Понад 300 інтерв’ю з активістами Майдану записали для проекту “Майдан: усна історія”.

Про те, як зберегти спогади про Майдан, 24 грудня розповіли учасники проекту на презентації у виставковому просторі “Творчість Свободи: (р)еволюційна культура Майдану” в Музеї Гончара.
Майдан-усна історія - Шкільне життя

За словами Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, перших 144 аудіоінтерв’ю співробітники УІНП записали ще весною безпосередньо на Майдані Незалежності. “Це розмови з учасниками Самооборони Майдану, волонтерами, переважно з тими, які приїхали з регіонів і ще у березні-квітні залишалися у столиці. На цих записах зафіксовні розповіді представників усіх областей України”, – розповів він.

У липні Інститут національної пам’яті розпочав співпрацю з громадською організацією “Фонд збереження історії Майдану”. З того часу співробітники УІНП записали 110 відеоінтерв’ю – це більше 300 годин розмов із представниками різних ініціатив Майдану, зокрема бійцями сотень Самооборони, мистецької сотні, Громадського сектору Євромайдану, Євромайдан SOS, ІТ намету, медиками, психологами, священиками та ін.

“У 90-х ще були живі свідки подій Перших визвольних змагань, проте ніхто їх не записував, хоча техніка дозволяла. Спогадів про Помаранчеву революцію записано дуже мало, як і про Революцію на граніті. Ми не маємо повторити цю помилку, тому повинні ловити момент”, – вважає Володимир В’ятрович.

“Ми плануємо зібрати максимум інтерв’ю з учасниками Майдану та, по можливості, іншої сторони, щоб створити архів Майдану, який служитиме джерельною базою для істориків, режисерів-документалістів, соціологів, психологів та ін. У майбутньому матеріали будуть доступні широкому загалу, а також будуть використані в експозиції Музею Свободи / Музею Майдану”, – повідомила Іванна Кобєлєва, координатор проекту УІНП “Майдан: усна історія”.

Семен Глузман, очільник “Фонду збереження історії Майдану”, правозахисник, політв’язень, президент Асоціації психіатрів України, наголосив на важливості запису усних історій саме тепер: “Совєтська дійсність привчила нас до забуття. Змінювались міфи, змінювались імена, зникали розстріляні і з’являлись ті, хто буде розстріляний потім. В результаті всіх привчили до відносності пам’яті і самої історії. Саме тому ми зобов’язані з усіма можливими деталями записати і проаналізувати Майдан”.

Режисер-документаліст Наталія Машталер уже записала 53 відеоінтерв’ю з учасниками Майдану та розповіла, що іноді одне інтерв’ю може тривати і до 6-7 годин. “Для того, щоб вийшло гарне інтерв’ю, той біль, яким з тобою люди діляться, їх сльози та розчарування, страшні епізоди Майдану, що закарбувались у них в пам’яті, треба пропустити через себе. Сподіваюсь, висловившись, вони отримують полегшення. З іншого боку, ця робота тебе захоплює, надихає, бо ти знайомишся з людьми, за яких тебе переповнює гордість, які вселяють надію та впевненість про гарне майбутнє нашої країни”.

У загальному підсумку до архіву Майдану вже зібрано понад 300 інтерв’ю, що складають близько 500 годин спогадів.

Проект «Майдан. Усна історія» відкритий для співпраці, цікавих ідей, нових спогадів. Всі бажаючі долучитися до цієї важливої справи можуть звертатися з пропозиціями до Українського інституту національної пам’яті або “Фонду збереження історії Майдану” (тел. 097-647-98-64, 095-595-50-70).

Уривки відео можна переглянути на каналі youtube Українського інституту національної пам’яті та на facebook сторінці Фонду збереження історії Майдану.

Прес-секретар УІНП:
as@memory.gov.ua
тел.: +38 044 253-15-63, +38 097 647-98-64

Про те, як зберегти спогади про Майдан, 24 грудня розповіли учасники проекту на презентації у виставковому просторі "Творчість Свободи: (р)еволюційна культура Майдану" в Музеї Гончара. За словами Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, перших 144 аудіоінтерв’ю співробітники УІНП записали ще весною безпосередньо на Майдані Незалежності. “Це розмови з учасниками Самооборони Майдану, волонтерами, переважно з тими, які приїхали з регіонів і ще у березні-квітні залишалися у столиці. На цих записах зафіксовні розповіді представників усіх областей України”, - розповів він. У липні Інститут національної пам’яті розпочав співпрацю з громадською організацією “Фонд збереження історії Майдану”. З того часу співробітники УІНП записали 110…

Оцінити

0

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*