ГоловнеСценаріїСценарії до Дня пам’яті Героїв Небесної СотніФайли

Пам’ять про Героїв Небесної Сотні: як маніпулюють у медіа і де взяти достовірну інформацію для уроку 

20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. Вони не були військовими, які загинули під час воєнних дій. Вони були тими, кому не байдуже майбутнє України.

Сьогодні історія про Героїв Небесної Сотні піддається дії наративів і версій, через які маніпулятори прагнуть вплинути на наше сприйняття подій.

Від самого початку Революції Гідності ці події в російських медіа охрестили державним переворотом, а про загиблих активістів говорили, що вони «були вбиті своїм ж» або що смерті когось із них не мають жодного стосунку до подій, які відбувалися взимку 2013-2014 років.

Здавалося б, минуло вісім років, свідки тих подій живі, хронологія Революції Гідності відновлена до деталей, більшість із яких були зафільмовані. Проте це не заважає проросійським силам продовжувати поширювати вигідні їм наративи, демонструвати своїй аудиторії, що будь-які революції не мають сенсу.

Як повідомляє Детектор Медіа, стартом потужної антимайданівської кампанії умовно можна назвати 21 листопада 2019 року — День гідності та свободи, в який відзначали шосту річницю Майдану. Саме тоді ідеолог десакралізації подій Революції Гідності, Андрій Портнов, заговорив про них як про «заворушення, які відкрили шлях до вбивств, насильства, мародерства, розкрадань».

Це повідомлення підхопили проросійські сайти-смітярки на кшталт Страни.ua. Вони продукували різноманітні «розслідування», які перекручували та замовчували факти, інтерпретували соціологічні опитування у вигідному для них руслі.

У листопаді 2021 року на телеканалі «НАШ» (заблокований рішенням РНБО), як повідомляють кореспонденти Вокс Україна, вийшло «розслідування» Олени Лукаш, у якому вона відкидала звинувачення в бік «Беркута» у розстрілах на Майдані та стверджувала, що частина загиблих не має жодного стосунку до тих подій. Подібні маніпуляції та відверта брехня неодноразово спростовувалися фактчекерами та представниками слідчих органів. Наприклад, тут.

Проте дехто й надалі продовжує спотворювати пам’ять про загиблих та події Революції Гідності. Останній випад Портнова стосувався перегляду підручників з історії України та рішення суду про те, що з «українських підручників повинні прибрати моменти з героїзацією учасників подій «Революції гідності», що виявилося перекрученням фактів. Докладніше про розбір маніпуляцій навколо цієї заяви можете прочитати тут.

Саме тому ми вважаємо, що важливо говорити з учнями про тогочасні події, спиратись на перевірені джерела і без зайвого пафосу. Допоміжними в підготовці такої розмови про саму революцію та Героїв Небесної Сотні можуть стати Інформаційні матеріали до Дня Героїв Небесної Сотні або книга «Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності», підготовлені Українським інститутом національної пам’яті.

Не менш цікавим джерелом стане Національний меморіальний комплекс  Героїв Небесної Сотні – МУЗЕЙ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ, який можна віртуально відвідати з учнями або ознайомитися з інформаційною брошурою, яку підготували експерти цього меморіального комплексу: ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ДНЯ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ (20 лютого).

Крім того, можна разом переглянути один із фільмів про події Революції Гідності та обговорити його. Підбірку таких фільмів зробили журналісти Суспільного. Можна також показати освітній ролик «Люди створюють історію», який виготовлений Національним музеєм Революції Гідності разом із командою компанії «WhiteMovie Production».

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

 

Back to top button