Лист Міністерства освіти і науки України від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415 “Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році”

Бій біля грецького табору (Викладено за поемою Гомера «Іліада»)

Ледве зайнявся схід першим світлом наступаючого ранку, як Зевс послав богиню Ворожнечу в табір греків. Стала богиня на величезному кораблі Одіссея, голосно і страшно крикнула вона і вдихнула нестримну жадобу битися всім воїнам. Голосно заохочував до бою героїв і цар Агамемнон, що вбрався в пишний панцир і потрясав величезним списом. Пішими кинулись у бій герої греків. Хоробро зітнулися з ними троянці, а їх усіх перевищив своїми подвигами Гектор. Немов люті вовки, носилися полем бою воїни. Богиня Ворожнеча веселилась, бачачи криваву битву. А боги відійшли від бою на світлий Олімп до своїх чертогів, нарікаючи на те, що Зевс допомагає троянцям. А Зевс, радісний, дивився на битву. Особливо в цьому бою лютував цар Агамемнон. Багатьох героїв уразив він на смерть важким списом. Убив він і двох синів Пріама, Іса і Антіфа. Разом билися вони з ворогами, стоячи в одній колісниці.

Ще недавно бачив їх Агамемнон у таборі греків, куди привів їх Ахілл, узявши обох братів на схилах Іди. Не подали Пріамідам допомоги троянці, обидва загинули вони. Убив і двох синів Антімаха Агамемнон. Даремно благали вони про помилування царя Мікен. Агамемнон мстився їхньому батькові за те, що той, підкуплений Парісом, радив скарати на смерть Менелая, котрий прийшов у Трою послом. Убивши їх, кинувся Агамемнон туди, де дужче кипів бій. Подібно до того, як вогонь пожирає ліс і падають повалені бурею дерева, так валив одного за одним героїв троянських син Атрея. З громом носилися полем бою колісниці, що з них позбивав Агамемнон героїв, які стояли на них, а ці герої лежали мертві в поросі. Подалися троянці й кинулися тікати, але біля Скейської брами зупинилися вони.

Побачив цю втечу троянців громовержець Зевс і звелів богині Іріді нестись до Гектора і звістити йому, щоб він став до бою тоді, коли побачить, що Агамемнон поранений, що дасть Зевс Гектору велику силу, і він відтисне греків аж до самих їх кораблів. Швидко виконала Іріда веління Зевса. Скочив з колісниці Гектор, додав духу троянцям. Тим часом Агамемнон, як і перед тим, вражав одного за одним героїв троянських. Він убив Іфідаманта, сина Антенора. Хотів помститися за смерть брата старший син Антенора, Коонт. Він уразив Агамемнона списом у руку коло ліктя, а цар Мікен ударом меча відтяв йому голову, і впав старший син Антенора мертвим на труп свого брата. Але не міг більше битися Агамемнон, страшенно розболілася його рана, і він покинув бойовище.

Побачивши, що Агамемнон поїхав у своїй колісниці, Гектор гучним голосом почав підбадьорювати воїнів і сам кинувся в бій. Багатьох героїв убив він. Загибель загрожувала грекам. Але покликав Одіссей на допомогу Діомеда, і обидва герої з силою відбили натиск троянців. Діомед, побачивши Гектора, що наближався, кинув у нього спис і вразив його у шолом. Не дав бог Аполлон списові пробити шолом, врятував бог від неминучої загибелі Гектора, але від сильного удару упав на землю Гектор і знепритомнів. Поки Діомед ішов через ряди воїнів підняти спис, прийшов до пам’яті Гектор і, скочивши на колісницю, втік від смерті. Страшним гнівом спалахнув Діомед, знову не вдалося йому вразити Гектора. Махнув списом Діомед і вразив на смерть одного з троянських героїв. Нахилився Діомед, щоб зняти панцир з убитого; побачив це Паріс і поранив Діомеда стрілою. Звеселився Паріс. А Діомед, коли прикрив його щитом Одіссей, вирвав стрілу з рани, але більше не міг він битися і покинув поле бою.

У цей час оточили Одіссея троянці, немов пси лева, що вийшов з лісу. Стоїть лев і грізно клацає зубами. Так стояв і Одіссей і відбивався списом від троянців, що наступали на нього. Багато троянських героїв знайшли тут смерть від списа Одіссея. Вразив він Харопа, брата царя Сока. Мстячись за смерть брата, ударив списом у щит Одіссея Сок, пробив щит і поранив у бік Одіссея. Але й поранений змусив до втечі Сока Одіссей, а втікаючого убив ударом списа в спину. Убивши Сока, Одіссей вирвав спис із своєї рани, і ринула з неї гаряча кров. Побачивши, що Одіссея поранено, кинулись на нього троянці. Голосно почав кликати собі на допомогу цар Ітаки. Поспішив йому на допомогу Аякс Теламонід і прикрив Одіссея своїм величезним, як башта, щитом. Менелай вивів Одіссея з гущі бою до колісниці. Покинув і Одіссей битву. А Аякс кинувся в бій і своїм списом уражав троянців. У цей час Паріс поранив стрілою героя Махаона в праве плече. На прохання Ідоменея повіз Нестор пораненого в табір греків. Побачив Гекторів візничий Кебріон, як тіснить Аякс троянське військо, і сказав про це Гекторові. Помчав Гектор на допомогу. А Зевс наслав страх на Аякса. Закинувши за спину свій величезний щит, почав він поволі відступати. Він відходив, наче лев, якого женуть від стада пси й відважні пастухи.

