Чого варта українська освіта або чому діти олігархів їдуть вчитися до Британії?
Насамперед, британська освіта має високі стандарти якості. Вона користується попитом серед багатіїв з усього світу здавна: перші іноземні аристократи та діти тодішніх бізнесменів зафіксовані у списках коледжів Оксфорду та Кембриджу ще у 17-му столітті. З тих часів британська освіта особливо не змінилась – вона має високу якість, відповідає вимогам часу і надає не лише необхідні для студента знання, а і ділові навички.
До того ж, англійська мова – одна з мов міжнародного спілкування, а відтак, її знання конче потрібне будь-якій молодій людині, яка хоче зробити кар’єру в бізнесі, шоу-бізнесі або науці. Так вважає голова представництва Британської ради в Україні Мартін Даул.
«Ви хочете бачити Україну наближеною до Євросоюзу?» – запитує Даул, і нагадує: «Євросоюз в інтелектуальному та інноваційному вимірі випереджає Україну, хоча українське суспільство прагне нових знань і нового досвіду. На жаль, українська освіта відстає від потреб громадян та економіки, тож ті, хто має змогу отримати якісну, інноваційну, сучасну освіту, їде до держав ЄС. Британія ж тримає лідерство в освітній галузі, тож її виші є жаданими для українців, розкриття їхнього потенціалу».
За словами Даула, кількість українців, які воліють отримати освіту у Великобританії, збільшується. Серед них чимало молодих людей, чиї батьки належать до вищого політичного і ділового світу України, але імена цих учнів та студентів у Британській раді та консульстві Великобританії не розголошують.
Освіта по-олігархічному: престиж і брак патріотизму
Справа не лише в якості британської освіти, а й у психології українських олігархів, які просто не вірять в Україну, вважає професор Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв.
«Ці олігархи, які, фактично, вирішують долю України та керують нею, як їм заманеться, в Україну не вірять. Україна для них – це місце особистого збагачення. Це така собі фазенда з рабами, на якій багатії заробляють гроші, але це місце, де дуже некомфортно жити. Тож жити вони воліють за краще у цивілізованій Європі», – каже Лосєв.
На його думку, українські олігархи добре знають, у що вони перетворили систему української освіти, фактично, її доведено до жебрацького стану. «Саме з тих же міркувань, з яких олігархи не хочуть в Україні лікуватись, вони не хочуть тут вчити і своїх дітей», – наголошує експерт.
Українська освіта має ті ж вади, що і система державного управління: це корупція, жорства вертикаль розбудови стосунків між освітянами та чиновниками, залежність освіти від ідеології тієї чи іншої політичної сили при владі, тощо. Це спонукає молодь, у першу чергу з багатих родин, їхати на Захід. Про це у розмові з Радіо Свобода розповіла директорка неурядового Центру європейської освіти Крістина Кричевська.
На її думку, серед «золотої молоді», яка їде навчатись на захід, можна виокремити кілька груп. «Перша група – це діти, за яких усе вирішують батьки. Батьки вважають, що їхні діти повинні жити і вчитися в іншій країні, і діти з цим погоджуються. Друга група молодих людей – це емігранти, люди, які взагалі не знають, що таке Батьківщина, тож вони ніяких позитивних почуттів до неї не відчувають», – зазначила Крістина Кричевська.
Для таких людей Україна – місце збагачення їхніх родин, після закінчення навчання вони здебільшого не повертаються назад, стверджує Кричевська, погоджуючись із професором Лосєвим.
Реформа освіти: пропозиції уряду
У свою чергу, український уряд обіцяє, що унаслідок нинішніх реформ система вищої та середньої спеціальної освіти відповідатиме міжнародним стандартам. Принаймні, на це скеровано низку урядових ініціатив, серед яких і програма навчання студентів та аспірантів за кордоном.
Паралельно із нею, уряд запускає також програму заохочення іноземних студентів навчатися в Україні, про що минулого тижня повідомив міністр освіти Дмитро Табачник. За його словами, рекламувати українські виші будуть у країнах Середньої Азії, Кавказу та в Китаї. На відповідні заходи Кабінет Міністрів виділить з держбюджету майже 5 мільйонів гривень, зазначив Табачник.
«Ми будемо, серед іншого, створювати інтернет-портал з інформацією про переваги навчання в Україні», – обіцяє міністр.
Щоправда, як стверджують фахівці, діти олігархів із пострадянського простору і надалі обиратимуть не українські, а британські, швейцарські та американські університети. Навчання в економічно розвинених, демократичних державах залишатиметься не стільки питанням якості освіти, а й питанням престижу. До того ж, двері учбових закладів та супутня інфраструктура для них – чи то для їхніх грошей – широко відкриті як у британському, так і в американському Оксфорді.
«Copyright © 2011 RFE /RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа /Радіо Свобода»