ГоловнеУчительська

п.Гриневич про Держбюджет 2019 року, реформи, батьківські кошти, вчителів та фінансування науки

Міністр освіти про Держбюджет 2019 року, реформи, батьківські кошти, вчителів та фінансування.

Про нову дванадцятирічку

Для максимальної ефективності школи необхідні щонайменше три речі. Перше – достатня тривалість навчання. У нас навчальний час, за який діти здобувають повну загальну середню освіту, найкоротший у Європі. І величезна кількість матеріалу. Враховуючи вимушені перерви в навчанні, які бувають, наприклад, через епідемію грипу.

Ми маємо також забагато канікул, до того ж більше, ніж у Європі. Реформа нової української школи передбачає перехід до дванадцятирічної освіти. І якщо ми говоримо про такі системи освіти, де менше дають домашнього завдання, як правило, в них більша тривалість навчального дня, коли є велика перерва, і потім діти ще вчаться до четвертої чи п’ятої години.

Про спрощення навчання 

Ми повинні забезпечити тісні міжпредметні зв’язки. У нас є традиція попредметного вивчення фізики, хімії, біології. В дуже багатьох освітніх системах є одна дисципліна, яка має назву science і в її рамках інтегровано вивчається фізика, хімія, біологія. Тобто вивчається певне явище і розглядається з позиції фізичної, хімічної, біологічної. Таким чином формується цілісна картина світу.

Наприклад, якщо говорити про фінансову грамотність, то ми дуже багато з фінансової грамотності можемо інтегрувати у вивчення математики. І не треба спеціально запроваджувати предмет фінансова грамотність. Або, приміром, коли говоримо про громадянську освіту, то можемо чимало інтегрувати в курс історії і права.

Сьогодні насправді нові методики навчання і технічні засоби, які ми маємо (мультимедіа), дозволяють урізноманітнити процес навчання і подавати його в різний спосіб, коли діти можуть опанувати більшу кількість інформації. Наприклад, якщо вчитель сьогодні може використовувати мультимедійні ресурси і показувати одночасно відео, багатовимірні моделі, коли дитина краще це засвоює, тоді на це знадобиться менше часу.

Про підручники

Наш освітній ринок виявився неготовим так швидко виконати велике замовлення. У нас практично завершено поставки для першого класу, ми відвантажили замовлення повністю на обласні бази. Тепер відповідальність покладено на органи місцевого самоврядування, хто доставлятиме підручники до шкіл.

Ще є питання щодо десятого класу, туди підручники доставляються впродовж листопада. Усі pdf-версії підручників для десятого класу є ще з 30 серпня у нас на сайті Міністерства освіти. Десятикласники користуються комп’ютером і відповідними технічними засобами, щоб мати доступ до pdf-версії. Друковані версії надходитимуть у листопаді.

Про вчителів

Учитель є автономним у виборі методів навчання і навіть у тому, як він планує навчальну діяльність. Ми усунули заборони, і кожен учитель може самостійно вирішити, скільки часу він приділить певній темі, він може також змінити послідовність тем. Ми сьогодні не маємо достатньо вчителів природничих предметів тощо. Тобто природничо-математична освіта також у нас в пріоритеті.

Друге – ми створюємо державну службу якості освіти і закон Про освіту “забрав” в органів місцевого самоврядування педагогічний нагляд за вчителем. Це можуть зробити тільки незалежні органи державної служби якості освіти, не підпорядковані органам місцевого самоврядування.

Державна служба якості освіти не залежить від Міністерства. Для нас дуже важливо, щоб це не робили органи місцевого самоврядування, бо тоді вони фактично можуть маніпулювати цим учителем. Ми хочемо взагалі зменшити кількість педагогічного нагляду за вчителем, треба навчитися довіряти йому. Також учителі проходять переатестацію кожні п’ять років.

