Під час робочої поїздки до Тернопільської області заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків у коментарі для Суспільного докладно розповів про підходи МОН до реорганізації та оптимізації закладів загальної середньої освіти, зокрема у сільській місцевості.
Школи у селах: коли залишають, а коли — реорганізовують
За словами Сташківа, головним критерієм функціонування школи є кількість учнів:
«Якщо в школі є діти, і їх достатньо, заклад продовжує працювати. Найбільша проблема — в селах, де дітей або дуже мало, або їх взагалі немає. Проте навіть у таких випадках ми не говоримо про закриття шкіл, а про їхню реорганізацію та оптимізацію», — наголосив він.
Заступник міністра підкреслив, що початкові школи (1–4 класи) повинні бути максимально наближені до місця проживання дітей. Навіть у малокомплектних початкових школах можна ефективно організувати навчання завдяки класам-комплектам, зведеним класам та іншим освітнім моделям. Ці навчальні заклади повинні функціонувати там, де є діти.
Базова школа: потреба в лабораторіях і обладнанні
Організація навчального процесу в базовій школі (5–9 класи) потребує більшої кількості учнів, адже на цьому етапі вводяться предмети природничого циклу — хімія, фізика, біологія. Для якісного викладання необхідні лабораторії та спеціальне оснащення.
«Рішення щодо того, як функціонуватиме школа, ухвалює не Міністерство, а засновник — територіальна громада. Саме вона має визначити, чи готова вкладати ресурси в розвиток закладу, обладнання кабінетів, забезпечення умов і утримання педагогів для невеликої кількості дітей», — пояснив Сташків.
Міністерство освіти і науки України не зобов’язує громади закривати школи. Натомість МОН заохочує створення опорних шкіл, які об’єднують учнів із кількох населених пунктів. У таких випадках держава фінансує закупівлю шкільних автобусів для підвезення дітей.
«Цього року на автобуси було виділено майже 2 мільярди гривень. Завдяки цим коштам придбано понад 600 автобусів. Минулого року сума склала 1,5 мільярда — це майже 500 автобусів», — зазначив заступник міністра.
Старша профільна школа: нова модель з 2027 року
Окрему увагу Сташків приділив питанню старшої профільної школи (10–11 класи), яка з 2027 року функціонуватиме у форматі ліцеїв відповідно до реформи Нової української школи.
«Мета — створити великі ліцеї з кількома класами на паралелі, де учні зможуть обирати профіль навчання — філологічний, природничий, математичний тощо. Це дозволить організувати гнучкий розклад і поглиблене вивчення предметів, залежно від інтересів і потреб дітей», — підкреслив посадовець.
Зараз типова ситуація в сільських ліцеях — один десятий і один одинадцятий клас без варіативності навчальних траєкторій. Такий підхід позбавляє учнів можливості обрати поглиблене вивчення, наприклад, англійської мови або інформатики.
Формування потужних профільних ліцеїв дозволить забезпечити рівний доступ до якісної освіти для старшокласників. Проте ця модель ще в процесі доопрацювання.
«Зараз точаться дискусії щодо того, як має працювати нова система. Її впровадження заплановане на 2027 рік. Є відповідний законопроєкт, який ще не ухвалений Верховною Радою. Після його прийняття можна буде чітко говорити про нові правила функціонування ліцеїв», — додав Андрій Сташків.