННЯ НА ВІЛЬНІ МІСЦЯ ОБРАНО САМЕ ПРОЦЕДУРУ ЖЕРЕБКУВАННЯ

Процедура зарахування на вільні місця жеребкуванням стала можливою з 2018 року, після того, як набув чинності “Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти”.

До 2018 року одним із способів зарахування першокласників був конкурсний відбір за рівнем знань. Тобто з дітьми проводилися конкурси у формі співбесід, тестових завдань чи контрольних робіт тощо, під час яких перевірялися знання майбутніх першокласників, і якщо рівень знань не відповідав вимогам школи — учнів не зараховували. Також учнів могли зараховувати за часом подання заяв (тобто в порядку подання заяв) або за віком (тобто спершу зараховували старших дітей). Деякі учні гарантовано зараховувалися до школи, якщо відвідували у цій школі підготовчі курси.  Такі підходи до зарахування не можна назвати справедливими. З одного боку, вони породжували нерівність й створювали корупційні ризики зарахування “по знайомству” або “за певну винагороду”. З іншого боку, проходити дитині дошкільного віку конкурс на перевірку знань — це зайвий стрес, хвилювання, перенапруження, що негативно позначається на її психоемоційному стані й травмує дитину.

Жеребкування — захід, що проводиться публічно, відкрито й прозоро, тобто будь-які корупційні ризики унеможливлюються. Процедура жеребкування не ділить дітей за рівнем знань, фінансового забезпечення батьків, суб’єктивних симпатій учителя, який проводить відбір. Під час жеребкування все вирішує випадок. Це означає, що вибірка учнів є випадковою, тобто гарантується недискримінаційність відбору. Також жеребкування забезпечує прозорість зарахування. Адже всі присутні на процедурі можуть на власні очі переконатися, що все відбувається справедливо.

 ЯК МАЄ ВІДБУВАТИСЯ ЖЕРЕБКУВАННЯ

Ще будучи директором школи, я був членом робочої групи зі створення “Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти”. А після набуття чинності цим Порядком розробив власні методичні рекомендації та коментарі щодо його застосування саме в процедурі жеребкування й двічі мав змогу організовувати та проводити жеребкування у школі, в якій працював директором.

Чинний Порядок визначає, що жеребкування має проводитися в період із 5 по 10 червня. Рекомендую проводити його або у вихідний день вказаного проміжку, або після завершення робочого дня — після 18:00, щоб взяти участь у процедурі могли якнайбільше батьків.

Жеребкування — це захід публічний. Тому на ньому мають право бути присутніми представники ЗМІ та громадських об’єднань, зареєстрованих в установленому порядку. Присутність батьків дітей, які претендують на вільні місця, уповноважених ними осіб та самих дітей добровільна (пункт 2, глава 2, розділ 2 Порядку).

Для того, щоб продемонструвати відкритість та прозорість жеребкування, школі бажано персонально проінформувати (приміром, листом на електронну пошту або будь-яким іншим способом) про проведення жеребкування всіх батьків, які подавали заяви на вільні місця, а також завчасно повідомити медіа. Звертаю увагу, що медіа та громадськість можуть лише спостерігати за процедурою, але не мають права втручатися.

Процедуру жеребкування схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує директор школи. Жеребкування проводиться за допомогою барабана, скриньки або іншого пристрою, що має бути виготовлений з прозорого матеріалу. Жеребки (кульки, картки, аркуші паперу тощо) мають бути однакового розміру, кольору, ваги, форми й виготовлятися так, щоб їх зміст не можна було побачити до діставання з пристрою. Тип пристрою та жеребків конкурсна комісія визначає ще до початку проведення процедури жеребкування. Перед початком жеребкування до поміщення жеребків у пристрій, присутні учасники оглядають жеребки та пристрій,не торкаючись їх (пункти 3-5, глави 2 Порядку). Комісія запитує, чи всі охочі змогли їх оглянути – і лише після ствердної відповіді присутніх жеребки поміщають до пристрою для жеребкування.

