день вчителя сценарій смішний, жартівливий сценарій до дня вчителя, сценарій до дня вчителя для старшокласників, оригінальний сценарій до дня вчителя, сценарій до дня вчителя 2018

Освіта є соціальною цінністю, тому має бути загальнодоступною та якісною, – Сергій Квіт

На цьому наголосив міністр освіти і науки України Сергій Квіт під час громадської презентації двох законопроектів «Про освіту» і «Про професійну освіту» 27 травня 2015 року.

На презентації проектів законів були присутні освітяни та представники громадських організацій, заступник міністра освіти і науки Павло Полянський, президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень. В обговоренні взяла участь голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич.

«Закон «Про освіту» повинен ставити концептуальні рамки рівнів освіти та встановлювати зв’язки між ними», – наголосив Сергій Квіт.

Проектом закону передбачається, що за видами освіта поділяється на формальну (що потребує  ліцензування), освіту неформальну (тренінги, різноманітні курси) та інформальну. Знання, вміння та навички, здобуті у системі неформальної освіти, тобто за організованими програмами, але без ліцензій, акредитації та інших форм державного контролю, можуть бути підтверджені у системі формальної освіти,  що здобувається на традиційних рівнях – дошкільна, загальна середня, позашкільна, професійна, вища, освіта для дорослих.

Сергій Квіт наголосив, що принциповою позицією для Міністерства є те, що дошкільна освіта та початкова школа обов’язково повинні бути «прив’язані» до місця проживання дитини. «Особливо це стосується сільської місцевості, де є малоформатні школи і там  неможливо забезпечити комплекс освітніх послуг», – пояснив міністр. Натомість, старша профільна школа для належного її функціонування вимагає достатньої кількості вчителів та обладнання,  тому профільну школу з кількох сіл можна об’єднати в одну при належній інфраструктурі та наявності транспорту, що повинні забезпечувати  місцеві органи влади  за державної підтримки.

Також міністр повідомив, що законопроект пропонує встановити тривалість загальної середньої освіти 12 років.

Стосовно професійної освіти, то вона передбачає, за словами міністра,  дуальність, тобто навчальний процес відбувається як у закладі професійної освіти, так частково на підприємстві. Професійна освіта стає двоступеневою – можна здобути ступінь кваліфікованого робітника та молодшого спеціаліста. Окрім того, до професійної освіти слід зараховувати й освіту для дорослих.

За словами міністра, вища освіта передбачає три цикли –  бакалавр, магістр, доктор філософії.

Під час презентації Сергій Квіт наголосив на нових принципах управління освітою, які запроваджує проект закону «Про освіту». Серед  них – чітке розмежування повноважень органів управління освітою різних рівнів, відокремлення контролю від безпосереднього керівництва, автономія закладів освіти, забезпечення якості освіти, а також прозорість і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти. «Принцип автономії  – це послідовна ідея, що проходить крізь усі закони», – акцентував міністр.

Проектом закону «Про освіту» визначаються такі органи управління: Міністерство освіти і науки України, Державна інспекція з питань освіти, Національне агентство з якості вищої освіти, місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. Міністерство розробляє освітню політику, аналізує та прогнозує. За словами Сергія Квіта, Міністерство освіти і науки не втручається в оперативну діяльність закладів освіти. «Міністерство визначає правила гри в освітньому полі, здійснює стратегічне планування і розподіляє державне фінансування», – наголосив міністр.

Державна інспекція з питань освіти як контролюючий орган здійснює акредитаційну експертизу закладів загальної середньої, професійної освіти, проводить перевірку діяльності навчальних закладів, але не має стосунку до вищої освіти. Результати роботи інспекції мають обов’язково оприлюднюватися. «Принцип прозорості та підзвітності є загальним принципом всіх законів освіти», – зазначив Сергій Квіт.

До завдань Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти належать проведення ліцензійної та акредитаційної  експертизи закладів вищої освіти, здійснення акредитації освітніх програм, формування вимоги до системи забезпечення якості, акредитація незалежних установ оцінювання з підвищення якості вищої освіти.

