Ситуація із запровадженням нової моделі оплати праці педагогічних працівників в Україні на початку квітня 2026 року набула критичного характеру. Попри чіткі доручення та визначені строки, відповідний законопроєкт досі не подано до Верховна Рада України, а сама реформа фактично не розпочалася.
Про це заявив голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак за підсумками чергового засідання.
Відсутність законопроєкту та провал строків
Відповідно до бюджетних висновків до Закон України «Про Державний бюджет», Міністерство освіти і науки України мало до кінця першого кварталу 2026 року розробити та подати законопроєкт щодо нової системи оплати праці педагогів.
Однак станом на 1 квітня:
- законопроєкт відсутній;
- концепція реформи не представлена;
- міжвідомча робоча група навіть не розпочала роботу.
Це означає, що ключове завдання, від якого залежить підвищення зарплат учителів, фактично провалено.
Комітет неодноразово попереджав МОН
Ще 21 січня та 4 березня профільний Комітет рекомендував МОН пришвидшити роботу та до 20 березня надати результати діяльності робочої групи.
Проте:
- жодного засідання групи не відбулося;
- жодних напрацювань до Комітету не надійшло.
Таким чином, за більш ніж три місяці після ухвалення бюджету не було зроблено навіть базових кроків для запуску реформи.
Підвищення зарплат під питанням
Під час ухвалення бюджету було досягнуто компромісу:
- орієнтир — зарплата педагогів на рівні 2,5 мінімальних заробітних плат;
- додаткове фінансування — +4,6 млрд грн;
- другий етап підвищення окладів — +20% з 1 вересня 2026 року.
Однак без нової моделі оплати праці ці підвищення опиняються під загрозою або можуть бути реалізовані у спотвореному вигляді.
Замість реформи — нові надбавки
Як зазначив Сергій Бабак, замість системного рішення МОН пропонує вкотре вдатися до механізму надбавок.
Це викликає низку проблем:
- система оплати праці ще більше ускладнюється;
- посилюються дисбаланси між різними категоріями педагогів;
- реального зростання доходів учителі можуть не відчути.
Фактично, за словами голови Комітету, «вмонтувати» нову надбавку — це не реформа, а лише тимчасове латання проблем.
Вплив профспілок і відсутність балансу
Окрему критику викликала позиція МОН, яка, за словами депутатів, значною мірою орієнтується на бачення профспілок, не враховуючи повною мірою позиції інших учасників процесу, зокрема самих учителів.
Це створює ризик монополізації рішень одним зі стейкхолдерів та ускладнює формування збалансованої моделі.
Часовий фактор: ризик зриву реформи
Навіть якщо концепція буде терміново підготовлена, виникає інша проблема — календар.
Традиційно Верховна Рада України не змінює правила оплати праці під час літніх канікул, що значно звужує часове вікно для ухвалення рішень.
Водночас на підготовку реформи було відведено понад 3,5 місяці після ухвалення бюджету, а позиції ключових сторін були відомі ще з листопада.
Рішення Комітету: жорстка оцінка і нові дедлайни
За результатами засідання профільний Комітет ухвалив низку рішень:
- визнав роботу Міністерство освіти і науки України у частині формування нової моделі оплати праці незадовільною;
- рекомендував Кабінет Міністрів України взяти ситуацію під особистий контроль Прем’єр-міністерки;
- зобов’язав МОН невідкладно запустити роботу міжвідомчої групи;
- встановив дедлайн до 22 квітня для подання узгодженої концепції з фінансовими розрахунками;
- призначив повторний розгляд питання на 29 квітня.
Висновок: реформи немає — і це вже системна проблема
Станом на початок квітня 2026 року можна констатувати: реформа оплати праці педагогів фактично зірвана на старті.
Відсутність законопроєкту, концепції та навіть робочого процесу свідчить про системні управлінські проблеми. Водночас затягування рішень напряму впливає на рівень доходів учителів і довіру до державної освітньої політики.
Ключовим питанням найближчих тижнів стане не лише підготовка документів, а й здатність влади продемонструвати реальні кроки замість чергових відтермінувань.