5 вересня 2025 року, під час “Години запитань до Уряду” у Верховній Раді, Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий виступив із доповіддю щодо організації нового навчального року та стану безпекової інфраструктури закладів освіти в умовах воєнного стану. Його виступ окреслив як досягнення, так і гострі проблеми, що стоять перед українською освітою.
Повернення до очного навчання та забезпечення підручниками
Цьогоріч, 1 вересня, понад 12 000 шкіл розпочали навчальний рік, охопивши майже 3,5 мільйона учнів. Міністр відзначив позитивну динаміку: кількість дітей, які навчаються в очному форматі, збільшилася на 103 000 порівняно з попереднім роком. Водночас, понад 338 000 українських дітей продовжують навчатися дистанційно з-за меж України, зберігаючи зв’язок з українською освітою. До школи вперше пішли 252 000 першокласників.
Уряд продовжує реалізовувати ініціативу Президента щодо безоплатного шкільного харчування, забезпечивши її фінансування до кінця року. Це дозволяє безкоштовно харчуватися дітям 1-4 класів у всіх школах країни, а в прифронтових регіонах – учням 5-11 класів.
Щодо підручників, потреба у 2025 році становила понад 8,6 мільйона примірників. Цього року була впроваджена нова, передбачена законом, модель створення підручників, що включає апробацію та експертизу електронних додатків. Попри виклики війни, 100% підручників були надруковані до 30 липня, і 88% накладу вже прийняті школами. Вперше понад 2,8 мільйона примірників були доставлені видавництвами безпосередньо до шкіл, і цей пілотний механізм, який отримав позитивну оцінку, наступного року пошириться на весь наклад.
Вища освіта: доступність та підтримка прифронтових ЗВО
Вступна кампанія 2025 року пройшла успішно, зараховано понад 184 000 першокурсників, більше половини з яких отримують державну фінансову підтримку. Був відкритий додатковий набір на бакалаврат до 20 жовтня, і вперше приймаються результати польської матури, що буде поширено на випускників шкіл з інших країн. Понад 250 000 учасників склали Національний мультипредметний тест (НМТ), 20 000 з них – за кордоном, щоб вступити саме до українських закладів вищої освіти.
Особливу увагу приділяється підтримці університетів у прифронтових регіонах. Додатково 330 мільйонів гривень було спрямовано на допомогу закладам вищої освіти Харківської, Сумської, Запорізької та Миколаївської областей. На облаштування укриттів у закладах вищої освіти виділено майже 75 мільйонів гривень, а на релоковані та прифронтові заклади залучено 120 мільйонів гривень коштів Світового банку.
Міністерство прагне сприяти локальному вступу до університетів у власних регіонах, застосовуючи регіональний коефіцієнт півтора для грантової підтримки контрактного навчання, що дозволяє покривати майже 100% вартості контракту. У формулі фінансування закладів вищої освіти також враховується регіональний коефіцієнт (1,2), який планується збільшити через значні втрати студентів у прифронтових університетах.
Однією з ключових ініціатив є розробка проєкту постанови про “нульовий курс”. Цей курс дозволить вступати до університетів без НМТ дітям, які не склали його з різних причин, зокрема через освітні втрати або навчання за кордоном. Після року навчання на “нульовому курсі” студенти складатимуть НМТ, що має забезпечити справедливий розподіл державних ресурсів. Плануються також додаткові вступні кампанії (зимовий, весняний).
Безпека в школах: пріоритет та значні інвестиції
В умовах воєнного стану безпека дітей є абсолютним пріоритетом. На сьогодні при закладах освіти діють 14 010 укриттів, що покриває 90% усіх шкіл мережі, готові до очного або змішаного освітнього процесу. Кількість шкіл з укриттями зросла на 499, а кількість укриттів – на 1065. Уряд виділив 11,2 мільярда гривень на облаштування укриттів, зокрема 5 мільярдів у 2024 році на будівництво 77 укриттів у восьми прифронтових регіонах та 6,2 мільярда гривень субвенції на 144 об’єкти в 21 області.
До 1 вересня введено в експлуатацію 33 нові підземні школи-укриття, які надають 12 335 місць. До кінця 2025 року планується відкрити ще 156 укриттів, а будівництво 47 завершиться у 2026 році. Ці інфраструктурні рішення дозволять понад 100 000 дітей повернутися до очного навчання, переважно з прифронтових та прикордонних регіонів, де ситуація є найскладнішою. На 2026 рік передбачається закласти в бюджеті 5 мільярдів гривень на облаштування безпечних умов, при цьому Сумщина є пріоритетним регіоном.
З початку 2025 року реалізується спільний з МВС експериментальний проєкт з посилення безпеки в школах, до якого долучилася 691 школа. Інспектори Служби освітньої безпеки працюють у школах, займаючись не лише порядком, але й просвітницькою роботою та формуванням культури безпеки у дітей.
Для забезпечення транспортної доступності уряд виділив майже 1,9 мільярда гривень на закупівлю понад 600 шкільних автобусів. Додатково 500 мільйонів гривень було виділено саме для прифронтових регіонів і громад для повного забезпечення потреб у довезенні дітей до закладів освіти, які відкрили підземні школи та облаштували укриття.
Проблема заробітних плат вчителів: критична ситуація та пошук рішень
Міністр Лісовий визнав проблему низьких заробітних плат вчителів критичною, що має наслідком зменшення кількості молоді, яка бажає працювати в закладах освіти. Середня зарплата в системі освіти становить 16 029 гривень, що є третім найгіршим показником по країні.
Уряд розробляє рішення щодо застосування підвищувального коефіцієнту для вчителів, особливо на прифронтових територіях. У програмному плані Кабміну на 2025-2026 роки передбачено реформування системи оплати праці педагогів. Наразі в бюджеті не вистачає коштів на повне виконання статті 61 Закону про освіту, проте встановлено додаткову надбавку за роботу в складних умовах у розмірі 2000 гривень, яка буде збережена й у наступному бюджетному році. МОН спільно з Мінфіном опрацьовує можливості значно суттєвішого підвищення зарплат для педагогічних працівників, але це залежатиме від потреб оборони.
Оптимізація шкільної мережі: якість та доступність
МОН працює над забезпеченням якості та доступності освіти. Норма щодо нефінансування шкіл з кількістю учнів менше 45 дітей (стосується лише 5-11 класів) діє з 1 вересня 2025 року. Ця норма не стосується початкових шкіл. Рішення про закриття шкіл приймають органи місцевого самоврядування, які можуть фінансувати їх зі свого бюджету або зберігати як філії опорних шкіл. МОН оцінює, що це може торкнутися близько 600 шкіл.
Майбутні реформи та пріоритети
Міністерство модернізує освіту на всіх рівнях: впроваджується реформа дошкілля, оновлюються підходи до професійного зростання педагогів, створюються сучасні лабораторії в профтехах. У вищій освіті вводяться прозорі інструменти розподілу ресурсів, такі як формульний розподіл державного замовлення, що виключає “кабінетний метод”. Планується запровадження національної стипендії для талановитої молоді, що отримала високі бали на НМТ та перемоги в олімпіадах. Також обговорюється залучення міжнародних викладачів та експертів.
Уряд працює над створенням безпечного та стійкого освітнього середовища, усвідомлюючи, що “ворог нікуди не дінеться”, тому необхідно бути максимально готовими. МОН також сфокусоване на розвитку цифрових продуктів, таких як “Мрія” та “Дашборд Країни”, для збору якісних даних та прийняття ефективних управлінських рішень у системі освіти.