Помалу відступав він, щоразу зупинявся і, прикрившись щитом, стримував троянців, що тіснили його. Побачив відступаючого Аякса герой Евріпіл і поспішив йому на допомогу. Але і його поранив стрілою Паріс, і довелось Евріпілові покинути бойовище. А Аяксові на допомогу поспішили греки, і з їх допомогою цілим і неушкодженим відступив син Теламона.

У таборі, з корми корабля Ахілл спостерігав за битвою. Побачивши, що Нестор привіз пораненого героя, Ахілл покликав свого друга Патрокла, просив його піти до Нестора і дізнатись, чи не Махаона поранено. Швидко пішов до шатра Нестора друг Ахілла. Дійсно, там побачив Патрокл пораненого Махаона, якому готували питво. Побачивши Патрокла, запросив його сісти з ними цар Пілосу, але відмовився він, бо поспішав назад до свого друга. Нестор розповів Патроклові, як тиснуть троянці греків, кого з героїв поранено, і просив допомогти грекам. Він радив Патроклові упросити Ахілла дозволити йому, озброївшись бронею Ахілла, вести до бою мирмидонян; може, троянці, прийнявши Патрокла за Ахілла, припинять бій, і тоді відпочинуть греки від тяжких боїв. Погодився Патрокл і пішов назад до Ахілла з твердим наміром упросити друга дозволити йому стати до бою. По дорозі зустрів Патрокл пораненого Евріпіла з стрілою в стегні. Тяжко страждав від болю герой, із рани його струмувала кров. Зглянувся на героя Патрокл. Він допоміг Евріпілові дійти до його корабля, вирізав стрілу з рани і присипав рану цілющим зіллям. Евріпіл теж розповів Патроклові, як тиснуть троянці греків.

Як і до того, гримів бій. Уже не могли мур і рів бути захистом для греків. Але не могли відразу троянці перейти через рів і оволодіти муром, за який заховалися греки. Гектор хотів переїхати в колісниці через рів, але коні його не пішли через рів і кинулись убік. Тоді, за порадою героя Полідаманта, троянці поділились на п’ять великих загонів і під проводом своїх вождів рушили на штурм. Пішими билися вожді троянців, залишивши біля рову свої колісниці. Тільки один герой Асій не покинув колісниці. Він хотів, переслідуючи втікаючих греків, прорватися слідом за ними зі своїм загоном у табір і напасти прямо на кораблі греків. Та біля мурів відбили натиск Асія два герої, лапіфи Поліпет і Леонтей. Неначе два могутніх дуби, стояли вони біля муру перед брамою. Відважно билися лапіфи, відбиваючи тих, що наступали, а з мурів на ворогів летів град великих каменів і цілі хмари стріл. Відбили лапіфи Асія, вбивши багатьох троянських героїв. Та наближався вже новий загін до брами, під проводом Гектора й Полідаманта. Тут послав велике знамення Зевс. Над загоном троянців з’явився раптом орел. Він тримав у пазурах змію. Звиваючись, ужалила змія орла в груди. Скрикнув голосно орел, упустив змію серед загону троянців і швидко зник з очей. Побачивши цей знак, почав радити Полідамант Гекторові припинити бій, не намагатися заволодіти табором греків. Але Гектор не послухався Полідаманта і рушив із загоном своїм до муру.

Страшну бурю здійняв громовержець Зевс. Хмари пилу понеслись на грецькі судна. Незважаючи на бурю, хоробро боронили греки мур. Троянці зривали з нього зубці і розхитували колони, на яких були укріплені башти, щоб звалити їх. Камінням, стрілами й списами зустріли греки троянців, що наступали. Обидва Аякси піддавали грекам охоти до стійкого захисту. Прикрившись щитом, з двома списами в руках, підступив до брами могутній Сарпедон, прикликавши собі на допомогу лікійського героя Главка. Захищав браму Менесфей. Він послав кликати на допомогу Аяксів. Прийшли на допомогу Менесфеєві Теламонід Аякс, брат його Тевкр і Пандіон. Могутнім ударом величезного каменя скинув Аякс героя Епікла, що зліз був на мур. Тевкр поранив стрілою Главка. Але Сарпедон не відступав. Йому навіть удалося зруйнувати частину муру, проте відбили і його Аякс і Тевкр. Запалив до нового штурму Сарпедон своїх лікійців. Ще раз кинулись вони на мур, але не дали їм заволодіти ним греки. Не могли вони заволодіти муром, але й греки не могли прогнати їх. Ні лікійці, ні греки не могли досягти переваги в битві. Першим вдерся в табір греків могутній Гектор. Він схопив величезний камінь, що його два мужі насилу підняли б тільки підоймами, і гримнув ним у браму. Не встояли проти сили удару ні брама, ні величезний засув, загриміла брама і розкололась на частини. Кинувся через них Гектор у табір, вогнем гніву палали його очі. Вдерлися за ним і троянці. Захоплений був штурмом мур. Кинулись утікати греки й побігли до своїх кораблів. Замішання почалося в таборі.

Ледве зайнявся схід першим світлом наступаючого ранку, як Зевс послав богиню Ворожнечу в табір греків. Стала богиня на величезному кораблі Одіссея, голосно і страшно крикнула вона і вдихнула нестримну жадобу битися всім воїнам. Голосно заохочував до бою героїв і цар Агамемнон, що вбрався в пишний панцир і потрясав величезним списом. Пішими кинулись у бій герої греків. Хоробро зітнулися з ними троянці, а їх усіх перевищив своїми подвигами Гектор. Немов люті вовки, носилися полем бою воїни. Богиня Ворожнеча веселилась, бачачи криваву битву. А боги відійшли від бою на світлий Олімп до своїх чертогів, нарікаючи на те, що Зевс допомагає троянцям. А…

Оцінити

0

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*