З наближенням нового навчального року українська освіта продовжує адаптуватися до реалій повномасштабної війни. hromadske провело інтерв’ю із заступницею міністра освіти і науки Надією Кузьмичовою, яка курує питання середньої освіти, щоб дізнатися про готовність системи, ключові зміни та майбутні плани. Від безпекових умов до кадрового забезпечення та реформи старшої школи – ось основні моменти, які варто знати.
Безпека передусім: укриття та підземні школи
Безпека учнів залишається пріоритетом. Хоча новинні повідомлення свідчать, що не всі захисні споруди готові до 1 вересня, Надія Кузьмичова наголошує, що кількість «закритих» шкіл не зросла – вони працюють у дистанційному форматі. Очікується, що з 1 вересня 2025 року 88% дітей навчатимуться очно або у змішаному форматі. Дистанційно залишиться приблизно 12% учнів, значна частка яких – школи з тимчасово окупованих територій.
Інвестиції в укриття є першочерговим напрямком. Міністерство будує та ремонтує захисні споруди, що дозволяють не просто пересидіти тривогу, а повноцінно навчатися. Це так звані «підземні школи», які часто обслуговують декілька закладів освіти, особливо на прифронтових територіях, таких як Запорізька область. Завдяки таким школам заклади із зони активних бойових дій, наприклад, Оріхівської громади, можуть виходити на змішаний формат навчання.
Наразі на будівництві перебуває 221 об’єкт, переважно у прифронтових областях. З них 33 вже збудовано та будуть доступні з початку навчального року, а до кінця 2025 року планується завершити 156 об’єктів, що забезпечить орієнтовно 70 тисяч місць (фактично більше, оскільки діти навчаються у декілька змін). Заступниця міністра підкреслила, що такі масштабні одночасні будівництва є безпрецедентними для України.
Малокомплектні школи: нові правила фінансування
З 1 вересня уряд припиняє фінансувати школи, де навчається менш ніж 45 дітей. Це рішення, ухвалене навесні 2024 року, не означає зникнення шкіл, а скоріше перерозподіл відповідальності. Громади, як засновники, можуть утримувати такі школи власним коштом, і вже є 57 таких прикладів. Деякі заклади стають філіями опорних шкіл, забезпечуючи підвезення старшокласників шкільними автобусами. Цього року держава виділила 1,87 млрд гривень на закупівлю шкільних автобусів. Мета – забезпечити дітям кращу якість освіти, навіть якщо для цього потрібно доїхати 10 кілометрів до повноцінного освітнього середовища.
Підручники: затримки та якість
Проблеми з доставкою підручників минулого року були частково спричинені війною. Цього року, хоч влучань у друкарні не було, виникли затримки через новий механізм обов’язкової апробації підручників, що додає пів року до циклу їхнього створення. Тепер кожен підручник спочатку апробується вчителями у школах, що триває з вересня по грудень.
Станом на кінець серпня 82% цьогорічного накладу підручників вже доставлені до шкіл. Заступниця міністра очікує, що решта надійде до 10 вересня, і це не критично вплине на освітній процес, враховуючи умови війни. Проте особливу увагу приділяють покращенню якості підручників, зокрема для дітей з особливими освітніми потребами, які наразі не завжди відповідають запитам.
Оновлений «Захист України» та реформа старшої школи
З 1 вересня починається другий рік роботи за оновленою програмою «Захисту України». Вже створено 960 осередків у закладах освіти, ще 125 відкриються цього навчального року. Від 20% до 30% викладачів цього предмета – ветерани, які діляться практичним досвідом. Зміни включають коригування переліку необхідного обладнання, нові програми з пілотування дронами та стрілецької підготовки, а також збільшення кількості годин до двох на тиждень. Планується розширення мережі осередків, щоб до вересня 2027 року, коли стартує реформа старшої школи, покрити всіх учнів.
Пілотування реформи старшої школи розпочинається цього вересня у 30 ліцеях. Ці заклади вже отримали по 10 млн гривень на переоснащення просторів, які матимуть оновлені лабораторії та гнучкі теоретичні кімнати. Перший етап пілотування охоплює окремі компоненти профільної школи: змінні групи, вибір профілів і курсів, побудову індивідуальної освітньої траєкторії. З вересня 2026 року стартує другий етап із більшою кількістю шкіл та пілотуванням змісту освіти.
НМТ та «Освіта для життя»
Проблема підготовки до НМТ у поєднанні зі шкільною програмою є актуальною. Хоча міністерство надає високу автономію закладам, Надія Кузьмичова вважає, що не варто витрачати пів року виключно на тестування. Відсоток учнів, які не склали математику цього року, не перевищує показників попередніх років, але проблеми з математикою та природничими науками загалом є системними. Тести відповідають шкільній програмі, а труднощі часто виникають через стрес або невміння працювати з форматом тесту.
У відповідь на потребу оновлення шкільних програм презентується політика «Освіта для життя». Її мета – навчити дітей не просто відтворювати формули та факти, а розуміти та застосовувати їх на практиці, щоб мінімізувати фразу «воно мені в житті не знадобиться». З 1 вересня стартує пілотування оновлених модельних програм для п’ятих-шостих класів: «СТЕМ: дослідження та проектування», мистецтво та природничі науки.
Кадрова ситуація: дефіцит та бронювання
Загалом вчителів у системі більше, ніж потрібно, але існує проблема якісної та профільної нестачі кадрів, особливо у природничих і точних дисциплінах (біологія, хімія, фізика, математика, сучасні технології). Цей дефіцит є загальним для всієї системи, а не прив’язаний до конкретних регіонів.
Бронювання від мобілізації частково компенсує потребу в залученні молодих педагогів, зокрема в інформативній, технологічній та природничій сферах. Проте це тимчасове рішення. За оцінками Надії Кузьмичової, більша частина цих молодих педагогів залишить систему після скасування воєнного стану, оскільки їх мотивувало не так привабливість професії, як інструмент бронювання. Очікується, що залишиться не більше 20-25% тих, хто зайшов, що означатиме «відкат до стартових позицій».
Для утримання та залучення кадрів необхідне системне рішення: популяризація педагогічних професій через нетрадиційні шляхи, такі як короткі курси для практиків. Люди з досвідом в IT чи технологічних сферах без педагогічної освіти зможуть пройти скорочене навчання та долучитися до викладання. Ця ініціатива прописана в Концептуальних засадах професійного розвитку вчителя.
Українська система освіти стоїть перед численними викликами, але активно працює над їх вирішенням, поєднуючи негайні заходи безпеки з довгостроковими реформами, спрямованими на підвищення якості та актуальності освіти для життя.