Примусове чергування педагогів в укриттях: позиція освітнього омбудсмена та порушення прав вчителів

З початку воєнного стану в Україні до Служби освітнього омбудсмена регулярно надходять звернення про примусове залучення педагогічних працівників до чергувань в укриттях закладів освіти, зокрема у нічний час. Освітяни повідомляють, що їх змушують виконувати ці обов’язки навіть під час відпустки або поза межами робочого часу, часто без належного оформлення трудових відносин та оплати праці. Подібні ситуації викликають занепокоєння та вказують на порушення трудових прав педагогів.

Проблема нічних чергувань в укриттях під час канікул

Наприкінці червня у медіа з’явився сюжет, де журналісти повідомили про випадок у Здолбунівській громаді: педагогів зобов’язали під час літніх канікул, коли вони офіційно перебувають у відпустці, забезпечувати доступ до укриттів у закладах освіти, включно з нічними чергуваннями. Освітній омбудсмен Надія Лещик одразу направила офіційний запит до міської ради, щоб з’ясувати:

• Чи створені у громаді формування цивільного захисту або призначені відповідальні особи за укриття?
• На яких умовах педагогів залучають до чергувань?
• Чи укладаються з ними трудові угоди та здійснюється оплата праці?

Позиція міської ради: «добровільне чергування на громадських засадах»

У відповіді Здолбунівська міська рада повідомила, що формування цивільного захисту не створені, а рішення про організацію доступу до укриттів було ухвалене Радою оборони громади. За підсумками наради з керівниками закладів освіти вирішили, що під час канікул працівники шкіл «добровільно» забезпечуватимуть доступ до укриттів на громадських засадах.

Проте варто зазначити, що таке рішення приймалося без участі самих педагогів, що може свідчити про елементи примусу. Крім того, відсутність трудових договорів і гарантій оплати суперечить вимогам законодавства про працю та створює ризики для здоров’я та безпеки педагогічних працівників.

Позиція освітнього омбудсмена

Надія Лещик наголошує:

• Педагогів не можна відкликати з відпустки для чергувань у закладах освіти без їхньої згоди та належного оформлення трудових відносин.
• Роботодавець має гарантувати безпечні умови праці, оплату надурочних робіт, вихідних та нічних змін.
• Педагогічні працівники не можуть нести відповідальність за безпеку людей у укритті чи за цілісність майна без відповідних повноважень і забезпечення правових гарантій.

Омбудсмен підкреслює: заходи з цивільного захисту мають бути організовані на законних підставах і не можуть здійснюватися за рахунок порушення трудових прав працівників освіти. З цього приводу готується звернення до відповідних державних органів.

Хто повинен відповідати за утримання та експлуатацію укриттів?

Згідно з Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (наказ МВС № 579 від 09.07.2018):

• Обслуговування укриттів забезпечують формування цивільного захисту, створені балансоутримувачем – власником або юридичною особою, на балансі якої перебуває споруда.
• Працівники для таких формувань призначаються добровільно, після медичного огляду, і лише на підставі укладеного трудового договору.
• Заклади освіти не мають необхідних умов та техніки для створення таких формувань, тому відповідальність має нести власник споруди, а не педагоги.

Проблеми безпеки в укриттях шкіл

Окреме питання – безпека педагогів та учнів у сховищах. Працівники освіти повідомляють, що до укриттів можуть потрапляти сторонні особи з агресивною поведінкою, у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, з психічними розладами або навіть зброєю. У деяких випадках фіксуються факти пошкодження майна укриттів, яке має використовуватися дітьми під час навчального року.

Більшість працівників закладів освіти – жінки, і залучення їх до нічних чергувань без гарантій безпеки є неприпустимим навіть за умови їхньої формальної згоди.

Проблема нестачі сторожів у школах

Згідно з типовими штатними нормативами, у школах має передбачатися достатня кількість сторожів для цілодобової охорони. Проте через обмежене фінансування та низькі зарплати багато вакансій залишаються незаповненими, або охорону здійснюють переважно особи пенсійного віку. Це змушує керівництво закладів шукати «альтернативні варіанти», зокрема перекладати ці функції на педагогів, що є незаконним.

Проблема залучення педагогів до чергувань в укриттях свідчить про системні прогалини в організації цивільного захисту у громадах. Освітній омбудсмен наголошує:

• Забезпечення доступу та безпеки в укриттях – це відповідальність балансоутримувача споруди, а не педагогічних працівників.
• Примусові чергування без укладення трудових договорів та оплати праці порушують законодавство України.
• Педагоги не повинні нести ризики фізичної, психологічної чи моральної шкоди під час виконання невластивих їм обов’язків.

Необхідно створити чіткі механізми утримання та охорони укриттів у закладах освіти, залучаючи для цього підготовлені формування цивільного захисту, а не перекладаючи відповідальність на освітян.