Порівняно з 2017-м цього року інвестиції в шкільну інфраструктуру та цільові субвенції зросли майже в 3 рази, – Гриневич

2017-го інвестиції держави в освітню інфраструктуру разом із цільовою субвенцією на навчання дітей з особливими потребами становили 1млрд 9,5млн грн. При цьому в 2018 році відповідні інвестиції склали 2млрд 896млн, тобто обсяг вкладень збільшився в 2,8 рази. Про це розповіла Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час звіту Уряду за 2017 рік сьогодні, 20 червня 2018 року, у приміщенні комітетів Верховної Ради України.

«У 2017 році інвестиції в обладнання опорних шкіл склали 800млн гривень, тоді ж запроваджено цільову освітню субвенцію на інклюзивну освіту – 209,5млн грн. Разом це значні інвестиції в 1млрд 9,5млн грн. Завдяки їм та співфінансуванню з місцевих бюджетів закуплено 391 автобус та 1тис 915 природничо-математичних кабінетів для опорних шкіл. Однак 2018 року ми пішли значно далі. Ми виділи спеціальну субвенцію на Нову українську школу, окрім автобусів та математично-природничих кабінетів закупили аудіообладнання, передбачили кошти на створення електронної платформи та е-підручників. Субвенцію на інклюзивну освіту збільшено до 504,4млн грн. Ми послідовно виконуємо не лише свої зобов’язання щодо реформи шкільної освіти, а й допомагаємо місцевим органам самоврядування», – зазначила Лілія Гриневич.

Слід додати, що враховуючи минулорічне підняття зарплати вчителям на 50%, саме 2017-й став роком зростання фінансування освіти. Якщо в 2016-му частка ВВП на освіту складала 5,72%, то у 2017-у – 6,52%,  а 2018-го передбачено вже 6,7% ВВП на освіту.

Міністр також розповіла й про поступове збільшення фінансування науки. Так, у 2017 році вдалося збільшити фінансування  на 21,4%. Тенденцію продовжено і в 2018 році, в якому наука отримала ще на 29,6% бюджетних коштів більше. Таким чином відбулося зростання частки ВВП на науку з 0,3% у 2016 році до 0,6% у 2018 році.

«Зокрема, завдяки зростанню інвестицій у 2017 році було підтримано понад 200 робіт молодих учених, що в 1,6 разів більше, ніж 2016-го. Понад 100 ЗВО та наукових установ МОН отримали доступ до баз даних «Scopus», «Web of Science», в 2017 році МОН профінансовано 1300 фундаментальних і прикладних досліджень», – додала Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що зараз існує певний негативний дисбаланс у фінансуванні, в результаті якого з усіх коштів на науку лише 10% спрямовується на грантове фінансування проектів в університетах.

«В усьому світі саме університетське середовище є потужним джерелом нових наукових ідей та відкриттів. У нас же не існує жодного базового фінансування науки у вишах, яке давало б можливість розвиватися науковим напрямам хоча б у 5-річній перспективі. МОН ставить собі ціллю впровадити базове фінансування для ЗВО з 2019 року, при цьому воно не розмазуватиметься тонким шаром на всі заклади, а надаватиметься за результатами незалежної та прозорої атестації наукових напрямів вишу», – пояснила Лілія Гриневич.