Перші дев’ять років облоги Трої (Викладено за різними творами античних письменників)

Облога ТроїЗраділи греки, що скінчено їх довге плавання. Та коли наблизились вони до берегів, то побачили, що їх чекало вже сильне військо троянців під проводом Гектора, могутнього сина старого царя Трої Пріама. Як пристати грекам до берега? Як висадитись? Бачили всі герої, що загине той, хто перший ступить на троянський берег. Довго вагалися греки. Серед них був і герой Протесілай, він прагнув подвигів і готовий був перший зіскочити на берег і почати бій з троянцями. Але не зважувався він тому, що знав провіщення: загинути має той з греків, хто перший торкнеться ногою троянської землі. Знав це провіщення і Одіссей. І ось, щоб повести за собою героїв, але самому не загинути, Одіссей кинув на берег свій щит і спритно стрибнув на нього з корабля. Протесілай бачив, що Одіссей зіскочив на берег, але він не бачив, що скочив Одіссей не на троянську землю, а на свій щит. Протесілай вирішив, що один з греків уже ступив перший на троянську землю. Жадоба подвигів оволоділа Протесілаєм. Усе забув він: забув він про батьківщину, забув і про прекрасну дружину свою, юну Лаодамію. Скочив з корабля на берег Протесілай і з оголеним мечем кинувся на ворогів. Потряс своїм важким списом великий Гектор і на смерть уразив він юного Протесілая. Мертвим упав той на берег. Він перший обагрив своєю кров’ю троянську землю. Греки дружно кинулися з кораблів на ворогів. Закипів кривавий бій, подалися троянці, кинулися тікати і заховалися за неприступними стінами Трої. На другий день було укладено між греками і троянцями перемир’я, щоб підібрати загиблих воїнів і поховати їх.

Поховавши всіх убитих, греки почали влаштовувати укріплений табір. Повитягали вони свої кораблі на берег і розташувалися великим табором уздовж моря від гір Сігейону до гір Ройтейону. З боку Трої вони захистили свій табір високим валом і ровом. На двох протилежних кінцях табору розбили свої шатра Ахілл і Аякс Теламонід, щоб спостерігати за троянцями і не дати їм напасти несподівано на греків. У середині табору підносилось розкішне шатро царя Агамемнона, обраного греками проводирем усього війська. Тут, коло шатра Агамемнона, був і майдан для народних зборів. Мудрий Одіссей поставив своє шатро коло майдану народних зборів, щоб у всякий час мати змогу вийти до зібрання і щоб завжди знати, що відбувається в таборі. Він, незважаючи на те, що раніше так не хотів брати участі в поході, тепер став лютим ворогом троянців і вимагав, щоб греки за всяку ціну захопили і зруйнували Трою.

Коли табір греків був упоряджений і укріплений, греки послали в Трою царя Менелая і хитромудрого Одіссея для переговорів з троянцями. Грецьких послів прийняв у своєму домі мудрий Антенор і влаштував для них розкішний бенкет. Усією душею бажав Антенор, щоб укладений був мир і задоволені були законні домагання Менелая. Довідавшись про прибуття послів, Пріам скликав народні збори, щоб обговорити домагання Менелая. Прийшли на збори всі троянці і Менелай з Одіссеєм. Менелай у короткій сильній промові зажадав, щоб повернули йому троянці дружину його Єлену і всі скарби, викрадені Парісом. Після Менелая говорив Одіссей. Заслухались троянці чудовою промовою мудрого царя Ітаки. Він переконував троянців задовольнити вимоги Менелая. Народ троянський ладен був уже погодитись на всі домагання Менелая. Адже і сама прекрасна Єлена розкаялася в своєму необачному вчинку і шкодувала, що покинула дім героя-чоловіка заради Паріса. І Антенор умовляв народ задовольнити вимоги Менелая. Він бачив, скільки лиха завдасть війна троянців і греків. Але не хотіли миру з греками сини Пріама, і насамперед, звичайно, Паріс. Невже змусять його віддати Єлену? Невже віднімуть у нього всю його здобич? Він не хотів скоритися народному рішенню, а його підтримували в цьому брати. Підкуплений Парісом Антімах вимагав навіть, щоб троянці схопили царя Менелая і вбили його. Але цього не допустили Пріам і Гектор, вони не дозволили образити послів, що були під охороною громовержця Зевса. Вагалися народні збори, не знали, яке прийняти остаточне рішення.

Тут підвівся троянський провісник Гелен, Пріамів син, і сказав, щоб не боялися троянці війни з греками, – боги обіцяють Трої свою допомогу. Повірили троянці Геленові. Вони відмовилися задовольнити домагання Менелая. Посли греків змушені були ні з чим покинути Трою. Тепер мала початись кровопролитна боротьба троянців з греками.

Замкнулись троянці в неприступній Трої; навіть Гектор не насмілився покидати Трою. А греки почали облогу. Вони тричі намагалися здобути штурмом Трою, але це їм не вдавалось. Тоді греки почали руйнувати околиці Трої і завойовувати всі міста, які були в союзі з Троєю. Греки ходили на них походами суходолом і морем. В усіх цих походах особливо відзначався великий Ахілл. Греки заволоділи островами Тенедосом[183], Лесбосом, містами Педасом, Лірнессом та іншими. Багато міст зруйнували вони всередині країни. Оволоділи вони й містом Фівами[184], де правив батько Гекторової дружини Андромахи, Естіон. В один день убив Ахілл сім братів Андромахи. Загинув і батько її. Але не дав труп Естіона в наругу Ахілл, – боячись гніву богів, він поховав його в землі[185]. А мати Андромахи була відведена невільницею у табір греків. Багату здобич захопив Ахілл у Фівах. Він захопив у полон і прекрасну дочку Аполлонового жерця Хріса, Хрісеїду, і прекрасну Брісеїду. Хрісеїду віддали греки цареві Агамемнону.

