Гриневич каже, що “мовної бомби” в новому законі “Про освіту” немає

У новому законі “Про освіту” пропонується звузити використання мов нацменшин.

Про це повідомила міністр освіти та науки Лілія Гриневич на зустрічі з журналістами у понеділок, 3 липня.

Зараз почали розкручувати істерію довкола мовного питання у законі “Про освіту”, який розглядатимуть у Верховній Раді 11-14 липня. Ми у цьому законі звузили використання мов”, – розповіла вона.

Гриневич уточнила, що базова мова, відповідно до закону, українська, а “мова національних меншин тільки в межах необхідних для виконання професійних обов’язків в умовах меншин”.

Наприклад, якщо лікар потрапляє в угорську меншину, то він має володіти угорською мовою, щоб спілкуватись із своїм пацієнтом“, – пояснила міністр.

Гриневич розповіла, що редакція мовної статі проекту закону є результатом масштабного обговорення зі всіма зацікавленими сторонами та спеціалістами.

Нам довелося шукати такі формулювання, які би були консенсусні для того стану, який ми маємо сьогодні. Щоб ми могли йти вперед з просуванням української мови, але не забирати право мов меншин, яке їм гарантується Конституцією”, – зазначила вона.

Очільниця МОН пояснює, що зрештою в проекті пропонується таке навчання мовою нацменшин поряд з українською мовою.

Зараз найгірша проблема в школах нацменшин така: вони вивчають всі предмети мовою національних меншин і кілька годин українську мову. В результаті, наприклад, в угорських школах діти, закінчуючи школу, взагалі не знають українську мову.

А має бути навпаки: більшість предметів мають викладатися українською мовою. Ми забиваємо це, як норму. Наша політика – розширити використання української мови“, –  пояснила Гриневич.

Ми зобов’язуємо навіть при здобутті професійно-технічної та вищої освіти нацменшини додатково вивчати українську мову, якщо вони її не знають.

Для того, щоб вони могли використовувати мову в професійній діяльності, вони мають володіти цією мовою. І якщо вони недовчили мову в середній школі, то, йдучи на наступний штабель, далі вчать мову, доки не будуть її належно знати”, – додала міністр.

Нацменшини вимагали, щоб ми акцентували, що їм забезпечується право на вивчення мови. Це є пряма норма Конституції. Ми це написали”, – підсумувала вона.

Ольга Ситнік, УП

Один коментар

  1. Олександр

    “Зараз найгірша проблема в школах нацменшин така: вони вивчають всі предмети мовою національних меншин і кілька годин українську мову. В результаті, наприклад, в угорських школах діти, закінчуючи школу, взагалі не знають українську мову.
    А має бути навпаки:” УСІ ПРЕДМЕТИ МАЮТЬ ВИВЧАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ і кілька годин мова і література меншин вивчатися як предмет! І саме це слід “забити” як норму інакше ми ніколи не матимемо УКРАЇНИ в Україні!!! Інакше ці люди ніколи не будуть інтегровані в українське суспільство і ми ніколи не позбудемося російського, угорського та інших сепаратизмів. Коли вже, нарешті, пані Гриневич цю просту істину затямить? Чи вона просто працює на іншу державу?

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*