Два роки на посаді міністра освіти: топ-10 обіцянок Лілії Гриневич

Два роки тому Лілія Гриневич стала міністром освіти і обіцяла повністю змінити застарілу систему освіти в школах і вузах, а також ввести безліч новацій в дитячих садах. Їй вдалося впровадити 12-річну середню освіту і добитися того, щоб нерентабельні школи, особливо в селах, закрилися, а дітей почали возити в опорні школи. Незважаючи на невдоволення багатьох батьків, нововведення міністра освіти не викликали такої різкої антипатії та протистояння, як, наприклад, реформа медицини. Принаймні, нардепи не сипали обіцянками будь що домогтися звільнення Гриневич.

Ми подивилися, як міністр Гриневич виконувала свої обіцянки в перший і в другий роки перебування на посаді, а також вирішили нагадати найгучніші обіцянки міністра.

У перший рік (з 14 квітня 2016 по 29 травня 2017) своєї роботи Лілія Гриневич дала 30 обіцянок, з яких 9 виконала, жодної не провалила і ще 21 запевнення – в процесі виконання, тому й перейшли на наступний рік. У процентному співвідношенні вийшло, що Гриневич виконала 30% своїх обіцянок.

Під час другого року роботи міністр освіти обіцяла менше, а виконувала свої плани краще. За рік вона дала 20 обіцянок, до яких, як ми пам’ятаємо, додалися ще 21 – з попереднього періоду. Міністру вдалося виконати 15 запевнень але ж й 5 – провалити. В процесі виконання – знову 21 обіцянка. А рівень відповідальності під кінець другого року каденції у Гриневич склав уже 37%.

З найбільш пам’ятних нововведень пані міністра перше, що спадає на думку, – це обіцянка зробити життя першокласників не таким сумним, яким, свого часу, воно було у їхніх батьків. Вже у вересні 2016 року дозволити дітям в першому класі писати олівцем. Тепер малюки, які навчаються писати, можуть «стерти» свої помилки й не нервувати. До того ж вчителям рекомендували відмовитися від червоної ручки під час виправлення помилок.

Також міністр, як і обіцяла, перевела ВНЗ на електронний прийом документів. У липні 2016 року на вступ до вищих навчальних закладів зареєструвалося понад 630 тисяч абітурієнтів, з яких майже 420 тисяч подали документи онлайн.

Для випускників, які проживають в зоні АТО, були створені освітні центри «Донбас-Україна». Вони діють в переміщених з окупованої території вузах, розташованих на підконтрольній Україні території Донбасу.

Одне з найбільш дискусійних питань, яке Гриневич все-таки законодавчо провела через Верховну Раду – впровадження 12-річного навчання в школі. У новому законі «Про освіту» передбачено, що 12-річка починається для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року, для профільного середньої освіти – з 1 вересня 2027 року.

Для абітурієнтів Гриневич міністерським наказом запровадила можливість використовувати сертифікат ЗНО для вступу до ВНЗ протягом 2-4 років.

У топ невиконаних обіцянок увійшло, мабуть, найбільш провальне запевнення міністра, що всі школи до 1 вересня 2017 року будуть забезпечені підручниками. Однак вже 1 вересня Гриневич повідомила, що в школи доставлені 91% підручників. У багатьох регіонах, в тому числі й в Києві, батьки змушені були купувати учням середніх класів по 3-6 підручників.

Міністр провалила обіцянку до осені 2017 року відремонтувати 200 шкіл. Як повідомили нам в Міносвіти, влітку 2017 року встигли зробити ремонт в 51 школі. Ще в 189 будівлях ремонт триває. Варто додати, що в минулому році загалом було капітально відремонтовано понад 2 тисячі загальноосвітніх навчальних закладів.

Також Гриневич пообіцяла, що до кінця 2017 року 20 новобудов соціальної інфраструктури, в тому числі школи, будуть введені в експлуатацію, однак, за інформацією Міносвіти, таких об’єктів було 19.

Намір відновити обсерваторію на горі Піп Іван у Карпатах провалилося через те, що змістилися заплановані терміни. Гриневич обіцяла, що до кінця 2017 року в обсерваторії встановлять нове метеорологічне обладнання. Однак, як повідомили нам в Міносвіти, у вересні 2017 року відбулося відкриття першої черги відновленої обсерваторії: реконструювали рятувальний пост, зміцнили конструкції всередині будівлі. Однак, встановити астрономічний телескоп і метеообладнання планується в травні-червні 2018 року.

Мабуть, найбільш амбітним можна вважати обіцянку Гриневич, що до кінця 2020 року не буде черг до дитячих садків.

«Після фінансової децентралізації місцеві бюджети збільшилися в маленьких громадах десь в два рази. Але є й такі, які виросли в 10 разів. На цьому тлі ми бачимо дуже гарну тенденцію до збільшення кількості місць в дитсадках. Збільшення кількості місць може відбуватися трьома способами: повернення садів, які віддавали не під цільове призначення, будівництво нових садів і перепрофілювання освітніх приміщень.

Подивимося на статистику: в 2014-му черга становила 95,5 тисячі дітей, в 2015-му – 90,5 тисячі, в 2016-м – 78,4 тисячі, в 2017-м – 65,2 тисячі. Якщо ми будемо рухатися з такою динамікою, плануємо в кінці 2020 року ліквідувати черги», – заявила Гриневич.

Відзначимо, що навесні 2018 року президент Порошенко повідомив, що в 2017 році було створено 27 тисяч місць в дитячих садках.

Гриневич-Шкільне життя

Джерело: www.slovoidilo.ua

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*