Болонська система в Україні діє, але поза законом?

Болонська система в Україні діє, але поза законом?

Болонська система в Україні діє, але поза законом?

Українська система освіти отримала «двійку» від Європи. Саме так за п’ятибальною шкалою оцінили впровадження Болонського процесу в Україні європейські міністри освіти. Кажуть, українські університети страждають від тиску згори та бюрократії, а студентство – вкрай не мобільне. Представники українських вишів та освітні експерти погоджуються з закидами європейських фахівців. Втім, у самому Міністерстві наголошують: оцінювати ефективність системи можна буде лише після ухвалення закону «Про вищу освіту»

Ольга Петренко – викладач Гадяцького училища культури імені Котляревського. На її думку, впровадження Болонської системи навчання в українській вищій освіті корисний крок. Адже так Україна зможе наблизитись до Європи, але до провінційних вишів покращення так і не надійшло, каже вона.

«Можливо виші на кшталт Національного університету Шевченка чи Київської політехніки і знають, що воно таке, а от такі навчальні заклади, як наш, про Болонську систему як не знали до пуття, так і не знають. Справа не доведена до кінця», – розповідає педагог.

Але і в столиці кажуть, що про покращення не чули. Одне з головних положень Болонської декларації – розвиток конкурентоспроможності університетів, – нині в Україні не виконується.

«Пострадянська структура українських університетів не дозволяє брати участі у такій конкуренції. Ми звертаємо увагу на кількість годин у кредиті чи на важливість так званого європейського додатку до диплому. Ці додатки взагалі не потрібні, тому що Україна не відноситься до європейського ринку праці. Водночас ми досі не створили PHD-програм, хоча повинні були це зробити у 2010 році», – зазначив у коментарі для Радіо Свобода ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. Водночас він наголосив: українська Болонська система неефективна через академічну, організаційну та фінансову залежність університетів від Міністерства освіти та науки.

Героїзм українських доцентів і професорів

А в самому Міністерстві ще минулого року заявляли, що не можна говорити про ефективність Болонського процесу, якщо не ухвалено ключовий закону «Про вищу освіту, яким основні положення Болонської системи і мали бути впроваджені. Зокрема, саме цей документ, за словами міністра освіти і науки Дмитра Табачника, мав би гарантувати університетську автономію, адже «32 його статті абсолютно радикально можуть змінити ситуацію».

На думку ж колишнього заступника міністра освіти Максима Стріхи, протягом останніх років процес впровадження Болонської системи був значно загальмований. За умов, коли Україна витрачає на освіту значну більшу частку свого валового внутрішнього доходу, ніж європейські країни, грошей на науку хронічно не вистачає.

«Кошти, які у нас ідуть на університетську науку – близько 250 мільйонів гривень на рік на понад 100 університетів, які в системі міністерства, це менше, ніж ніщо. За такого фінансування наука існувати не може. І те, що вона існує – це свідчення героїзму українських доцентів та професорів і аж ніяк не про увагу держави до цього», – каже експерт.

Болонська конвенція щодо стандартизації підходів навчального процесу була підписана у 1999 році міністрами освіти 29 країн Західної та Східної Європи. В Україні реалізація її положень розпочалася у 2005-му. Тож, згідно з документом, українська вища освіта повинна мати додипломне та післядипломне навчання, систему кредитів, акредитаційні агентства для контролю якості освіти, що мало б сприяти мобільності студентів і забезпечувати працевлаштування випускників.

Джерело: radiosvoboda.org

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*