Рекомендоване співвідношення державної та материнської мови при навчанні дітей зі шкіл нацменшин на різних рівнях буде визначено в Законі «Про загальну середню освіту»

Одне із важливих завдань України як суверенної держави – перешкоджати штучній фрагментації свого суспільства. Про це заявила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час зустрічі з депутатами Європейського парламенту від групи Європейської народної партії сьогодні, 7 листопада, у Брюсселі.

«Ми серйозно стурбовані ситуацією в районах компактного проживання національних меншин. Там діти ростуть в закритому мовному середовищі, де державна мова використовується дуже рідко. Згідно з нашими офіційними даними, 55% школярів зі шкіл у румунських громадах та 62% школярів з шкіл в угорських громадах не подолали поріг склав/не склав із зовнішнього незалежного оцінювання з української мови. Це серйозна перешкода для освіти та професійної кар’єри в Україні. Нездатність використовувати державну мову також позбавляє дітей можливості отримати роботу на державній службі, в органах місцевого самоврядування, зайняти найвищі посади в країні. Усе це призводить до фрагментації українського суспільства, що є неприйнятно», – пояснила Лілія Гриневич.

Вона також підкреслила, що мовна стаття Закону «Про освіту» повністю відповідає практикам країн Європейського Союзу, а також не порушує ні українське законодавство, ні міжнародні домовленості з іншими країнами.

«Рекомендоване співвідношення державної та материнської мови при навчанні дітей зі шкіл нацменшин на різних рівнях буде визначено в Законі «Про загальну середню освіту». Мета статті 7 – приведення дітей, що належать до національних меншин, до певного рівня володіння державною мовою. Стаття враховує особливості мовних груп та мовного середовища національних меншин в Україні, дає можливість запровадити різні моделі для різних національних меншин. Також я хочу усунути страхи та розвіяти міфи, які поширюються деякими нашими зарубіжними партнерами. По-перше, ми не будемо забороняти будь-які мови національних меншин у національному освітньому середовищі. Ми прагнемо зберегти право на навчання рідною мовою та її вивчення. Але це не робитиметься на шкоду державній мові. По-друге, жодна школа не буде закрита. Ми також не закриємо факультети в університетах. По-третє, вчителі не будуть звільнені. Навпаки – держава збільшить фінансування для підвищення їхньої кваліфікації, щоб вони могли використовувати двомовний підхід та використовувати двомовні глосарії. Відповідні кошти вже закладено в бюджет України на 2018 рік», – повідомила Міністр.

Основні питання депутатів ЄП були спрямовані на хід перемовин щодо імплементації статті 7 нового Закону «Про освіту» з представниками національних меншин в Україні.

Лілія Гриневич відзначила, що консультації ведуться постійно і досить продуктивно, а також додала, що основний виклик зараз – підготувати нові програми, підручники та перепідготувати вчителів для цих шкіл для підвищення знань з української мови.

Депутат Європарламенту від Чехії підтримав Закон «Про освіту». Він зазначив, що напади на Україну з приводу мовної статті є частиною гібридної війни Росії.

Депутат від Румунії додав, що Україна мала б проводити консультації до прийняття Закону. На це було зазначено, що проводились широкі консультації з представниками національних меншин в Україні – єдиною зацікавленою стороною, перед якою Україна відповідає як перед своїми громадянами. Однак редакція статті була дещо змінена під час розгляду Закону в Верховній раді у день прийняття документу, що повністю відповідає діючому регламенту ВРУ.

Також сьогодні за сніданком Лілія Гриневич зустрілася з послами держав-членів ЄС при КОРЕПЕР (Комітет постійних представників), яким теж пояснила всі тонкощі мовного питання у Законі «Про освіту».

Комітет постійних представників або КОРЕПЕР (Coreper, акронім від назви комітету французькою) – впливове об’єднання глав (послів) і членів постійних представництв країн Європейського Союзу в Брюсселі. Готує засідання Ради міністрів: веде переговори щодо порядку денного Ради (пропозиції та проекти рішень готує Європейська Комісія) і попередньо розглядає питання, чимало з яких Рада лише формально ухвалює. Він є водночас і форумом для діалогу (між самими представниками і між ними та національними урядами їхніх країн), і органом політичного контролю (керує роботою експертних груп і наглядає за їхньою діяльністю). Комітет фактично розділений на два: КОРЕПЕР I, до складу якого входять заступники постійних представників, та КОРЕПЕР II, який складається з глав постійних представництв. Ефективність засідань Ради залежить від рівня роботи Комітету.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*