Систематичні хейтерські повідомлення, цькування, шантаж в інтернеті — така реальність іноді може ховатися в онлайн-просторі. А назва їй — «кібербулінг». Така загроза може чатувати не лише на дорослих, а й на дітей, які набагато вразливіші до подібного психологічного тиску.
За даними опитування дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), третина молодих людей у 30 країнах світу стають жертвами онлайн-булінгу. В Україні 29% опитаних підлітків були жертвами образ, знущань і принижень онлайн, а 16% були змушені пропускати через це шкільні заняття.
Що таке кібербулінг?
Термін «кібербулінг» складається з двох понять: булінг — агресивна поведінка, що включає фізичне, сексуальне насильство, погрози та приниження, та кібер — інтернет, онлайн. За визначенням Ради Європи, кібербулінг — це «цькування (залякування) іншої особи в інтернеті через використання електронних технологій. Може набувати форм надсилання образливих повідомлень, розповсюдження чуток через електронну пошту або в соціальних мережах чи принизливих відео, фото чи сайтів».
Кібербулінг — це не лише психологічне насильство, онлайн-погрози чи приниження. Він може набувати і серйозніших форм, зокрема сексуальне насильство, порнографія, у тому числі і дитяча, та торгівля людьми. Сьогодні діти та підлітки все більше проводять часу в онлайн-просторі. А в інтернеті, на відміну від реального життя, дуже важко розпізнати наміри щодо психологічного, сексуального та іншого виду насильств з боку інших на перших етапах. Усе через можливість створення фейкових акаунтів, анонімності — вгадати, хто ховається за ними насправді та які цілі переслідує завдання не з легких.
Як визначити?
Кібербулінг може набувати різних форм залежно від цілей зловмисників. Ось кілька його ознак:
1) поширення образливих, принизливих або загрозливих повідомлень чи зображень в онлайн-спільнотах;
2) використання особистих фото у порнографії, зокрема і в дитячій;
3) контроль пристроїв жертви без її дозволу, отримання доступу до файлів, шпигування або керування пристроєм;
4) поширення чуток;
5) видавання себе за інших осіб;
6) маніпулювання стосунками, наприклад видалення зі списків дружби або публікація загроз;
7) поширення образів, що супроводжують сексуальну поведінку;
8) створення дописів в інтернеті з наміром спровокувати гнів, розчарування або приниження жертви;
9) переслідування в мережі або загроза насильством.
Як убезпечити себе та свою дитину від насильства онлайн?
Нещодавно Рада Європи в Україні реалізувала інформаційну кампанію з протидії насильству щодо дітей в Україні, і зокрема у цифровому середовищі. Протягом місяця Instagram- і TikTok- блогери ділилися корисними порадами стосовно безпечної поведінки онлайн.
Зокрема, вони розповіли про дієву відсіч хейтерам, ділилися лайфхаками для створення паролів, що вбережуть від зламу сторінок з особистою інформацією, а також говорили про обережне поводження з незнайомцями та підозрілими повідомленнями в інтернеті. Такі відео інфлюенсери поширювали під чотирма хештегами — #CoE4Children #LanzaroteConvention #ChildRights #щоробити.
Тож, аби убезпечити свою дитину від онлайн-насильства, навчіть її кільком базовим правилам:
— не поширювати надто особисту інформацію, як-от інтимні фото, банківські картки та документи месенджерах і соцмережах;
— уникати нових знайомств в інтернеті та не відповідайте на листи невідомих людей;
— створити унікальний пароль для кожного свого акаунту;
— не підписуватися на сторінки, групи та чати, що викликають підозру та поширюють шкідливий контент.
Матеріал створений ГО «Інтерньюз-Україна» у межах програми «Підвищення обізнаності щодо сексуальної експлуатації та насильства над дітьми», що фінансується проєктом Ради Європи “Боротьба з насильством щодо дітей в Україні