Український центр оцінювання якості освіти здійснює зовнішній моніторинг якості освіти, проводить ЗНО та бере участь у сертифікації педагогів, перевіряючи їхні знання.

Як зазначив міністр, місцеві органи виконавчої влади і місцевого самоврядування на рівні області і міст обласного значення, районного підпорядкування селищ і сіл забезпечують роботу освітньої мережі, надають ліцензії на освітню діяльність та акредитують заклади освіти.

Сергій Квіт наголосив, що проект закону пропонує нові принципи освітньої політики. Законопроектом закріплюється автономія навчальних закладів – академічна, фінансова, організаційна. «Держава повинна контролювати якість кінцевого продукту – рівень підготовки випускників закладів освіти та результати наукових досліджень. А справа навчального закладу – як досягти якості», – зазначив Сергій Квіт.

Автономія також передбачає демократизацію управління закладами освіти, тобто заклади здійснюють контроль за бюджетом, його працівники і ті, хто навчається, беруть участь в управлінні, а діяльність керівництва закладу контролюють піклувальні чи наглядові ради.

Велику роль в системі управління освітою відіграє Єдина державна база з питань освіти, що містить інформацію про мережу навчальних закладів, вчителів, викладачів, учнів та студентів. За словами міністра, важливо здійснювати контроль за процесом видачі дипломів у режимі онлайн.

Презентуючи законопроект «Про професійну освіту», Сергій Квіт нагадав, що мережа закладів професійної освіти утворювалася ще за радянських часів. Профтехучилища та технікуми, що створювалися свого часу під заводи і фабрики (які вже сьогодні не працюють), не відповідають ринку праці. «Ми маємо 1400 закладів професійної освіти. Значна їх кількість за останні роки стала частиною вищих навчальних закладів і випадає з ринку праці, виконуючи функцію профорієнтації для вищих навчальних закладів».

За словами Сергія Квіта, цим закладам  необхідно визначитися: чи вони залишаються у структурі університетів, чи працюватимуть із ринком праці. У новому законопроекті  «Про професійну освіту» враховано голландський досвід.

У проекті закону «Про професійну освіту» є новий тип закладу – регіональний багатопрофільний центр професіональної освіти. За словами Сергія Квіта, створення такого центру може поглинути всі заклади професійної освіти – коледжі, технікуми, професійно-технічні училища, але це можуть визначити тільки місцеві органи влади.

Законопроектом також передбачене створення регіональних рад стейкхолдерів – зацікавлених у результатах якості роботи багатопрофільного центру професіональної освіти. До стейкхолдерів слід зарахувати представників місцевої влади, роботодавців та заклади освіти, також можуть долучитися й експерти. «Місцева влада і бізнес краще знають, які професії потрібні в певному регіоні, а також, які саме треба залучати інвестиції. В рамках бюджетної децентралізації  приблизно на 35 % виросли кошти місцевих бюджетів. І їм видніше, які заклади оптимізувати, а які розвивати», – пояснив Сергій Квіт.

Міністр наголосив на послідовності різних рівнів освіти. При цьому зазначив, що, на відміну від голландської системи, наш  законопроект передбачає, що людина, яка закінчила заклад професійної освіти, може вступати до університету. Для цього при вступі до ВНЗ абітурієнт може складати не тести ЗНО, а тести загальної навчальної компетентності – на здібності.

У своєму виступі голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич наголосила, що законопроект «Про освіту» – це надзвичайна відповідальність, тому що він працюватиме наступні 10-20 років і стосуватиметься долі майже 10 млн людей, які навчаються в системі освіти.

«Цей закон потребує дуже широких громадських консультацій. Зараз той час, коли ми маємо не обговорювати концептуально положення, а повинні працювати над буквою закону», – зазначила голова парламентського комітету.

Лілія Гриневич також звернула увагу, що це базовий закон, тому не може претендувати на те, аби описати всі тонкощі аспектів організації діяльності кожного сектору освіти, але має дати відповідь, якою буде реформа освіти.

«Нам потрібен новий закон, щоб ми створили простір для природної євроінтеграції нашої системи освіти та суттєво підвищили якість освіти», – наголосила голова парламентського Комітету з питань науки і освіти.