Гра на біржі у першому класі: математика у НУШ

Реформа освіти продовжується, першокласники України навчаються зовсім інакше, ніж їхні батьки. Головна концепція –  діти навчаються не для теоретичних знань, а задля здобуття практичних навичок, що стануть у пригоді в дорослому житті. Тому в основі концепції НУШ лежать компетентності, а однією з ключових стала математична. Завершуючи початкову школу, учні не лише мають навчитися рахувати, вони повинні вміти виявляти прості математичні залежності в навколишньому світі. Моделювати реальні життєві ситуації та вирішувати їх за допомогою математичних відношень та вимірювань. Усвідомлювати роль математики знань у житті.

Результати PISA: шанс змінити підходи

У 2019 р. стали відомі результати міжнародного дослідження PISA, у якому брала участь і Україна. І, на жаль, ці результати не стали для на приводом пишатися, особливо в розрізі рівня оволодіння юних українці математичною компетентністю. 36% протестованих в Україні (у віці 15 років) не мають базового рівня математичних знань. Ці учні вчилися за старою програмою, тож, аналізуючи загальні тенденції, можна змінити ці показники в майбутньому, вже базуючись на результатах НУШ.

Щоб дізнатися, чому склалася така ситуація з результатами та чи після реалізації НУШ вони можуть змінитися, ми звернулися до Ольги Мірошникової, учительки початкових класів школи №294 Деснянського району міста Києва:

«Дослідження писало зовсім інше покоління, тому я не здивована. Рідко в кого математика – улюблений предмет. Людина не любить те, що не розуміє. Я не знаю, чи допоможе зміна підходів, але дуже сподіваюся. Вже зараз бачу набагато більшу зацікавленість у предметі. Наведу приклад: мої учні дуже не люблять детального розписування прикладів. Вони вважають це марною тратою часу. Не знаю, чи добре це, але вони настільки візуалізували для себе способи обчислень, розробили алгоритми, що роблять це швидко і правильно. Мене це тішить, і сподіваюсь, що вчителі середньої школи поставляться з розумінням. Мої учні не рахують марні клітинки, але добре знають, що папір треба економити. Адже в одному з досліджень ми обчислили кількість дерев, що «вбиває»  наш клас за навчальний рік. Я б дуже хотіла, щоб діти вчили не математику, а де можна використати ці знання».

Математика в НУШ: життєвий досвід проти сухої теорії

«Якщо зазирнути в історію школи, то математика завжди займала провідні позиції. Маю глибоке переконання, що цей предмет найбільше включений у життя людини. Початкова школа має насамперед  навчити дітей любити математику, цікавитися нею,  досліджувати. Початкова школа будує підґрунтя – і не лише для математики».

На думку вчительки, саме тут виробляються освітні «звички». Наприклад: «я буду пробувати різні варіанти, поки не впораюся з цією задачею», «буду шукати різні закономірності в цьому ряді чисел», «не буду списувати задачу в однокласника, а відстоювати  свій спосіб розв’язання».

«Це,  до речі, важливіше, ніж вивчення таблички множення. Загалом я вважаю, що вчитись можна все життя. А «м’які навички» треба формувати в найзручніший для розвитку дитини час. Крім того, початкова школа має великий потенціал використання ігор. Старшокласники вже не так охоче граються. А гра дуже «близька подруга» математики», – продовжує вчителька.

НУШ диктує практичну спрямованість навчання, так само це стосується й математичної компетентності.

«Математика стала трохи більш розтягнута в часі. Але здобула прикольні речі: дослідження, проєкти. Цього раніше не було, і це дуже дивує батьків. Можна почути: «Нащо воно?», «Задачі вирішуйте!». А ми й розв’язуємо задачі, але життєві. Намагаюся кожну задачу пов’язувати з життям: вартість парковки автомобіля, корки, що діти виготовляють на гуртку, скільки паперу ми використали за  урок мистецтва тощо. Діти більше дізнаються про історію математики, знайомляться з різними онлайн-ресурсами».

Щоб зацікавити учнів математикою, учителька радить використовувати поняття та ситуації, що  знайомі діти з повсякденного життя:

«Малечу можна зводити до магазину і показати, як важливо розбиратись, де «ціна», а де «вартість», вміти швидко рахувати. Старших учнів можна попросити розподілити сімейний бюджет. Розрахувати вартість поїздки за кордон для всієї родини. Так діти розумітимуть, навіщо майже щодня у школі вони вправляються у здобутті математичних знань і вмінь».

