Напередодні 1 вересня, коли мільйони українських школярів готувалися до нового навчального року, міністр освіти і науки Оксен Лісовий поділився своїм баченням та планами щодо майбутнього української школи. В інтерв’ю він розповів про болючі точки та досягнення освіти в умовах війни, плани щодо реформи старшої школи та стратегії мотивації педагогів.
Підготовка до нового навчального року: прифронтові регіони та повернення до офлайну
Цього року в українських школах навчатиметься 3 мільйони 480 тисяч дітей, з яких близько 3 мільйонів — очно. Хоча частина учнів залишається в онлайн-форматі (діти за кордоном, які переважно навчаються у місцевих школах та паралельно здобувають український свідоцтво, та діти з прифронтових регіонів), Міністерство активно працює над поверненням дітей до очного навчання.
“Ми вважаємо це вже великим прогресом, бо діти вже в школі, вчителі вже в школі, вони спілкуються, контактують, вони уже мають можливість для розвитку м’яких навичок, соціалізації і всього того, чого не дає онлайн-освіта”, – підкреслив Міністр.
Особлива увага приділяється прифронтовим регіонам. Щоб не втратити “загублене покоління” (адже діти вже п’ять років страждають від ковіду та війни), активно відкриваються підземні школи. Це масштабні проєкти, розраховані на 200-250, 500 або навіть 1000 дітей. До них організовується підвезення учнів з інших громад, де таких укриттів ще немає.
“В це інвестуються величезні кошти. В цьому році 11 мільярдів 200 мільйонів вкладено в цю задачу, на наступний рік обсяг фінансування буде не меншим, я сподіваюсь – більшим, плюс донорські кошти, плюс співфінансування з боку громад”, – наголосив Лісовий.
Ця комплексна політика, що називається “Школа офлайн”, включає підземні школи, шкільні автобуси та гаджети для тих, хто навчається онлайн, а також забезпечення вчителів комп’ютерною технікою. Міністерство забезпечило освіту 270 тисячами одиниць комп’ютерної техніки, чого українська освіта ще не знала. Завдяки таким ініціативам, люди повертаються в громади, де відкриваються підземні школи, що спостерігалося в Миколаївській та Херсонській областях.
Мотивація вчителів: подвійні зарплати та кадровий резерв
Для підтримки вчителів у прифронтових регіонах Міністерство розглядає застосування коефіцієнта на заробітну плату, який діє для адміністрацій прифронтових територій. Цей коефіцієнт становить два, що фактично означає подвоєння зарплати. Міністр має підтримку Прем’єр-міністра та Віце-прем’єр-міністра Олексія Кулеби, щоб цей підхід поширювався на весь регіон, а не лише на окремі громади.
Лісовий також прокоментував скасування наказу № 1112, який був “певною мірою демонізований”. Він пояснив, що наказ мав на меті повернути внутрішньо переміщених дітей до очного навчання за місцем перебування. Проте, він також створював ризик втрати навантаження та роботи для вчителів прифронтових шкіл.
“Для цього наказ 1112 передбачав в тому числі такий інструмент як кадровий резерв вчительський“, – розповів Міністр. Цей інструмент дозволяв вчителям, які втрачають роботу, протягом року (з можливістю продовження) отримувати середню заробітну плату та перенавчатися на інші педагогічні спеціалізації (дошкільна, позашкільна, спеціальна педагогіка), або поглиблювати знання та освоювати цифрові інструменти. Хоча наказ 1112 скасовано, його позитивні складники, такі як інструмент педагогічного патронажу та кадровий резерв, були впроваджені в інших документах і продовжують працювати.
Оптимізація мережі та якість освіти
Міністерство також працює над оптимізацією мережі шкіл, оскільки “роздута і недофінансована мережа” призводить до маленьких шкіл з низькими зарплатами вчителів та нестачею субвенцій. З 1 вересня держава не фінансує з освітньої субвенції заклади освіти, в яких навчається менше 45 учнів. Проте, для регіонів з демографічними проблемами передбачено “лазівку”: такі школи можуть ставати філіями опорних шкіл. Це дозволяє зберегти школу в селі, але діти отримують доступ до більшої шкільної спільноти, мистецьких, спортивних заходів та олімпіад за допомогою шкільного автобуса.
Міністр зазначив, що великі зміни фінансуються з держбюджету за кошти Світового банку, який закликає до раціоналізації мережі та підвищення якості освіти, особливо з огляду на падіння результатів у сільських школах, зафіксованих у дослідженні PISA. Важливо, що це не стосується початкової школи – “початкова школа повинна бути всюди, де є дитина”.
