Чому одні люди святкують Різдво Христове 25 грудня, а інші – 7 січня? Звідки взявся Старий Новий рік? Які дати правильні? Різдвяна тема є досить складною та не завжди зрозумілою. Що там такого, скажете, адже все своє учительське життя про це говоримо. Дійсно, говоримо, та все ж таки маємо на чому зосередити наше медіаграмотне око. Сьогодні ми підготували кілька порад та ідей щодо розмови про новорічні свята.
1. ПРО складне ПРОстими словами. Звертаємо увагу на необхідність давати учням суто фактичну інформацію, виокремлену від суджень та навіювань. Наприклад, варто неупереджено пояснити, чому існує дві дати святкування і що з цим робити.
У всіх державах Європи та більшості країн світу облік часу нашої ери ведуть від Різдва Христового. А тривалість року визначив правитель Давнього Риму, Юлій Цезар, і спочатку люди користувались його юліанським календарем. Із розвитком науки було з’ясовано, що відставання від астрономічного часу сягнуло 10 днів. Коли про це дізнався Папа Римський Григорій XIII, то вирішив, що має змінити систему літочислення. Тож у 1582 році одразу після 4 жовтня настало 15 жовтня. Так з’явився григоріанський календар.
Якою ж є правильна дата святкування Різдва в Україні – 24 грудня чи 6 січня?
Плутанина у святкуванні з’явилася після 1918 року, коли у світське життя ввели григоріанський календар. А от православна церква й надалі користувалася юліанським, бо не хотіла підтримувати більшовицький режим. Тож різні дати святкування зумовлені різницею у світському літочисленні, і тому неправильно казати «католицьке Різдво». На різницю у святкуванні впливала і впливає політична ситуація.
Зараз дату святкування Різдва не вирішено однозначно. Але нам точно до снаги дізнаватися більше, мислити критично, поважати думки інших людей і пам’ятати, що Різдво – це свято передусім про щоденне творення добра у конкретних справах.
2. Не нав’язуйте свого бачення, а зберіть погляди. Різдво в Україні – велике свято. Обговорюючи з учнями, що таке Різдво, ми підтримуємо та розвиваємо національні традиції. Але важливо, щоб учитель в обговоренні виявляв соціальну толерантність і сприяв етичному спілкуванню.
Святкування Різдва припадає на шкільні канікули. І тому захід «Як святкують Різдво в Україні» доцільно провести, коли учні повернуться до навчання, коли в них уже є запас вражень, як у їхніх громадах\родинах проводять Різдво. Учні матимуть нагоду поділитись власними емоціями та знаннями, а не отримати від учителя готовий набір «дорослих» знань. Учитель зможе ставити питання, проводити спостереження про те, як святкують сьогодні, прислухатись до кожної відповіді, пізнавати глибше неповторність кожного учня.
Таким чином, тема «Як святкують Різдво в Україні» стане не передсвятковою лекцією, а спільним дослідницьким проєкту, проведеного на основі цікавого спілкування та власних пережитих вражень.
3. Гендер-паті на Різдво. Готуючи ролі до різдвяних свят, намагайтесь уникати гендерних стереотипів. У ЗМІ можна прочитати про суперечки щодо того, людина якої саме статі може поширювати дух Різдва, – чоловік, жінка чи гендерно-нейтральна особа.
На Ютубі можна також побачити відео, у якому дітей питають, чи може Санта бути жінкою і що тоді буде.
Такі вагання віддзеркалюють передусім те, як змінюється розуміння ролі чарівного дарувальника загалом у суспільстві. Гендерна рівність знаменує сьогодні новий підхід, без якого неможливо затвердити свободу, справедливість і розвиток демократії.
4. А голову вдома не забув, або яких фраз варто уникати:
· Ви все ще вірите в Санту\Діда Мороза\Святого Миколая? – ідеться про вміння вчителя протидіяти дискримінації у спілкуванні.
· На столі повинно бути дванадцять страв! – про вміння ідентифікувати стереотипи та протидіяти їм. Як ставитись тоді до тих, у кого не стільки страв? Як дитині ставитись, що мама не приготувала саме таку «правильну» кількість страв, про яку сказала вчителька?
· Готуючись до Різдва, дівчата допомагають мамі, а хлопчики – тату. – і знову про стереотипи та дискримінацію. Маємо багато прикладів чудових кухарів-чоловіків та дизайнерок-жінок.
· Хм… Обережно називаймо персонажів традиційного вертепу. Окремі óбрази, які колись здавалися невинними, сьогодні можуть травмувати людські почуття й суперечити етиці. Не біймося розпрощатися з ними – біймося сприяти мові ворожнечі, яка найбільше протирічить суті Різдва.
До речі! На тему Діда Мороза та його «творця» Український кризовий медіа центр зняв короткий, але дуже інформативний ролик.
Діда Мороза вигадав Павло Постишев, другий секретар ЦК КП(б) УРСР – який у 1937 році представив радянського Діда Мороза – світську альтернативу різдвяним персонажам. Постишев був ревним послідовником Сталіна і пропагандистом масових чисток, які він проводив під виглядом «класової війни».
Постишев був одним з архітекторів Голодомору – геноциду українців – у 1932-33 роках, а також активно впроваджував репресії проти українських діячів культури та знищував культурний спадок.
Майже повна відсутність освіти не завадила йому створити свій власний культ особи, багато вулиць та навіть міст називали на його честь.
Зрештою, Постишев був знищений режимом, який він так гаряче підтримував, у 1938 році. Але Дід Мороз із усім своїм радянським багажем, на жаль, існує і досі.
Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»