У класі пані Ольги широко застосовують маніпуляції з предметами:

«Набагато легше зрозуміти зв’язки між математичними явищами, оперуючи кубиками, моделями та пластинами. Діти, які постійно  складають, вирізають, розкладають, збирають роблять для себе «власне відкриття. Це вам не сухе правило з книжки».

Попри плюси програми НУШ, пані Ольги вбачає й мінуси, у випадку викладання математики:

«Наразі програма з математики перевантажена. Діти не встигають «відчути смак» своїх умінь. Я не агітую відмовитися від певних тем чи частини навчального матеріалу. Але має бути певне розмежування: ознайомитись з існуванням певних понять та закономірностей і вправлятись у їхньому практичному застосуванні. Думка, що вже стала анекдотом: «чекаю коли мені логарифми знадобляться». Це якраз про це. Тому я дуже підтримую ідею профільного навчання у старшій школі».

Навчитися самостійно вчитися

Про досвід у НУШ ми запитали також Ірину Вакулюк, учительку початкових класів, учительку-методистку в Київській гімназії №48. Математика  її улюблений  предмет, тож нові підходи до його викладання давно активно використовуються в навчальному процесі:

«Для мене головний пріоритет у викладанні – щоб діти навчилися самостійно вчитися, здобувати знання без чиєїсь допомоги. І в цьому якраз допомагає математика. Вона надає необхідне підґрунтя, таку собі спіральність, завдяки якій діти вчаться спиратися на те, що вже було раніше».

Пані Ірина розповідає, що програма НУШ (ред. – її клас вчиться за О. Я. Савченко) їй подобається сильним теоретичним підґрунтям, де діти вчаться не просто рахувати чи окремо розв’язувати задачі, але й говорити  на уроці математики, аргументувати власну думку та відстежувати хід міркувань:

«Теоретичне підґрунтя навчає логічно мислити, бачити витоки та застосовувати їх на практиці. Крім того, кожну тему я завжди намагаюсь донести через власний досвід. Тоді учням легше зрозуміти, де вони зможуть застосувати ці знання в житті, а значить і чому варто це вміти робити».

Інтегровані уроки: історія української вишиванки й математика

Крім звичайних уроків, пані Ірина (педагогічний досвід якої вже більше 30 років) час від часу проводить тематичні інтегровані уроки, пов’язані з математикою. У докарантинні часи на такі заняття запрошувалися батьки. На уроці «Ми підприємці» діти в командах з батьками вчилися рахувати гроші (спеціальні НУШівські ігрові банкноти), влаштовували благодійний ярмарок, а також проводили торги на біржі. І все це вже на другому місяці навчання у школі.  За зароблену «валюту» діти купували «людські чесноти», а наприкінці кожна команда презентувала їх класу, розповідаючи, чому обрали саме цю, чому важливо в собі розвивати такі риси.

«Після цього уроку, на перерві чи на групі подовженого дня діти продовжували брати ці гроші і гратися в банк чи магазин. Їм дуже подобається», – продовжує вчителька.

Інший урок, у якому не останню роль відіграла математика, називалися «Рахункові узори в українській вишивці». Неочевидне, на перший погляд, поєднання теми української вишивки та математики стало захопливим уроком обчислення для учнів та їхніх батьків. Наприкінці кожна дитина отримала магнітик з зашифрованим у вишивці власним ім’ям.

«Звичайно, математика зараз зовсім інша, так само, які і діти. У НУШ дуже багато позитивних змін: діти із задоволенням йдуть до школи, їм комфортно, цікаво й все зрозуміло, проте все ж без нагромадження класичних знань тут не обійтися Іноді складно засвоїти знання лише через гру, вони відволікаються й не завжди легко самостійно виконують завдання».

Крім цього, учителька розповідає, що у випадку математики, відсутність домашнього завдання в першому класі утруднює засвоєння матеріалу, адже математика завжди потребує повторення.

«Це лише другий рік, як ми працюємо за новою програмою. Вчителі мають підлаштуватися, навчитися з нею працювати. Я думаю, щоб програма повністю виправдала себе, потрібно трохи часу й зусиль з боку педагогів», – завершує пані Ірина.

Олександра Дмитренко, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Її зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії.