Урок літератури рідного краю. Олена Білозерська «Кіборг Джміль, або По чім халва на Пришибі?» (8 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Урок літератури рідного краю. Олена Білозерська «Кіборг Джміль, або По чім халва на Пришибі?»
Мета: познайомити учнів із сучасними творами для дітей про події на сході Україні на прикладі збірки «Героям слава!», зокрема оповіданням Олени Білозерської «Кіборг Джміль, або По чім халва на Пришибі?»; опрацювати ідейно-тематичний зміст твору, особливості сюжету; з’ясувати жанрові особливості твору, охарактеризувати героїв; виховувати почуття патріотизму, громадянської самосвідомості, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції.
ХІД УРОКУ
- Слово вчителя
Історія будь-якого народу містить періоди та дати, що є вирішальними та доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, не вартий майбутнього. В цьому ми переконались, коли опрацьовували зміст оповідання Олександра Довженка «Ніч перед боєм», хоча період Другої світової війни – не єдина чорна сторінка у нашій історії. Не слід забувати, що на сході України досі палає війна. Нова Україна народжується у цій боротьбі, бо її свободу відстоює увесь український народ.
Тема війни не оминула жодного українця, і, звичайно, не оминула і письменницьку творчість. Адже весь той біль війни вони можуть виплеснути словами на папері, щоб пам’ятали нащадки…
Події останніх років описують сучасні українські письменники: Василь Шкляр у романі «Чорне сонце», Галина Вдовиченко в романі «Маріупольський процес», Світлана Талан в книгах «Оголений нерв», «Повернутися дощем», «Ракурс» тощо. Не оминула тема війни на Донбасі і дитячу літературу.
- Повідомлення теми та мети уроку
Сьогодні на уроці ми познайомимося зі збіркою оповідань «Героям слава!», прочитаємо та проаналізуємо одне з них – оповідання Олени Білозерської «Кіборг Джміль, або По чім халва на Пришибі?»
- Опрацювання навчального матеріал
Збірка оповідань «Героям слава!» – збірка про героїв фронту і тилу. Ця збірка вийшла невеликим накладом усього у 10 000 у 2015 році в дитячому видавництві «Мамине сонечко» і вміщувала 8 оповідань різних авторів. Наступного, 2016 року, вийшла друга частина збірки, накладом у 5000 примірників, що містила 10 оповідань.
У передмові до збірки цієї збірки, адже сьогодні ми будемо читати оповідання, що входить но неї, зазначено:
«Наші воїни повертаються з війни. І розповідають-розповідають-розповідають. Або скупо кидають по слову. Або просто мовчать.
Але ми хочемо почути їхні розповіді, нам потрібно знати про все: про бойових побратимів; про героїчні вчинки, які самі воїни вважають простою роботою; про помічників, без яких не обійтися; і про нас з вами. Бо ми всі – своїми діями і мріями – наближаємо перемогу!
Звичайно, оповідання у цій книжці не завжди в усіх деталях збігаються з реальними історіями. Та це – пряма мова воїнів, які боронять Україну!
Віримо в ас! Цінуємо вас! Любимо вас!»
- Які враження справила на вас передмова?
- Чи цікаво вам було б прочитати цю книжку? Чому?
- Опрацювання навчального матеріалу. Олена Білозерська
Сьогодні ми з вами познайомимося з оповіданням Олена Білозерської. Хотілось би трішки розповісти про саму авторку та про історію створення самого твору.
Олена Леонідівна Білозерська – український журналіст, блогер та громадський діяч, володарка першого місця у всесвітньому конкурсі блогів The Bobs Deutsche Welle за 2013 рік серед блогів українською мовою за версією користувачів.
Народилася в родині інженерів 5 серпня 1979 року у Києві. Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв. З початку 2004 року починає працювати у журналістиці. З травня 2014 року бере безпосередню участь у бойових діях на Донбасі у складі добровольчого корпусу «Правий сектор» (2014—2015) та Української Добровольчої армії (2016—2017).
У 2018 році закінчила офіцерські курси при Національному Університеті оборони України ім. Черняховського і підписала контракт зі ЗСУ. Командує артилерійським взводом у 503 окремому батальйоні морської піхоти.
13 жовтня 2018 року нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У вересні 2019 року Олена Білозерська видала документальну книгу «Щоденник нелегального солдата», який охоплює період 2014—2017 рр. — час служби автора в ДУК «Правий сектор» та Українській Добровольчій армії.
Маючи досвід журналіста і воїна Олена Білозерська знає багато справжніх історій війни. Одна із них – оповідання «Кіборг Джміль, або По чім халва на Пришибі» – твір створений на основі розповіді харківського воїна на позивний Джміль.
- Як ви вважаєте, про що може бути ця розповідь?
- Що ми можемо сказати про Джмеля, ще не читавши твору?
- Що вам відомо про «кіборгів»? Кого так називають?
- У чому полягає їхній подвиг?
- Інформація про кіборгів
Перегляд відео:
- Слово вчителя
Словник сучасної української мови та сленгу визнав «кіборгів» словом 2014 року. Слово, яке отримало своє нове значення у вересні 2014 року, швидко підхопили користувачі соцмереж, а вслід за ними і традиційні ЗМІ та політики. Прикметно, що слово «кіборги» у значенні «захисники Донецького аеропорту» подарував українській мові у вересні 2014 року проросійський бойовик. Тоді він намагався пояснити, чому передові загони російсько-терористичних військ у всеозброєнні не можуть взяти Донецький аеропорт, який захищає кілька десятків українських військових зі стрілецькою зброєю.
У 2017 році вийшов фільм Ахтема Сеїтаблаєва «Кіборги. Герої не вмирають» про оборону Донецького аеропорту під час війни на Донбасі.
І саме розповідь від імені одного з «кіборгів» ми дізнаємось сьогодні на уроці, опрацювавши оповідання.
- Теорія літератури
- Пригадайте, який жанр літератури називають оповіданням?
- Які ознаки оповідання?
Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу.
- Робота над змістом твору
- Читання оповідання «Кіборг Джміль, або Почім халва на Пришибі?»
Кіборг Джміль, або «Почім халва на Пришибі?»
Думаєте, герої живуть десь далеко чи бувають лише у фільмах? Або їх створюють письменники, описуючи неймовірні, карколомні пригоди? Ні! Герої живуть серед нас. Просто часто зовні вони нічим не вирізняються, а про свої подвиги розповідати не дуже люблять.
Мені ж пощастило знати одного з таких героїв – кіборга Джмеля із Харкова.
Що ж із ним сталося, запитаєте? А от що.
***
- Ваше завдання – зайняти будівлю, встановити такий собі блокпост у буферній зоні між нашими позиціями та позиціями сепаратистів, – було завдання згори.
Тож я і ще п’ятеро бійців облаштувалися в будівлі аеропорту. Основним завданням було – спостерігати, хоча і зброя у нас була, і за необхідності ми могли відкрити вогонь.
Цілий тиждень до нас виїжджав танк, не доходячи близько півкілометра до нашої позиції. Приблизно на цій же відстані – ворог. Інколи звідти стріляли. А ми вже на слух визначали: якщо спалах, а за дві секунди звук – значить, від нас це метрів п’ятсот-шістсот.
По ночах звідти ж до нас летіли освітлювальні ракети. Вороги здогадувалися, що у будівлі хтось є. адже вежа аеропорту – ідеальний спостережливий пункт, а в разі необхідності – захисна точка. Та ми себе не видавали. Навіть коли по нас стріляли.
Час від часу вороги наближалися до нас. Не заходили, але ходили внизу, тупотіли. Проте у нас був чіткий наказ: сидіти тихо. Тож я як старший бігав до інших бійців, умовляв їх «Тихіше! Тихіше!!! Усе сховайте, не паліть!»
Важко навіть уявити собі, як це складно – просто сидіти і нічого не робити, коли біля тебе, за кілька метрів, ходить ворог…
Я і Сєвєр завжди були разом. Усі міняли, а ми не хотіли мінятися. Нам чомусь здавалося, що ми чудово тримаємо позицію, і якщо прийдуть інші, то вони не зможуть її тримати краще за нас. Ті, хто був із нами, ледве стримуватися: їм постійно хотілося хоч одненьку гранату кинути. Адже сепаратисти так близько, що чути їхні кроки, чути, як у них під ногами тріщить скло, чути навіть тихе покашлювання.
Так ми сиділи, щомиті випробовуючи силу волі, майже тиждень. І танк так само щодня виїжджав. І ми розуміли, що варто йому лиш проїхати на ті 500 метрів далі вперед, щоб від нашого будиночка нічого не залишилося.
Тож ми наважилися зв’язатися з командуванням:
- Дозвольте артилерії знищити танк! Я відповідаю за людей, що тут.
- Ні, поки що не можна цього робити.
Коли наступного разу до нас привели зміну, ми з Сєвєром вже самі просилися піти якось лякнути той танк. Може, й не поцілити в нього, проте хоч би десь поруч влучити…
І одного разу таки не стрималися. Вночі танк під’їхав до наших позицій і почав стріляти. Ми з Сергієм Сєвєром вийшли до нього. Мій товариш взяв гранатомет, я – кулемет. За нами вийшла ще група, щоб прикрити у разі чого.
Два чи три дні після того танк не виїжджав.
І якось виїхав удень. Ми побігли прямо на нього…
А вночі вороги прийшли нас «зачищати».
