ГоловнеНова українська школа (НУШ)

Підходи Нової української школи, або Шлях до дитячого серця

Реформа Нової української школи передбачає інноваційні підходи до навчання в початковій школі. Про дитиноцентризм, інтегроване навчання, розвиток життєво важливих компетенцій та інші зміни розкаже стаття Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа».

Вимоги до навчального процесу в Україні регулює Державний стандарт початкової освіти. Він, зокрема, визначає принципи, якими керується українська педагогіка, а також ключові компетенції, яких набувають учні Нової української школи.

Так, українські школярі мають рівні права на освіту. Для того, щоб навчальний процес приносив дітям радість, освітні вимоги відповідають їхньому віку. Більше уваги педагоги приділяють грі, творчості та фізичній активності дітей, а обсяг домашніх завдань у початковій школі обмежений. Дітей заохочують працювати самостійно і в команді, дбають про їхній фізичний та емоційний стан, адже школа — безпечне місце.

Звичайно, такі рушійні зміни системи початкової освіти долають непрості виклики та водночас знаходять чимало підтримки. У цій статті ми зосередимося на підходах Нової української школи та почуємо експертну щодо їхнього впливу на загальний розвиток учнів.

Особистісний підхід

Зберегти цінність дитинства, гуманізувати навчання, розвинути здібності учнів, забезпечити їхній психологічний комфорт ставить собі на меті Нова українська школа. Інтереси та можливості учня — основа навчального процесу.

Педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу

Співпраця між учителями, батьками та учнями ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Спільна діяльності вчителя й учнів, учителя й батьків передбачає взаєморозуміння, схожість інтересів і прагнень задля гармонійного розвитку школярів.

Тематичний і діяльнісний підходи

Предмети вивчаються інтегровано, а гра є основною діяльністю учнів початкової школи. Школа прагне відійти від звичного «ізольованого» викладання предметів і «зубріння» правил. Натомість пропонує створювати міжпредметні зв’язки, які допоможуть учневі комплексно підходити до питань реального світу.

Компетентнісний підхід

Освітній процес орієнтується на розвиток ключових компетентностей — комбінації знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, які дозволяють успішно вчитися та розвиватися у майбутньому. Саме компетентності дозволяють ефективно поєднати теорію, вивчену у школі, з практикою життєвих завдань, працювати проєктно і в команді, формувати власну думку щодо подій, вчинків, явищ.

Державний стандарт початкової освіти визначає 11 ключових компетентностей:

  • вільне володіння державною мовою (уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, любов до читання, використання української як рідної в різних життєвих ситуаціях);
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами (активне використання рідної мови в побуті, освітньому процесі, культурному житті, розуміння та спілкуватися іноземною мовою, опанування навичок міжкультурного спілкування);
  • математична компетентність (виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі та моделювання ситуацій із застосуванням цих знань, розуміння ролі математики в житті та навчанні);
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій (формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, спостерігати та досліджувати, робити припущення і висновки, досліджувати себе та навколишній світ);
  • інноваційність (відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі, формування знань, умінь, ставлень, задля успішного навчання і професійного розвитку в дорослому житті);
  • екологічна компетентність (усвідомлення основи екологічного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи);
  • інформаційно-комунікаційна компетентність (опанування основ цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечно та етично використовувати набуті знання в навчанні та житті);
  • навчання впродовж життя (опанування умінь і навичок задля подальшого навчання, отримання нової інформації, вміння працювати самостійно і в групі);
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей (співпраця з однокласниками для досягнення спільної мети, активність у житті класу і школи, повагу до прав інших, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікувати себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя);
  • культурна компетентність (залучення до різних видів мистецької творчості, розкриття і розвиток природних здібностей школяра);
  • підприємливість та фінансова грамотність (ініціативність, готовність приймати власні рішення та брати відповідальність за них, вміння організовувати свою діяльність, втілювати ідеї в життя).

НУШ, Нова українська школа-Шкільне життя

Отже, завдання школи – навчити учнів поєднувати нові знання та уявлення з уже набутим досвідом. Допитливі від природи, діти прагнуть пізнавати світ; кожен робить це по-своєму. І в цьому дослідженні важливою буде позиція педагога, який зможе скерувати та підтримати ініціативу учнів, розвинути їхні здібності, допомогти сформувати критичне мислення та розширювати знання.

А для цього самі учні мають бути активно залучені до шкільного життя, розуміти цінність своїх думок та безпеку її висловити. Тож синергія процесу навчання набуває значення не лише у вивченні предметів, але й на всіх рівнях організації роботи школи.

Підходи Нової української школи коментує лікарка-педіатр, дитячий психіатр Анастасія Бабляк

Кожна дитина унікальна і розвивається індивідуально в межах вікових норм. Тому ідея гуманістичного, вільного виховання забезпечує максимальні результати в досягненні цілей, поставлених перед учнем. Він не повинен відчувати страху не впоратись із завданням. Натомість, розв’язуючи його, має можливість продемонструвати власні здібності, компетенції, розкрити свій потенціал.

Концепція дитиноцентризму орієнтована на природне прагнення дитини до знань та потребу в самореалізації. А школа, своєю чергою, створює всі сприятливі умови для саморозвитку, розвитку індивідуальних творчих можливостей тощо. Це те середовище, де дитина може розвиватися без надмірних зусиль, проявити свій природний інтерес і виконувати ті завдання, які їй подобаються і які в неї добре виходять.

Взаємодіючи із соціумом, дитина прагне показати себе найкращим чином. У колективі діти вчаться формувати й підтримувати стосунки з іншими. Це вимагає спільної взаємодії, розвиває повагу, вміння розпізнавати наміри, дії інших людей, пропонувати й шукати підтримку. Тож такі компетенції  не лише про академічну успішність, а й про успішність емоційну, соціальну, коли дитина може вільно знаходити спільну мову з однокласниками, педагогами, іншими дорослими, показувати свою компетентність у тій чи іншій сфері. Коли кожна дитина зацікавлена в тому, що вона робить, коли в колективі створені навички взаємодії — це шлях до успіху.

Якщо говорити про початкову школу, варто відзначити цінність діалогу між педагогом та учнем. У цьому віці діти вже є досить свідомими, щоб пояснити свій стан, тому говорити, чути, слухати — вкрай важливо. Також педагогам корисно говорити з учнями про емоції, пояснювати їхній стан, що вони зараз відчувають, чому пояснювати важливість виконання цього чи іншого завдання, досягнення цілей для подальшого успіху.

І для дитини, і для дорослого мотивація відіграє дуже важливу роль. Позитивне підкріплення також має значення: учителі можуть хвалити, ставити перед учнями невеликі, досяжні цілі, допомагати долати труднощі, невпевненість у собі, мотивувати тощо. Індивідуалізація навчання дає можливості створювати історії успіху для учня, створювати умови, у  яких дитина буде вірити в себе і власні сили. Це стимулює до пошуку нових знань і прагнення досягати нових результатів у навчанні.

Нова українська школа ставить перед педагогами досить складне завдання — виявити та розвинути здібності кожної дитини. Але саме такий підхід дозволить учневі пізнати себе і максимально самореалізуватися вже в дорослому житті. У контексті психологічного розвитку  це є однією з основних умов особистого щастя.

Ярослава Кобинець, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерство закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і необов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Back to top button