Про паперову бюрократію в школі

До Дня вчителя ми якраз представили новий наказ про документообіг у школах. За нашими підрахунками, на 22% скоротили кількість обов’язкових документів, які мають заповнювати у школі, частину взагалі перевели в довільну форму. Проте не все, що ми хотіли, нам вдалося скасувати, тому що, наприклад, Державна архівна служба вимагає цілу низку документів, які у них потім мають зберігатися 75 років.

Репетиторство

За результатами зовнішнього незалежного оцінювання ми переконалися, що є дуже велика кількість дітей, які наймали репетиторів для підготовки. Але є діти, які не вдавалися до послуг репетиторів й успішно склали зовнішнє незалежне оцінювання.

Навчальний процес – це співдія, яка залежить від того, наскільки відповідально дитина ставиться до цього навчання, особливо старшокласник, який готується. Він мусить самостійно також готуватися. І, звичайно, наскільки ефективно викладає вчитель, наприклад, які методики він бере для того, щоб узагальнити весь матеріал, який потім виявиться на зовнішньому незалежному оцінюванні.

Про школи в умовах війни на Донбасі

На лінії розмежування у сірій зоні у нас розташовано майже 100 закладів. Це 60 закладів у Донецькій області і 37 – у Луганській, всього – 97 шкіл. Зараз у Луганській області функціонують усі школи, а в Донецькій – в 10-х призупинено аж 2017 року через бойові дії. В Авдіївці – дві, у Волноваському районі – три, у Ясинуватському – дві. Ще обласна школа-інтернат номер 3 також не функціонує. Дітей привозять до шкіл, але й зараз також трапляються обстріли. У нас ті школи перманентно перебувають у ремонті.

Під час  останніх обстрілів були пошкоджені школи у Бахмутському районі Донецької області. І, звичайно, це означає, що і вчителі, і діти ніколи не можуть розслабитися на повну. Постійно перебувають в напруженні і при цьому педагоги дають дітям освіту. Окрім того, діти і всі вчителі мають чітко усвідомити і знати, що робити за таких ситуацій, куди рухатись чи тікати, яким чином себе вберегти.

У школах, відповідно, є так звані протимінні програми, які ми розробляємо з міжнародними партнерами для того, щоби дитина не загинула, не пошкодила себе. Тому що це, на жаль, теж є проблемою цих територій.

Про сільську школу

У нас найбільша проблема в сільській місцевості, адже там і доступ до інтернету неналежний, і гірше забезпечення у школах.

Про учнів приватних шкіл

На одну дитину в приватній школі ми будемо видавати орієнтовно 80% від того, що ми виділяємо в державній. Тобто це, звісно, не будуть дуже великі кошти, проте це, на нашу думку, справедливо. У межах країни – 196 млн грн, приблизно 10 тис. грн на дитину на рік.

Про випускників

Сьогодні випускники українських шкіл обирають гуманітарні напрями навчання, однак із залученням на технічні напрями маємо проблему. У старшій школі у дітей має бути більша можливість вибору тих дисциплін, які їх реально цікавлять. Так, це так зване профільне навчання. Проте в межах дворічної старшої школи таке навчання дуже важко реалізовувати, тому що бракує часу. Якщо дитина прагне стати істориком, правником, то їй потрібно поглибити вивчення гуманітарних предметів, а на це знадобиться певний час.

Водночас учень має отримати загальноосвітню підготовку. Він повинен орієнтуватися в своєму організмі, в природних явищах, мати базові фізичні знання. Саме для цього інтегрується цей курс. Я вважаю, що осучаснення змісту освіти – це вивчення не лише історії фізики, а й демонстрація досягнень, зроблених у цій галузі.

Проблеми професійнотехнічної освіти

На базі професійно-технічних ліцеїв ми створюємо навчально-практичні центри, де встановлюємо сучасне обладнання з найбільш дефіцитних професій. Швачка – це дуже дефіцитна професія сьогодні в Україні. Легка промисловість потерпає від того, що на ринку бракує швачок, які мають навички роботи з відповідним обладнанням. Окрім того, дефіцитними професіями є також тракторист, сантехнік. Ми обрали саме ті професії, за якими на ринку праці, так би мовити, посилюється “кадровий голод”.

