Перерва

Лише двоє людей написали національний радіодиктант без помилок

Лише двоє учасників XIX Всеукраїнського диктанту національної єдності написали роботи без помилок. Співорганізаторка диктанту Олена Зелінченко та автор диктанту Олександр підбили підсумки акції Авраменко в ефірі Українського радіо.

Олена Зелінченко розповіла, що цьогорічний радіодиктант без жодної помилки написали лише двоє учасників, саме вони стали абсолютними переможцями. Для тих, хто припустився незначних помилок, організатори вирішили створити другу та третю номінацію – аналог другого та третього місць.

“Текст виявився складним, лише двоє переможців, – зазначив Олександр Авраменко, – хоча минулого року було аж 311 робіт без жодної помилки. Треба зауважити, що минулого року можна було упродовж двох днів піти до науковця, філолога, вивірити усі помилки, порадитися, а тут треба було упродовж 15 хвилин надіслати свою роботу, і перевірити диктант було неможливо. Думаю, саме цим і пояснюються лише двоє переможців”.

“У нас могла би бути третя переможниця, вона практично все написала правильно, але взяла “Українське радіо” в лапки, і таким чином зрізалася і не вийшла в абсолютні переможці. Але на друге місце потрапила”, – додала Олена Зелінченко.

Через те, що роботи надсилалися електронною поштою, складно визначити всю географію цьогорічного диктанту. Втім, організатори все-таки визначили найактивніші регіони.

“За тими даними, що в нас є, ми можемо сказати, що найактивнішими були Київська область, місто Київ, Донецька та Львівська області, – перерахувала Олена Зелінченко. – Щодо закордону: 14 листів з Об’єднаних Арабських Еміратів, причому один з диктантів написаний майже ідеально, 5 листів з Латвії, 4 з Малайзії, 3 з Німеччини, 2 з Данії і по одному листу з Канади, Фінляндії, Норвегії, Сербії, Йорданії, Чехії, Ізраїлю, Франції, Польщі, Білорусі, Росії та Китаю”.

Олександр Авраменко, незмінний автор диктанту, поділився алгоритмом створення своїх текстів.

“Для мене дуже важливо, щоб була висока концентрація орфограм і пунктограм на один квадратний сантиметр. Адже це конкурс! Якщо буде легкий текст, буде нецікаво, – ділиться Олександр Авраменко. – Спершу я шукаю якісь цікаві факти, щоб текст був пізнавальним і людям було цікаво. Наприклад, цього року ми говорили про те, що цифрова ера – це дуже добре, але живе слово завжди буде вічно актуальним і має свою чарівну силу. Спершу я збираю цікаві факти, вибудовую структуру тексту, а вже коли композиція тексту готова, починаю бути підступним в орфографічному та пунктуаційному плані”.

Нагадаємо, що результати порівняльного дослідження якості освіти PISA, в якому Україна вперше взяла повноцінну участь у 2018 році, стануть відправною точкою для вимірювання змін у шкільній освіті, зокрема – результатів НУШ після впровадження реформи у 5-9 класах. Про це заявила Міністр освіти і науки Ганна Новосад під час презентації «Ресурси PISA для сучасного вчителя – відповідального професіонала».

  
Теґи
Back to top button
Close