Сучасна українська система середньої освіти стикається з безпрецедентними викликами: від масштабних відключень світла до демографічних змін та мовних дискусій у стінах шкіл. Про те, як Міністерство освіти і науки (МОН) долає ці кризи та готується до нових реалій, детально розповіла заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в інтерв’ю для видання «Українська правда. Життя».
Міф про тотальне безробіття вчителів та реальний кадровий голод
Через війну та демографічні зміни кількість учнів і вчителів суттєво трансформувалася. За даними дослідження «Освіторії», у 2024-2025 навчальному році близько 40 тисяч вчителів (приблизно 12%) покинули систему освіти. Проте заступниця міністра закликає уникати узагальнень щодо масового закриття шкіл і безробіття.
За її словами, наразі склалася парадоксальна ситуація. З одного боку, в Україні є гостра нестача викладачів природничих наук (фізики, біології, хімії) та математики. З іншого — через демографічну кризу в деяких громадах дітей стає менше, тому мережу шкіл оптимізують.
“Треба дивитися конкретні приклади, що там відбулося: яка кількість вчителів дійсно залишилася без роботи, якого віку вони, що їм запропонували… Тому я дуже обережно ставлюся до узагальнень: «Школи закриваються, вчителі без роботи»”, – наголошує Надія Кузьмичова.
Варто також зазначити, що близько 330 тисяч українських школярів наразі перебувають за кордоном, але продовжують здобувати українську освіту: дистанційно, у недільних школах або вивчаючи лише українознавчий компонент.
Чи будуть діти вчитися влітку та чи знизять бал НМТ?
Складна ситуація в енергосистемі змушує заклади освіти адаптуватися. Відповідно до урядової постанови, навчальний рік 2025-2026 офіційно триватиме до кінця червня. Проте це лише загальні рамки: школи мають автономію і самі вирішують, чи продовжувати навчання влітку або чи скасовувати весняні канікули для компенсації пропущених через блекаути занять.
Щодо Національного мультипредметного тесту (НМТ), то МОН не планує знижувати прохідні бали чи спрощувати стандарти через важку зиму. Кузьмичова впевнена, що зниження планки матиме відкладений негативний вплив на абітурієнтів, адже вони не зможуть повноцінно опанувати університетські програми:
“Гра з прохідним балом – дуже небезпечна… Зниження прохідного бала для вступників не може бути реакцією на складні обставини”.
Російська мова в школах: чому тотальні заборони не працюють
У суспільстві періодично виникають скандали щодо використання російської мови в закладах освіти — як-от недавнє запрошення російськомовної блогерки до київського ліцею. У МОН нагадують: українська є беззаперечною мовою освітнього процесу, що стосується не лише уроків, а й усього простору школи на перервах.
Водночас заступниця міністра застерігає від авторитарних методів примусу, особливо щодо підлітків, для яких важлива «модність» мови.
“Якщо повністю заборонити говорити російською мовою у школах, ми побачимо зворотний результат. Ми знову піднімемо питання «відстоювання права» на використання російської мови”.
Замість того, щоб просто «стежити і карати», школа має стати природним і комфортним україномовним середовищем, де вчителі надихають учнів власним прикладом, а не лише роблять зауваження.
Підвищення зарплат на 30%: куди зникли надбавки?
З початку року уряд підвищив посадовий оклад педагогам на 30%. Однак частина вчителів зіткнулася з тим, що їхня місцева надбавка за престижність (яка може становити від 5% до 30%) була знижена громадою.
У міністерстві пояснюють, що абсолютна більшість громад виплатила все чесно. Але малоспроможні місцеві бюджети зіткнулися з тим, що їм потрібно було одночасно підвищувати зарплати працівникам дошкілля, позашкілля та соціальної сфери. Крім того, якщо в громаді мало дітей, але утримується неефективна мережа з багатьох шкіл, коштів на максимальні надбавки для всіх педагогів просто не вистачає. Зараз такі випадки індивідуально відпрацьовуються з Мінфіном та МОН.
Адаптація до покоління Альфа
Окремим викликом є навчання сучасних школярів — “покоління Альфа”, яке відрізняється так званим “кліповим мисленням”. Щоб відповідати їхнім потребам, традиційні паперові підручники вже отримують електронні додатки з короткими відеопоясненнями. Проте, як наголошують у міністерстві, попри зміну форми подачі матеріалу, головна мета освіти залишається незмінною: не просто підлаштуватися під розсіяну увагу, а сформувати у дітей глибокі знання, читацьку й математичну компетентності та міцні вольові якості.