Повернення до практики: інвестиції в лабораторне обладнання
Оксен Лісовий визнає проблему низького вибору природничих спеціальностей серед молоді. На його думку, цифрова дидактика є “милицею”, яка може компенсувати відсутність практичних засобів, але фізичні інструменти повинні потрапляти в руки дітям.
“Моє глибоке переконання, що ваша мама абсолютно права, цифрова дидактика – це милиця… але найкраще… саме фізичні інструменти повинні попадати в руки дітям”, – зазначив Міністр.
Цього року була запущена мільярдна субвенція (плюс півмільярда коштів Світового банку) на облаштування шкіл лабораторним обладнанням. Мета – не лише демонстрації вчителем, а й надання можливості дітям навчатися через дослідження, ставити власні експерименти під керівництвом вчителя. Міністр має особисту місію, щоб вчителі більше не купували необхідні набори за власні кошти.
Зараз створюються 142 еталонні школи, де змінюється не лише обладнання, а й увесь простір. Наприклад, сучасна лабораторія біології/хімії – це три кабінети (коворкінг, дослідницька лабораторія, лаборантська), фізики – два кабінети. Це цілий комплекс рішень, покликаний зробити навчання і роботу вчителя зручною.
Реформа старшої профільної школи: 10-12 класи та індивідуальні траєкторії
Профільна школа (10-12 класи) – найскладніша частина реформи Нової української школи. З 1 вересня розпочинається допілотне впровадження, а у 2026 році – пілотування. Зараз тестуються організаційні підходи: як ділити на групи, організовувати змістові кластери, формувати розклади.
Із 140 еталонних шкіл, 30 пілотних ліцеїв отримали по 15 мільйонів гривень кожен на перебудову цілих поверхів під природничі, математичні, технологічні та мистецькі кабінети. Ці еталонні школи покликані показати громадам, як має виглядати сучасна школа.
Ключовим викликом є демографія. Для якісної реалізації профільного навчання, можливості формування груп за профілями та індивідуальних освітніх траєкторій потрібна велика кількість вчителів та учнів. Мінімальна кількість учнів для закладу профільної школи – 600 дітей.
Для забезпечення рівного доступу до якісної освіти в малонаселених регіонах передбачено кілька рішень:
- Пансіони (гуртожитки): для учнів 10-12 класів, де вони можуть жити протягом тижня і повертатися додому на вихідні. Багато областей вже працюють над їх розбудовою.
- Довезення дітей шкільними автобусами: Міністерство системно працює над закриттям потреби в автобусах, інвестуючи 1-2 мільярди гривень на рік. Однак, серйозною проблемою залишається якість доріг, що значно збільшує час у дорозі та амортизацію транспорту. У післявоєнній стратегії пріоритетом буде будівництво доріг від шкіл та лікарень.
Раціоналізація навантаження та військова підготовка
Міністерство планує оновити норми домашніх завдань та раціоналізувати навчальні програми, оскільки вони “перевантажені” та містять “несинхронізований контент”. Мета – формування цілісної картини світу у дитини, забезпечення міжпредметних зв’язків та прикладних знань. До кінця року мають бути написані нові модельні програми.
Щодо базової військової підготовки (БЗВП), студенти не мають права відмовитися від неї, але можуть відмовитися від певних модулів, які суперечать релігійним переконанням (наприклад, використання зброї). БЗВП буде змінено на “Основи національного спротиву”, включаючи тактичну медицину, орієнтування в просторі та розуміння роботи системи оборони.
Як утримати молодь в Україні: три складові освіти
На питання, що потрібно зробити, аби діти після школи не їхали за кордон, Оксен Лісовий назвав три ключові складові освіти, які дозволяють формувати усвідомлене рішення:
- Ідентичність (“техпаспорт”): Формування національної та культурної ідентичності, відчуття кореня через історію, мовно-літературну та мистецьку галузі.
- Громадянські компетенції (“права на управління”): Розуміння того, як працює держава, відчуття себе її акціонером, вміння управляти нею.
- Ціннісні орієнтири (“GPS”): Компас, який вказує мету, напрямок та цінності.
“Всі ці три складові ми повинні дати людині в освіті, і от тоді вона приймає усвідомлене рішення”, – підсумував Міністр.
Українська освіта сьогодні стоїть перед безпрецедентними викликами, але, як стверджує Міністр, вона є достатньо конкурентоспроможною із західною. Завдяки комплексним реформам та інвестиціям, є тверда віра в те, що “невеликі зусилля і дуже невеликі в загальнодержавному масштабі інвестиції зроблять українську освіту одною з найкращих в Європі”.