Освітній комітет Верховної Ради наполягає на збільшенні педагогічного навантаження та запровадженні строкових трудових договорів

Комітет Верховної Ради обговорює комплексну реформу оплати праці, що викликала гострі суперечки щодо збільшення навантаження та введення строкових контрактів.

21 листопада 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій провів роз’яснювально-дискусійне засідання присвячене можливій реформі оплати праці педагогів у 2026 році. Основною метою реформи є вихід на три мінімальні заробітні плати (МЗП) як мінімальний оклад найменш кваліфікованого педагогічного працівника з 1 вересня 2026 року. Цей крок, за розрахунками Комітету, дозволить молодому вчителю (зі стажем 0–10 років) отримувати «на руки» 19 975 грн, що є кардинальним підвищенням порівняно з поточною зарплатою у 8162 грн.

Проте, щоб забезпечити цей прорив, Комітет пропонує чотири одночасні кроки, два з яких викликали справжню бурю обурення серед освітянської спільноти та профспілок: збільшення навчального навантаження до 22 годин та переведення всіх вчителів на строкові контракти.

Навчальне навантаження: європейський стандарт чи додатковий тягар?

Одним із ключових елементів пакету реформ є зміна навчального навантаження з 18 до 22 годин. Представники Комітету та Міністерства освіти і науки наполягають, що 22 години – це середнє навантаження у країнах Європи, і якщо Україна прагне підвищити зарплати до європейського рівня, навантаження має бути відповідним.

Було наведено дані Єврокомісії (Євродайс), згідно з якими навантаження вчителів у багатьох європейських країнах значно перевищує 18 годин: у Боснії — 23 години, у Сербії — 24, в Іспанії — 25, в Угорщині — 26, у Швейцарії та Португалії — 22 години. Міністерство зазначило, що 18 годин навантаження існує лише в Росії, Білорусі та Польщі.

Парламентарі також підкреслили, що підвищення навантаження має на меті подолати експлуатацію вчителів, які через низькі зарплати змушені працювати на дві ставки (36 годин) лише для того, щоб отримати близько 15 000 грн. Згідно з пропозицією, молодий вчитель буде працювати на 10 годин менше (22 години) за більшу зарплату (майже 20 000 грн).

Протистояння профспілок

Освітянська профспілка категорично не підтримує збільшення навантаження, особливо в умовах війни та психологічного тиску, роботи у сховищах. Вони стверджують, що середнє навантаження в країнах Європи становить 16 годин. Цю інформацію, однак, було рішуче відкинуто представниками Комітету як “неправдиву”.

Освітяни застерігають, що збільшення навантаження може демотивувати як молодих вчителів, які не захочуть іти в професію, так і досвідчених педагогів, які залишать школу. Крім того, чотири додаткові уроки (чотири години) в реальності додають вчителю близько 10 додаткових робочих годин на тиждень через підготовку, перевірку робіт та комунікацію.

Депутати також висловили побоювання, що збільшення навантаження призведе до скорочення понад 22% ставок (понад 70 000 учителів можуть бути звільнені), а також до зростання мультипредметності, що негативно вплине на якість освіти, особливо в малих громадах і сільській місцевості.

Строкові контракти як «запобіжник» чи інструмент ризику?

Другий спірний крок реформи – це переведення з безстрокових контрактів на строкові. Пропозиція полягає у розірванні безстрокових договорів до 1 вересня 2026 року з одночасним укладанням з усіма вчителями строкових договорів терміном від одного до п’яти років.

Позиція Комітету: Захист від звільнень

Комітет пояснює це нововведення як “єдиний запобіжник” від звільнень. Оскільки збільшення навчального навантаження призведе до зменшення кількості необхідних ставок у школах, норми, закладені в бюджетній правці, гарантують, що жоден вчитель не буде звільнений.

Голова Комітету підкреслив, що ця норма – це прямий запобіжник: якщо освітяни відмовляться від строкових договорів, незрозуміло, хто зможе убезпечити їх від звільнення після скорочення кількості ставок.

Гостре несприйняття освітянської спільноти

Профспілки та депутати, які виступають проти цієї норми, бачать у ній великий ризик та загрозу. Вони заявляють, що законодавство забороняє укладати строкові договори на роботу, яка носить постійний характер. Крім того, Конституційний Суд України раніше вже забороняв змінювати основоположні закони, зокрема Кодекс законів про працю та Закон про освіту, через правки до Закону про державний бюджет.

Освітяни висловили “велику підозру”, що в умовах нестабільної економіки та невиконання бюджету вчитель може залишитися без обіцяної зарплати, але з підвищеним навантаженням та на строковому контракті. Представники вчителів нагадали, що не було жодних гарантій виконання норми про три МЗП у попередні роки, і тепер вони побоюються, що навантаження піднімуть, а “грошей реальних не буде”.

Крім того, перехід на контракти збільшує залежність педагога від директора школи та створює ризик нерівності, коли одному вчителю можуть запропонувати контракт на рік, а іншому – на п’ять.

Пролунала пропозиція від окремих депутатів, що, якщо контрактна форма і потрібна, її слід запроваджувати окремим законопроєктом (наприклад, терміном на 3–5 років), де будуть чітко прописані зобов’язання роботодавця та механізми захисту прав педагогів.

Комплексне рішення vs. довіра

Головний аргумент Комітету полягає в тому, що всі чотири кроки (підвищення зарплати, зміна структури оплати праці, збільшення навантаження та строкові контракти) повинні бути прийняті одночасно. Саме тому вони внесені правками до одного закону — про державний бюджет.

“Повірте, не може бути підвищення до трьох мінімальних заробітних плат без підвищення навантаження. І не може бути підвищення навантаження без підвищення заробітної плати до трьох мінімальних заробітних плат, так само як і контракти є запобіжником. Тому всі ці речі треба прийняти одночасно,” — зазначив голова Комітету.

Втім, представник Міністерства фінансів Роман Ярмоличев озвучив значні фінансові ризики. Він підтвердив, що для повної реалізації моделі трьох МЗП на 2026 рік потрібно 17,7 млрд грн додаткових коштів, а на 2027 рік (коли оплата має покривати весь рік) – додатково 92,6 млрд грн лише на систему освіти. Ці цифри, а також досвід невиконання законодавчих норм про зарплати в минулому, підривають довіру вчителів до запропонованого пакету змін.

Після багатогодинних емоційних і конструктивних обговорень, під час яких так і не було досягнуто консенсусу зі стейкхолдерами, Комітет оголосив перерву в засіданні до наступного вівторка, щоб провести додаткові консультації з Міністерством фінансів та профспілками. Освітянська спільнота та депутати усвідомлюють, що стоять перед “історичною можливістю” змінити систему оплати праці, проте шлях до цієї мети залишається вкрай суперечливим.