Одіссей і Діомед вирушають вивідачами в табір троянців. Коні Реса (Викладено за поемою Гомера «Іліада»)

Увесь табір греків поринув у глибокий сон. Не спав лише Агамемнон. Тяжко зітхав він на своєму ложі, хвилюючись від безлічі сумних дум. Дивлячись на полум’я вогнищ, що палали навколо табору троянців, він здивувався з того, що там звучать сопілки й чуються веселі голоси. Коли ж дивився він на табір греків, то з горя рвав на собі волосся, болем стискалося його серце. Нарешті встав Атреїв син, одягся, накинув на себе шкуру лева і з списом у руках пішов розшукувати Нестора. Він хотів порадитися з царем Пілосу, як відвернути загибель від греків. Зустрів Менелая Агамемнон. І Менелай не спав, він теж хвилювався, думаючи про грізну долю тих, що прийшли під Трою заради його справи. Вирішили брати скликати на раду вождів. Менелай пішов скликати героїв, а Агамемнон пішов до Нестора. Нестор почув кроки Агамемнона, що наближався, і, не впізнавши його в нічній темряві, окликнув, перестерігаючи його не підходити до нього мовчки. Назвав себе Агамемнон, підійшов до Нестора, розповів про те, що так його хвилює, і просив піти з ним на раду. Одразу ж встав Нестор і разом з Агамемноном пішов скликати героїв. Покликали вони Одіссея, потім і Діомеда, який спав, поклавши під голову щит, спис його був устромлений у землю поряд з ним. Зібравши героїв, пішли вони до варти й застали її пильнуючою. Варта сиділа, вп’явши очі в нічну темряву, прислухаючись, чи не йдуть троянці. Перейшли вожді через рів і сіли на полі перед муром табору. Нестор запропонував тоді послати вивідачів у троянський табір, щоб дізнатися, що вирішили троянці – чи знов напасти на греків, чи повернутися до міста. Тут же заявив про своє бажання йти на це небезпечне діло Діомед і запропонував кому-небудь з героїв іти з ним. Багато героїв захотіли йти з Діомедом. Агамемнон велів Діомедові самому обрати собі товариша. Обрав Діомед Одіссея, улюбленця Афіни-Паллади. Вірив він, що навіть з палаючого вогню повернуться вони вдвох неушкодженими, бо хитрий і спритний був Одіссей. Озброїлись Діомед і Одіссей. Зброю дали їм вожді, бо самі вони на раду прийшли без зброї.

У той час як греки посилали вивідачів у троянський табір, троянці теж послали вивідача дізнатись, чи добре охороняють табір свій греки. Іти визвався Долон, син Евмеда, що славився швидкістю свого бігу. Він вирішив підібратися до самих кораблів грецьких і підслухати, що говоритимуть на раді вожді греків. Озброївся Долон, накинув на себе шкуру вовка і пішов до табору греків. Скоро помітили Долона Діомед і Одіссей. Вони, припавши до землі, дали йому пройти мимо, а потім погналися за ним, як два пси, що переслідують зайця або сарну.

– Стій! – крикнув Долонові Діомед, – а то наздожену я тебе списом, і не втечеш ти від смерті.

Кинув списа Діомед у Долона, але так, щоб пролетів він над його плечем. Злякався Долон і зупинився, збліднувши від жаху. Схопили його Діомед з Одіссеєм. Почав їх Долон благати про помилування. Розпитали герої Долона, навіщо пішов він до грецького табору, хто послав його і як розташувалися в таборі троянці та їх спільники. Сподіваючись, що помилують його герої, усе розповів їм Долон. Він указав їм, де стоять і недавно прибулі фракійці з царем Ресом, що мав дивовижних коней і золотий панцир. Та не помилували Діомед і Одіссей Долона. Зняли з Долона герої його шолом і вовчу шкуру, взяли його зброю. Одіссей поклав зброю Долона так, щоб могли вони забрати її, вертаючись, і обидва герої рушили до табору фракійців.

Герої тихо підкралися туди, де лежав серед своїх воїнів цар Рес біля своїх коней. Як лев, що напав на безборонне стадо кіз та овець, кинувся на сплячих фракійців Діомед. Дванадцять фракійських воїнів убив він. Убив Діомед і царя Реса. Одіссей відв’язав коней Реса і вивів їх з табору.

Діомед хотів вивезти й колісницю з золотим панциром, але богиня Афіна-Паллада, з’явившись Діомедові, сказала:

– Подумай про повернення у табір греків, сину Тідея. Час повертатись. Інакше доведеться тобі кинутися втікати, коли хто-небудь з небожителів, ворожих тобі, розбудить сплячих троянців.

Послухався поради богині Діомед і скочив на одного з коней Реса. Одіссей скочив на другого, і швидко помчали герої до грецького табору.

Бог Аполлон бачив, як допомагала Афіна-Паллада Діомедові й Одіссеєві. Полинув він у троянський табір і розбудив героя Гіппокоонта, родича Реса. Скочив він з ложа і побачив, що порожнє те місце, де стояли коні. Почав він кликати Реса, але ніхто не відповів. Знялася тривога в таборі троянців. З жахом дивилися ті, що збіглися, на діло, вчинене Діомедом і Одіссеєм. А вони, захопивши по дорозі зброю Долона, повернулися туди, де чекали їх вожді греків. Розповів Одіссей, як піймали вони Долона, як убив Діомед царя Реса і дванадцять фракійських знаменитих героїв та як здобули вони коней. Славили герої Діомеда й Одіссея. Тріумфували всі греки, дізнавшись про їх подвиг. Коней Реса прив’язали біля шатра царя Діомеда, а зброю Долона відніс на свій корабель Одіссей.