Всі жеребки містять номери від 1 до останнього номера у списку поданих заяв на вільні місця. Жеребки з номерами від одного до кількості вільних місць надають право на зарахування, а жеребки з номерами більшими, ніж кількість вільних місць, формують резервний список для можливого зарахування. Учасників жеребкування повідомляють, скільки дітей може зараховуватися на вільні місця і фіксують це у протоколі засідання конкурсної комісії.

Голова комісії оголошує по черзі в алфавітному порядку прізвища тих, хто включений до списку жеребкування на вільні місця. Якщо у залі присутні батьки дитини (чи особи, які її представляють), то один із них виходить, до столу, де знаходиться пристрій для жеребкування, та ставить підпис у протоколі засідання комісії, яким засвідчує участь у процедурі. Якщо батьків або представників дитини у залі немає, то жереб за них тягне уповноважений член комісії. Інформація про результат кожного учасника жеребкування відразу фіксується у протоколі засідання конкурсної комісії.

Для підтвердження прозорості процедури, якщо є можливість, наприклад, можна демонструвати на великому екрані список з прізвищами тих, хто претендує на вільні місця – і відразу, в режимі реального часу, записувати номери жеребків до списку.

Після діставання останнього жеребка голова або один із членів конкурсної комісії оголошує результати жеребкування. Вони фіксуються у протоколі, який підписують всі члени конкурсної комісії. Цей протокол є підставою для видання відповідного наказу про зарахування дітей на вільні місця (пункт 7, глава 2, розділ 2 Порядку).

Докладніше про процедуру жеребкування у моїх рекомендаціях та коментарях до Порядку.

 ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБЕН РЕЗЕРВНИЙ СПИСОК

Резервний список формується для можливого подальшого зарахування, якщо будуть з’являтися вільні місця. Певна кількість батьків можуть подавати заяви на вільні місця до кількох шкіл і брати участь у жеребкуванні на вільні місця й у інших закладах. І якщо батьки, чия дитина отримала право на зарахування (або першочергове, або за жеребкуванням) до певної школи, водночас отримає і використає право вчитися в іншому закладі й обере його, місце у попередній школі звільниться. У такому випадку черга просувається на одне місце – і право на зарахування до школи, яку не обрали, отримує дитина із “резервного списку”, яка за результатом жеребкування має наступний номер. Створення резервного списку дозволить уникнути необхідності ще одного жеребкування, якщо у «першочерговому» списку з’являться вільні місця. Крім того, такі вивільнені місця є потенційним ризиком корупції, якого треба уникнути.

 ЧИ МОЖУТЬ БРАТИ І СЕСТРИ НАВЧАТИСЯ РАЗОМ, ЯКЩО ХТОСЬ ЗА ЖЕРЕБКУВАННЯМ ПОТРАПИВ ДО СПИСКУ ВІЛЬНИХ МІСЦЬ, А ХТОСЬ — НІ

Якщо в жеребкуванні беруть участь рідні брати і сестри: або близнюки, або погодки, яких батьки вирішили віддати до школи в один рік, тоді батьки дитини (або інша особа, яка на це уповноважена), тягнуть жереб стільки разів, скільки заяв подано: по одному жеребку для кожної дитини. Якщо одна із заяв із цієї родини отримує жереб, який дає право зарахування на вільне місце, а інша заява — ні, тоді інша дитина з цієї родини отримує право на першочергове зарахування — незалежно від того, який саме жереб випав цій дитині (підпункт 1 пункту 3 глави 1 розділу ІІ Порядку) як рідний брат чи сестра, й зараховуються всі брати/сестри, а кількість вільних місць відповідно зменшується.

 ЯК ОСКАРЖИТИ НЕПРАВОМІРНУ ВІДМОВУ В ЗАРАХУВАННІ

Якщо батькам неправомірно відмовили в зарахуванні до закладу освіти, у тому числі якщо батьки мають зауваження до прозорості проведення жеребкування,  впродовж двох робочих днів вони можуть письмово оскаржити це рішення до органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти. І якщо відповідний орган встановить, що вимоги цього Порядку були порушені, він невідкладно має письмово повідомити заклад освіти про необхідність усунення цього порушення (пункт 14, розділ 1 Порядку).

Матеріал розроблено Офісом освітнього омбудсмена

Back to top button