Усе навколо Трої спустошували греки. Троянці не сміли показуватися за мурами Трої, бо кожному загрожувала смерть або жорстокий полон і продаж у рабство.

Багато горя довелося зазнати троянцям за дев’ять років облоги Трої. Багатьох героїв, що загинули в бою, довелося їм оплакувати. Але найтяжчий, десятий рік був попереду. Попереду було й найбільше горе – падіння Трої.

Багато перетерпіли й греки за дев’ять років війни. Багато й у них було вбитих. Багато героїв загинуло від руки ворога. Загинув і мудрий герой Паламед, але не від ворожої руки. З ненависті і заздрощів погубив його хитромудрий Одіссей. Багато розумних порад давав грекам Паламед, не раз надавав він їм неоціненні послуги. Цілющим зіллям вигоював він рани, лікував недуги; він збудував маяк для греків, щоб знали ті, що відплили з табору, куди пристати їм темної ночі. Шанували героя Паламеда греки і охоче слухались його порад. За це зненавидів його Одіссей. Він бачив, що Паламеда греки слухають охочіше, ніж його. Згадав Одіссей і те, як викрив Паламед його хитрощі, коли удав він із себе божевільного, щоб не йти під Трою; цей спогад ще дужче розпалив його ненависть до Паламеда. Довго розмірковував Одіссей, як згубити йому Паламеда. Нарешті скористався він тим, що Паламед почав радити грекам скінчити війну й повернутись на батьківщину. Одіссей вигадав підступний план. Уночі він сховав у Паламедовім шатрі мішок із золотом і почав запевняти всіх, що недарма радить Паламед припинити облогу Трої, що ці поради дає він грекам тільки через те, що його підкупив Пріам. Чимало було незадоволених Паламедом і серед греків. Адже якби греки послухалися порад Паламеда, то позбулися б вони багатої здобичі, якою б вони заволоділи, здобувши Трою. Всі ці незадоволені охоче повірили наклепам Одіссея. Бачивши, що вже багато греків починають вірити у зраду Паламеда, Одіссей, щоб переконати всіх у тому, що Паламед справді підкуплений Пріамом, сповістив Агамемнону, що Паламед підтримує зв’язок з Пріамом через полоненого фрігійця і що цього фрігійця, коли він намагався піти з грецького табору в Трою, схопили і вбили Одіссейові слуги. Написав також Одіссей листа від імені Пріама до Паламеда. В цьому листі було сказано про золото, послане царем Пріамом Паламедові як плата за те, що він умовить греків зняти облогу і поїхати на батьківщину. Цей лист Одіссей передав полоненому фрігійцеві і велів віднести його до Пріама. Тільки-но фрігієць вийшов з табору греків, як напали на нього слуги Одіссея, вбили його, а листа принесли до свого царя. З цим листом Одіссей поспішив до шатра Агамемнона. Діставши це повідомлення, Агамемнон одразу ж скликав до свого шатра всіх грецьких вождів. Покликав він і Паламеда, який і гадки не мав про те, яка небезпека загрожує йому. Тут обвинуватив Одіссей Паламеда в зраді. Даремно запевняв Паламед вождів, що і не думав він про зраду. А Одіссей, щоб викрити Паламеда, порадив потрусити в шатрі його. Послали до шатра і справді знайшли там мішок із золотом. Тепер усі повірили, що Паламед – зрадник. Вчинили суд над Паламедом і засудили його до смертної кари. Його вирішили побити камінням. Закували невинного Паламеда в тяжкі кайдани і привели на берег моря. Даремно заклинав Паламед греків не вбивати його, не карати такою лютою смертю безвинного. Ніхто не хотів слухати мнимого зрадника. Приступили до страти. Жодного стогону, жодної скарги не вирвалося з грудей Паламеда. Перед смертю сказав він тихо тільки ці слова:

– О, істино, мені шкода тебе, ти вмерла раніше від мене!

З цими словами вмер найблагородніший і наймудріший із грецьких героїв; не врятували його всі ті послуги, які зробив він грекам. Згодом жорстоко поплатились греки за вбивство Паламеда. За смерть сина помстився на них Навплій, цар Евбеї, батько Паламеда.

Не тільки на смерть засудив Агамемнон Паламеда, але й душу його прирік він на вічне блукання. Не дозволив Агамемнон поховати тіло Паламеда в землі, його залишено було на березі моря дикому звірові й хижому птаству на поталу. Та не допустив цього могутній Аякс Теламонід. Він справив похоронні обряди над тілом Паламеда і з честю поховав його. Аякс не вірив, що Паламед зрадив греків.

Зраділи греки, що скінчено їх довге плавання. Та коли наблизились вони до берегів, то побачили, що їх чекало вже сильне військо троянців під проводом Гектора, могутнього сина старого царя Трої Пріама. Як пристати грекам до берега? Як висадитись? Бачили всі герої, що загине той, хто перший ступить на троянський берег. Довго вагалися греки. Серед них був і герой Протесілай, він прагнув подвигів і готовий був перший зіскочити на берег і почати бій з троянцями. Але не зважувався він тому, що знав провіщення: загинути має той з греків, хто перший торкнеться ногою троянської землі. Знав це провіщення і Одіссей. І ось,…

Оцінити

0

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*