Окрім того, останнім часом технології зазнали суттєвих змін. Однак в галузі професійно-технічної освіти зношеність бази становить від 60 до 90%. І, до речі, ми цілий рік працювали над проектом з ЄС, який зрештою визначив пріоритетом розвиток інфраструктури професійно-технічної освіти в Україні, і ми залучатимемо до цього також Європейський інвестиційний банк.

Про роботодавців

Сьогодні роботодавці не хочуть створювати паралельну систему підвищення навчання. Ми навчаємо студентів за державні кошти в профтехосвіті, вони приходять на виробництво, і роботодавець мусить їх навчати вдруге. Тобто це таке собі даремне витрачання коштів, і зараз важливо об’єднати ці ресурси.

Вища освіта

У бюджеті вперше закладені кошти на базове наукове фінансування для університетів. Певна річ, що кошти не будуть виділені якимись часточками усім університетам. Усі виші отримуватимуть фінансові ресурси за певними критеріями. Зокрема це стосується таких закладів, що мають відповідний високий індекс з їх науковими роботами в міжнародних наукових базах, де це визнано на міжнародному рівні.

З 2019 року ми починаємо впроваджувати й задіювати Національний фонд досліджень, який фінансуватиме наукові роботи не тільки університетські, а й наукових колективів з НАН України. Це наукові колективи, які подають свою роботу за певними пріоритетами. На грантовій основі за чіткими прозорими критеріями Національний фонд досліджень виділятиме їм кошти. Зараз ресурс фонду становить 250 млн грн. Очевидно, він має бути більшим, проте спершу потрібно виробити всі ці критерії і показати формат своєї роботи.

Левова частка фінансування науки припадає на Національну академію наук. Насправді вся основна наука зосереджена в Національній академії. Для нас один з пріоритетів – покращити рівень наукових досліджень в університетах. Тому що справжня вища освіта повинна базуватися також на об’єднанні з науковими дослідженнями, інакше там не буде належної якості вищої освіти.

Мене особисто надзвичайно турбує рівень заробітної плати в галузі вищої освіти, бо у вчителів були дуже суттєві підвищення заробітної плати, зокрема у 2017 році, на 50%, і в 2018-му.

Про педагогічну освіту в Україні

Так, дійсно педагогічні університети, класичні університети, які випускають майбутніх учителів, також мають змінитися й оновити зміст свого навчання. У них теорія надзвичайно переважає над практикою. Коли приходять молоді вчителі, вони не готові одразу працювати в школі. І саме зараз ми прийняли нову концепцію педагогічної освіти. До речі, наразі ми розпочали запроваджувати українсько-фінський проект. Фіни є провідною країною щодо підготовки вчителів, адже недаремно вважається, що найкраща педагогічна освіта якраз у Фінляндії.

Навчання в інклюзивних класах

Один з пріоритетів реформи – інклюзивна освіта, аотже, матимемо інклюзивну субвенцію. На таку дитину буде більше фінансування, ніж на звичайних діток. Зокрема, цього року в бюджеті ми збільшуємо кількість ставок асистента вчителя, який допомагає вчителю в інклюзивних класах. І це дуже важливо, щоб такі дітки такі, які раніше перебували вдома на індивідуальному навчанні або навчалися в інтернатах дуже далеко від своєї родини, мали можливість навчатися в нормальному звичайному середовищі.

Проблеми освітньої реформи на місцях

Реалізація коштів та втілення програми на місцях. Коли є гроші – це не означає, що все гаразд, адже їх треба правильно використати. Це залежить від управлінської спроможності органів місцевого самоврядування, чи  зуміли вони вчасно провести тендер, чи не долучилася під час цього тендера недобросовісна конкуренція. Понад 60% субвенції в 1 млрд грн державних коштів вже освоєно на місцях.

Back to top button