Гриневич каже, що “мовної бомби” в новому законі “Про освіту” немає

У новому законі “Про освіту” пропонується звузити використання мов нацменшин.

Про це повідомила міністр освіти та науки Лілія Гриневич на зустрічі з журналістами у понеділок, 3 липня.

Зараз почали розкручувати істерію довкола мовного питання у законі “Про освіту”, який розглядатимуть у Верховній Раді 11-14 липня. Ми у цьому законі звузили використання мов”, – розповіла вона.

Гриневич уточнила, що базова мова, відповідно до закону, українська, а “мова національних меншин тільки в межах необхідних для виконання професійних обов’язків в умовах меншин”.

Наприклад, якщо лікар потрапляє в угорську меншину, то він має володіти угорською мовою, щоб спілкуватись із своїм пацієнтом“, – пояснила міністр.

Гриневич розповіла, що редакція мовної статі проекту закону є результатом масштабного обговорення зі всіма зацікавленими сторонами та спеціалістами.

Нам довелося шукати такі формулювання, які би були консенсусні для того стану, який ми маємо сьогодні. Щоб ми могли йти вперед з просуванням української мови, але не забирати право мов меншин, яке їм гарантується Конституцією”, – зазначила вона.

Очільниця МОН пояснює, що зрештою в проекті пропонується таке навчання мовою нацменшин поряд з українською мовою.

Зараз найгірша проблема в школах нацменшин така: вони вивчають всі предмети мовою національних меншин і кілька годин українську мову. В результаті, наприклад, в угорських школах діти, закінчуючи школу, взагалі не знають українську мову.

А має бути навпаки: більшість предметів мають викладатися українською мовою. Ми забиваємо це, як норму. Наша політика – розширити використання української мови“, –  пояснила Гриневич.

Ми зобов’язуємо навіть при здобутті професійно-технічної та вищої освіти нацменшини додатково вивчати українську мову, якщо вони її не знають.

Для того, щоб вони могли використовувати мову в професійній діяльності, вони мають володіти цією мовою. І якщо вони недовчили мову в середній школі, то, йдучи на наступний штабель, далі вчать мову, доки не будуть її належно знати”, – додала міністр.

Нацменшини вимагали, щоб ми акцентували, що їм забезпечується право на вивчення мови. Це є пряма норма Конституції. Ми це написали”, – підсумувала вона.

Ольга Ситнік, УП

  

Один коментар

  1. Олександр

    “Зараз найгірша проблема в школах нацменшин така: вони вивчають всі предмети мовою національних меншин і кілька годин українську мову. В результаті, наприклад, в угорських школах діти, закінчуючи школу, взагалі не знають українську мову.
    А має бути навпаки:” УСІ ПРЕДМЕТИ МАЮТЬ ВИВЧАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ і кілька годин мова і література меншин вивчатися як предмет! І саме це слід “забити” як норму інакше ми ніколи не матимемо УКРАЇНИ в Україні!!! Інакше ці люди ніколи не будуть інтегровані в українське суспільство і ми ніколи не позбудемося російського, угорського та інших сепаратизмів. Коли вже, нарешті, пані Гриневич цю просту істину затямить? Чи вона просто працює на іншу державу?