На сьогодні три робочі групи працюють над “косметичними” змінами до постанови уряду №800, яка стосується підвищення кваліфікації вчителів. Основною метою є виправлення попередніх помилок і створення умов, за яких кошти, що виділяються державою на підвищення кваліфікації, йтимуть безпосередньо за педагогами.
Про це в інтерв’ю порталу “РБК-Україна” розповіла заступниця міністра освіти і науки України зі шкільної освіти Надія Кузьмичова.
“Це вже пілотували при вступі до закладів вищої освіти: частину грошей (залежно від кількості балів НМТ) діти отримували на свої умовні рахунки. І далі вони самі визначали, йдуть вони навчатися в приватний заклад і там використовують свій депозит або грант і доплачують. Або ж ідуть у державний заклад”, – пояснила вона.
Заступниця міністра додала, що в рамках підвищення кваліфікації педагогів модель буде схожа: учитель сам обиратиме, де проходити перекваліфікацію, що надасть освітянам більше суб’єктності та гнучкості у виборі. Однак, держава має гарантувати, що пропозиції на ринку відповідатимуть певним стандартам якості, щоб учителі могли обирати серед перевірених провайдерів послуг. Розглядається можливість створення реєстру провайдерів з певними стандартами якості.
“Зараз я використовую слово ліцензування, але це не означає, що це буде механізм ліцензування. Це означає, що будуть певні критерії. Тому ще додаткова мета – це розвинути цей ринок якісних послуг”, – зазначила Кузьмичова.
Також вона підкреслила необхідність підвищення заробітних плат учителів, однак це питання тісно пов’язане з фінансовими можливостями держави. У разі покращення фінансової ситуації або збільшення допомоги від партнерів, можна буде обговорювати нову стратегію оплати праці освітян.
“Це більш стратегічний трек у професійному розвитку вчителів, і пов’язаний він якраз з новим підходом до оплати праці. Це про те, як людина, яка ввійшла в професію вчительства, може в цій ній розвиватися”, – пояснила заступниця міністра.
Кузьмичова також додала, що деякі вчителі готові брати на себе додаткові обов’язки, такі як менторство початківців, що потребує окремого врахування під час оплати їх праці. Інші вчителі можуть обирати інші траєкторії розвитку, такі як створення методичних матеріалів, участь у конкурсах чи проєктах. Це дозволить уникнути лінійності у професійному розвитку педагогів.
Зараз учителі зобов’язані за 5 років набрати 150 годин підвищення кваліфікації, але ці години не мають чіткого пріоритету, що призводить до формального підходу. У майбутньому, за словами Кузьмичової, кожен зможе обирати свій шлях розвитку, базуючись на своїх сильних сторонах, що змінить підхід до підвищення кваліфікації.
Концепцію змін до порядку підвищення кваліфікації розроблятимуть протягом поточного навчального року, а також наступного календарного. Усі пропозиції будуть обговорюватися з громадськістю та педагогами.