Освітній омбудсмен України Надія Лещик вважає, що обговорення переведення вчителів на строкові контракти є передчасним без комплексної реформи системи оплати праці педагогів. Ключовою передумовою таких змін, на її думку, має стати доведення мінімального окладу вчителя до рівня трьох мінімальних заробітних плат, як це передбачено чинним законодавством.
Нинішня модель зарплат: низька ставка і надлишок надбавок
За словами освітнього омбудсмена, чинна модель оплати праці педагогів є структурно несправедливою. Базова ставка вчителя залишається вкрай низькою і часто навіть не досягає рівня мінімальної заробітної плати. Основна частина доходу формується за рахунок численних надбавок і доплат — за стаж, кваліфікаційну категорію, педагогічні звання тощо.
Особливо гостро ця проблема проявляється для молодих учителів, які тільки починають професійний шлях. Вони не мають права на більшість надбавок, а тому їхня фактична заробітна плата становить близько 8 тисяч гривень. Такий рівень доходу, за оцінкою омбудсмена, не мотивує молодь обирати педагогічну професію та не сприяє оновленню кадрового потенціалу шкіл.
Підвищення ставки як ключ до реформи
Надія Лещик наголошує на необхідності зміни філософії оплати праці в освіті: збільшення розміру базової ставки та одночасне скорочення кількості надбавок і доплат. Саме ставка має стати основою гідного доходу педагога, а не допоміжні виплати.
У коментарі агентству Інтерфакс-Україна омбудсмен зазначила, що така реформа є критично важливою для підвищення престижу вчительської професії та залучення молодих фахівців до системи освіти.
Три мінімальні зарплати: можливості та обмеження
Коментуючи реалістичність доведення мінімального окладу педагогів до трьох мінімальних заробітних плат, Надія Лещик визнала, що теоретично це можливо за умови збільшення навчального навантаження вчителів — з 18 до 22 годин на тиждень. Така ідея розглядалася як спосіб вивільнення фінансових ресурсів.
Водночас омбудсмен звернула увагу, що більшість учителів і так працює понад 18 годин, а пропозиція офіційно збільшити навантаження не отримала підтримки в педагогічному середовищі. Причинами стали ризики нерівномірного розподілу годин, особливо у сільських школах, загроза професійного вигорання та надмірного навантаження на вчителя.
Строкові контракти: після фінансових гарантій
У дискусії щодо переведення вчителів із безстрокових трудових договорів на строкові контракти освітній омбудсмен займає обережну позицію. На її переконання, першочергово держава має забезпечити гідний рівень оплати праці, встановити мінімальний оклад на рівні трьох мінімальних зарплат, і лише після цього повертатися до питання контрактної форми роботи.
При цьому Надія Лещик підкреслює, що контракт не повинен бути короткостроковим. Оптимальним вона вважає строк від трьох до п’яти років. Однорічні контракти можуть створити додаткові проблеми, зокрема у зв’язку з процедурою атестації педагогів, яка проводиться раз на п’ять років, а також з нестабільністю трудових відносин.
Якість освіти і складність звільнення вчителів
Омбудсмен також звернула увагу на складнощі, з якими стикаються директори шкіл у питаннях звільнення педагогів за неякісну роботу. Йдеться про ситуації, коли вчитель через вік або стан здоров’я не може повноцінно виконувати професійні обов’язки, або коли є системні скарги з боку батьків.
Нерідко звільнені педагоги поновлюються на роботі через суд, а заклади освіти змушені виплачувати компенсації за вимушений прогул. Це, за словами Надії Лещик, суттєво ускладнює управління якістю освітнього процесу та демотивує керівників закладів.
Захист учителя і типова форма контракту
На думку освітнього омбудсмена, держава має розробити окремий законопроєкт, спрямований на захист прав учителів. Після підвищення заробітної плати можна розглядати можливість запровадження строкових договорів, але за умови чітких і прозорих правил.
Зокрема, має бути створена типова форма строкового контракту, у якій будуть чітко визначені права вчителя та обов’язки роботодавця. Документ повинен містити гарантії щодо оплати праці, умов роботи, облаштування робочого місця, а також відповідальність сторін за порушення умов договору. Лише за таких умов контракт, на переконання Надії Лещик, стане інструментом захисту педагога, а не додатковим джерелом ризиків.