день вчителя сценарій смішний, жартівливий сценарій до дня вчителя, сценарій до дня вчителя для старшокласників, оригінальний сценарій до дня вчителя, сценарій до дня вчителя 2018

Поет німого числа

Михайло Кравчук

Михайло Кравчук

Виповнилось 120 років від дня народження видатного математика ХХ століття Михайла Кравчука.

Село Човниця. Тут він народився… Заходжу на подвір’я школи, де постав пам’ятник-бюст славному землякові-академіку. А всередині її облаштовано кімнату-музей академіка Михайла Пилиповича Кравчука, заснований ще світлої пам’яті колишнім директором місцевої школи Степаном Федоровичем Лукашуком. Тепер музеєм опікуються його дружина Євгенія Семенівна та донька Леся Степанівна. Разом із ними оглядаю експонати, заглиблюючись у копії архівних документів, які відкривають легендарну постать велетня-математика, поета німого числа, творця музики чисел і формул, ученого, який жив і горів безмежною любов’ю до України.

— Михайло Кравчук був людиною високої культури, вільно володів французькою, німецькою, італійською, польською, російською мовами. Проте найчастіше писав свої наукові праці рідною. І ця його мова — добротний зразок українського науково-математичного стилю. Особливий інтерес викликає дослідження нашого земляка, що живе і працює нині в Канаді, Івана Качановського. Він подарував музеєві праці Кравчука англійською, які свого часу використав Джон Атанасов при винаході комп’ютера, а також листи Атанасова до Михайла Пилиповича. Ми плідно працюємо, розшукуючи нові матеріали про нашого видатного односельця, — розповідає завідувачка музею Євгенія Лукашук.

Михайло Кравчук народився 27 вересня 1892 року в сім’ї землеміра. За спогадами селянки Анастасії Соколик, яка три роки прожила в сім’ї Кравчуків, Михась ріс енергійним, допитливим, веселим. У 1901 році родина переїхала до Луцька, де Михайлик вступив у перший клас прогімназії, яку закінчив із золотою медаллю. Найбільше з-поміж усіх дисциплін полонила його математика. Пізніше він сам згадував: «Уплив батька та його дядька-коваля скерували мої інтереси в русло знань точних і технічних». Хлопець продовжив навчання на математичному відділенні фізико-математичного факультету університету Святого Володимира в Києві. Оскільки закінчив навчання з дипломом першого ступеня, його залишили при університеті для підготовки до наукової та викладацької роботи. Відтоді вся наукова і педагогічна діяльність М.Кравчука пов’язана з Києвом.

Михайло Кравчук

Михайло Кравчук

Економічна розруха й суспільно-політичний хаос 1920-х років змусили молодого чоловіка тимчасово переїхати в село Саварка, що на Богуславщині, де він працював викладачем і директором школи. Новий учитель докорінно змінив методи навчання, пробудив в учнів великий інтерес до математики. Під його опікою тут розпочався шлях до великих знань та відкриттів простого сільського хлопця Архипа Люльки, у майбутньому відомого українського вченого, генерального конструктора авіаційних двигунів, творця першого в СРСР двоконтурного турбореактивного двигуна. Повернувшись до Києва, М. Кравчук у 1924 році блискуче захистив докторську дисертацію «Про квадратичні форми та лінійне перетворення», а невдовзі здобув звання професора. Його обрали членом Львівського наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, членом математичних товариств Німеччини, Франції, Італії. У 1929-му він став дійсним членом Всеукраїнської академії наук. У ці роки його лекції слухав і студент Сергій Корольов — майбутній видатний конструктор космічних кораблів. Згодом М. Кравчук одержав низку глибоких результатів із теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей та математичної статистики, видав підручники для вищої школи, опублікував статті з методики викладання математики, він невтомно працював над удосконаленням математичної термінології…

Матеріали своїх наукових досягнень учений друкував у наукових виданнях України, Італії, Франції, Америки. Українського математика визнав світ. Його праці ввійшли до скарбниці світової науки. Михайла Кравчука залучили до роботи у ВУАН, де він очолив комісію математичної статистики, обіймав посаду секретаря Президії академії, завідував відділом математичної статистики інституту математики ВУАН.

Здавалося б, для його глибокого таланту щедро відкривалися горизонти. Але не забуваймо: вченому випало жити в період сталінського терору. Органи ДПУ заарештували групу вчених, освітян, служителів церкви і влаштували показовий судовий процес над так званою «Спілкою визволення України», що була сфабрикована самими ж енкаведистами. Академіку М. Кравчуку… запропонували роль «громадського обвинувача» на процесі, що почався в Харкові. Михайло Пилипович од брудної пропозиції відмовився. Тоді знайшлися ті, хто дав липові свідчення про «шпигунську» та «контрреволюційну» діяльність його самого. В лютому 1938 року М. Кравчука заарештували як «ворога народу» та засудили до 20 років каторжних робіт. Судове засідання тривало лише півгодини. В останньому слові репресований лише попросив дати йому можливість закінчити розпочату працю з математики. М. Кравчука відправили за 10 тисяч кілометрів — до Владивостока, а далі морем на Колиму, в зловісні золоті копальні, де у березні 1942 року і скінчився його земний шлях.
Є свідчення співв’язня Кравчука М. Попова, що академік, хоч і підупалий здоров’ям, мусив працювати відбійником у золотокопальні, а в короткі вільні хвилини у бараці при каганці писав якісь формули на клаптиках паперу і щовечора здавав написане начальству — тільки з такою умовою йому дозволили занурюватись у світ чистої науки. Де ті неоціненні рукописи вченого тепер — не відомо.

Ніколи не вдасться дізнатись, і де саме могила видатного науковця. У жовтні 1956-го Михайла Пилиповича Кравчука реабілітували «за відсутністю складу злочину».

Мешканці Човниці дізнались про трагічну долю свого знаменитого односельця аж у 1967 році. Відтоді родина Лукашуків розпочала пошукові роботи, котрі тривають і нині. Записали спогади місцевих селян, які пам’ятали безмежно закохану в Україну родину Кравчуків. До речі, в селі й нині живе двоюрідна племінниця Михайла Пилиповича Валентина Момотюк. Жінка знає про сім’ю Кравчуків зі спогадів свого батька Назара. Нині в експозиції музею багато документів, світлин, що стосуються життя академіка М. Кравчука. На жаль, засновник музею Степан Лукашук так і не дочекався окремого приміщення для свого дітища — відійшов у Вічність. Владці ж рік у рік обіцяють виділити кошти на його будівництво, проте далі слів справа так і не зрушила.

Михайло Пилипович усього півроку не дожив до свого піввікового ювілею. Однак те, що він устиг зробити, — ціла епоха в становленні математичної науки в Україні. Многочлени, формули, осцилятори Кравчука давно зажили самостійним життям, прискорюючи науково-технічний прогрес людства. У книзі відгуків музею в селі Човниця є такий запис: «Його ім’я історія поставила поруч із такими класиками науки, як Архімед, Ньютон, Фарадей, Гільберт, Пуанкаре та інші… Він був і залишається тією особою, що пробуджує всезагальний інтерес до пізнання глибин людської сутності. Так сталося, що високий рівень математичної творчості Михайла Кравчука став і моральною висотою для багатьох учених».

Петро ГОРЩАРУК,
Ківерцівський район
Волинської області

На фото: пам’ятник академіку М. Кравчуку, що встановлений біля школи в селі Човниця; пам’ятник М. Кравчуку на Музейній площі перед 6 корпусом Національного технічного університету України “КПІ”.