Прокидаюся й чую, як вони стоять прямо під вікнами і розмовляють. Голосно, не ховаючись. Скільки їх там було – ми навіть не здогадувались. Це вже потім дізналися, що багато. А нас усього лише шестеро!
І от ми напоготові. Одягли бронежилети, взяли зброю.
Розійшлися по різних місцях. Нерви на межі…
А сепари все стоять і розмовляють, вирішують, хто куди піде. Прислухавшись, ми нарахували близько тридцяти осіб. Було ясно, що допомоги нам не чекати. І тут хтось не витримує і кидає гранату. Голоси замовкли. Одна, дві, три, чотири секунди… тиша…
Стріляють! Вікна розлітаються на друзки, летять уламки каміння. Наступ! Вороги вибивають двері і входять у коридор. Та далі не йдуть: бояться. Де ж їм знати, як нас тут – «багато»! постріляли в коридорі і вийшли.
Оточили.
Я бігаю від вікна до вікна, кидаючи гранати. Так хочеться їх змусити думати, що нас тут як мінімум зо два десятки. А Сєвєр взагалі безстрашний. Дивлюся: бере РПГ і з криком «А зараз дізнаєтеся, по чім халва на Пришибі!» підбігає прямо до вікна та стріляє на вогники. Він сумчанин, у них там є приказка така «Зараз я вам покажу, по чім халва на Пришибі!» (Пришиб – район у Сумах).
Хвилин зо дві так стріляв, не боячись, що він сам – легка мішень, адже стояв, не ховаючись.
І тут я розумію, що треба їх брати «на слабо». Ми ж чудово знаємо, що як тільки вони зайдуть – то всі потонуть у крові: і ми, і вони.
Я з кулеметом підбігаю до вікна і кричу їм: «Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї!» І стріляю. У відповідь – тиша.
Біжу до іншого вікна. Там кричу: «Герої не вмирають – вмирають вороги!». Стріляю.
Знову тиша у відповідь.
Чую, як Сєвєр біля іншого вікна кричить якусь пісню і теж стріляє. А решта наших мовчать. Кілька разів стрільнуть – і тиша. Я так і не зрозумів, що вони робили в цей час. Та вже потім нам казали, що той штурм ми з Серьогою відбили вдвох. Посіявши паніку серед ворогів!
І орки пішли. Не ризикнули зайти.
Отак ми з Сєвєром удвох відбили наступ ворога. В екстремальних умовах людина здатна на такі вчинки, про які навіть не здогадується.
Я завжди пам’ятатиму мого побратима-героя Сєвєра. Йому було всього вісімнадцять. Було і назавжди лишиться…
Коли в мене народиться син, я назву його Сергієм і розказиватиму йому, що герої живуть серед нас.
- Бесіда за питаннями
- Які враження справив на вас твір?
- Що ви можете сказати про його головних героїв?
- У чому полягав їхній героїчний вчинок?
- Як ви розумієте слова Джмеля «В екстремальних умовах людина здатна на такі вчинки, про які навіть не здогадується»?
- Чи знаєте ви випадки, які впливали на дії людей? З чим, найчастіше, це було пов’язане?
- Характеристика персонажів твору
Складіть характеристику героїв твору за планом:
- Дані про героя (з якої книги, головний чи другорядний, центральний чи епізодичний).
- Портрет героя (якщо змінюється, то як?).
- Вчинки героя. Як вони розкривають його внутрішній світ?
- Мова героя.
- Ставлення до героя інших персонажів твору. Чим воно зумовлене?
- Додаткові художні відомості (деталі, описи, тощо, які характеризують внутрішній світ героя, зміни, які з ним відбуваються).
- Ставлення автора до свого героя.
- Ваше ставлення до героя
- Зверніть увагу на мову «кіборга» Джмеля?
- Які слова він використовує?
- Чи знаєте ви значення цих слів та виразів ?
спалити – підвести, видати, зрадити співучасників.
сепари – громадяни України, які воюють за ДНР та ЛНР.
орки – росіяни.
- Що можна сказати про Джмеля, якщо у своєму мовленні він використовує жаргонізми та військовий сленг?
- А які фрази він говорив під час оборони?
- Як його це характеризує?
- Літературний аналіз твору
Тема: розповідь кіборга Джмеля про відбиття наступу ворогів під час захисту Донецького аеропорту.
Ідея: возвеличення мужності, сміливості, патріотизму, кмітливості та рішучих дій; засудження війни
Жанр: оповідання
- Підсумки уроку у вигляді творчої рефлексії
Які враження на вас справило оповідання? Чим воно схоже на твір Олександра Довженка «Ніч перед боєм»? Свої думки викладіть у формі міні-есе. Час для виконання роботи – 5 хвилин.
- Домашнє завдання
Есе «Українська воєнна проза. Яка вона?»; розпочати читання твору Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути»