МОН надало рекомендації школам на зиму 2026/2027: що робити під час відключень світла, тепла та води

Міністерство освіти і науки України підготувало рекомендації щодо організації роботи закладів освіти в умовах можливих відключень електроенергії, а також припинення або порушення тепло- і водопостачання. Документ має забезпечити безпечне функціонування освітньої системи та безперервність навчання в осінньо-зимовий період 2026/2027 року в умовах воєнного стану.

МОН наголошує, що під час будь-якої кризової ситуації головним пріоритетом залишається збереження життя і здоров’я учасників освітнього процесу. Водночас заклади освіти мають заздалегідь підготувати алгоритми дій, резервні ресурси та альтернативні формати навчання.

Документ передбачає різні підходи для закладів дошкільної, загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти. При цьому конкретні рішення мають ухвалюватися з урахуванням фактичної ситуації, безпекових умов, можливостей конкретного закладу та рішень уповноважених органів.

Безпека має пріоритет над безперервністю занять

Одним із ключових принципів рекомендацій є те, що сам факт необхідності продовжувати навчання не може бути підставою для перебування дітей, учнів або студентів у небезпечних умовах.

Для закладу освіти важливими стають не лише наявність електроенергії, а комплекс умов: доступ до укриття, освітлення, температура в приміщеннях, питна вода, санітарні умови, можливість харчування, вентиляція, зв’язок, функціонування систем життєзабезпечення та можливість надати першу допомогу.

МОН також рекомендує завчасно забезпечити резервні генератори, запаси пального, води, продуктів тривалого зберігання та інших необхідних ресурсів. Особлива увага має приділятися закладам із цілодобовим перебуванням учасників освітнього процесу, спеціальним закладам та об’єктам критичної інфраструктури.

Дошкільні заклади: керівник визначає режим роботи залежно від ситуації

Для закладів дошкільної освіти рекомендації передбачають досить чіткий алгоритм.

Рішення про продовження, зміну, скорочення або припинення перебування дітей ухвалює керівник закладу з урахуванням фактичних умов, вимог безпеки, законодавства та рішень військових адміністрацій й інших уповноважених органів.

Перед ухваленням рішення оцінюються електропостачання або наявність резервного живлення, освітлення, температура, питна вода, санітарні умови, харчування, вентиляція, готовність укриття та можливість надання першої допомоги.

У разі проблем можуть застосовуватися різні режими: повний день, скорочене перебування дітей, дострокове завершення перебування, тимчасове припинення прийому дітей, переміщення до іншого безпечного приміщення або евакуація.

Якщо батьки не можуть одразу прибути після повідомлення про дострокове завершення перебування, дитина не залишає заклад самостійно. До прибуття законного представника вона залишається під наглядом працівників.

Що відбувається у разі відключення води або тепла в дитсадку

При припиненні водопостачання керівник має оцінити запаси питної води та можливість забезпечити питний режим, миття рук, роботу санітарних приміщень, приготування їжі та прибирання.

Якщо без води неможливо гарантувати санітарно-гігієнічні вимоги або безпечне харчування, режим роботи закладу змінюється. МОН окремо наголошує, що за таких умов не допускається організація харчування дітей.

У разі припинення теплопостачання необхідно контролювати температуру приміщень. За можливості дітей переводять до приміщень, де можна забезпечити належні умови. Якщо безпечний температурний режим неможливо підтримувати, перебування дітей скорочується або достроково припиняється.

Повітряна тривога: дітей не залишають без нагляду

Під час сигналу «Повітряна тривога» працівники ЗДО мають діяти відповідно до плану реагування закладу.

Діти організовано переміщуються до укриття, проводиться перекличка, контролюється наявність кожної дитини, враховуються її індивідуальні потреби. Укриття залишають після отримання інформації про відбій та оцінювання безпечності подальшого перебування у приміщеннях.

Якщо тривога застала батьків дорогою до дитсадка, вони насамперед мають подбати про власну безпеку та безпеку дитини. Якщо укриття ЗДО є найближчим доступним укриттям, батьки можуть разом із дитиною пройти до нього та передати дитину відповідальному працівнику. Працівники закладу при цьому не повинні залишати укриття для зустрічі батьків, наражаючи на небезпеку інших дітей.

Школи отримали п’ять рівнів реагування на тривалі відключення

Для закладів загальної середньої освіти МОН пропонує п’ять рівнів реагування залежно від тривалості знеструмлення:

Водночас МОН підкреслює необхідність завчасної підготовки до таких сценаріїв. Зокрема, школи мають мати доступ до LMS-систем, підготувати паперові матеріали на випадок тривалого зникнення електроенергії та інтернету, передбачити асинхронне навчання, а також розглянути можливість шестиденного тижня або навчання у дві зміни.

Що змінюється для учнів при відключенні до двох годин

За «зеленого» рівня освітній процес не зупиняється, а заняття завершуються відповідно до розкладу.

Водночас обмежується проведення робіт, які потребують спеціального електрообладнання, додаткового освітлення небезпечних зон, примусової вентиляції або іншого обладнання, робота якого неможлива без електроенергії.

Натомість можуть використовуватися усні та письмові форми роботи, які не потребують електроживлення. Керівник школи також має забезпечити готовність укриття.

Від двох до шести годин: скорочені уроки та асинхронне навчання

За «жовтого» рівня керівник може запровадити скорочені уроки та перерви. Гуртки, масові заходи та окремі заняття варіативної складової можуть бути скасовані.

Для харчування передбачається резервне меню або сухі пайки, сформовані відповідно до санітарних вимог.

Якщо повноцінна робота школи неможлива, учнів початкових класів можуть передати батькам. Якщо батьки не можуть забрати дитину вчасно, для неї мають бути створені тимчасові безпечні умови перебування під наглядом педагогічного працівника.

Для учнів 5–11 класів передбачається асинхронний, а за можливості — синхронний формат навчання. Батьків і педагогів мають своєчасно інформувати про режим роботи та фактичний час завершення занять.

Від шести до 24 годин: очне навчання — лише в енергостійких школах

«Помаранчевий» рівень передбачає суттєвіші зміни.

Очне навчання організовується лише в енергонезалежних закладах освіти. Інші школи переходять на синхронний, за можливості, або асинхронний формат, а також можуть проводити короткі консультації за наявності технічних та безпекових можливостей.

Контрольні оцінювання рекомендується перенести до стабілізації ситуації з електропостачанням або повернення школи до штатного режиму.

На базі енергостійких опорних закладів можуть створюватися освітні хаби. Також за можливості допускається двозмінне навчання зі скороченою тривалістю уроків і перерв.

Відключення на 24–72 години: освітні хаби та пріоритет окремих класів

За «червоного» рівня засновник або орган місцевого самоврядування має організувати роботу освітніх хабів.

Пріоритет в організації освітнього процесу надається учням початкової школи, а також 5, 9 та 11 класів. Для інших учнів можуть застосовуватися змінні графіки, асинхронне навчання та короткі консультації.

Передбачається також організований підвіз дітей і педагогічних працівників до енергостійких закладів. Школи мають вести облік учнів, які втратили доступ до навчання, та вживати заходів для відновлення безперервності освіти.

Якщо відключення триває понад 72 години, запускається критичний рівень реагування. Засновник затверджує тимчасову мережу освітніх хабів, а місцеве самоврядування організовує закріплення дітей за закладами, які продовжують функціонувати.

Школи, які втратили можливість безпечно працювати, мають відновлювати роботу лише після усунення факторів, що перешкоджають створенню належних умов для здобуття освіти.

Тривалі повітряні тривоги: навчання може продовжуватися в укриттях

МОН рекомендує школам завчасно підготувати укриття до можливості організації освітнього процесу.

Залежно від місткості укриття академічна година може скорочуватися до 30 або 40 хвилин. Можливе пріоритетне та ротаційне навчання, насамперед для учнів 1–4 класів, а за наявності місця — для інших паралелей.

Також рекомендації передбачають можливість організації навчання у дві зміни, створення в укриттях коворкінгів або «центрів цифрової освіти» для учнів дистанційної форми та комбінованого перебування, коли учні продовжують дистанційне заняття вже в укритті.

Вода та тепло: школа має бути готовою щонайменше на 48 годин

Окремий блок рекомендацій стосується життєзабезпечення.

Заклади загальної середньої освіти мають бути забезпечені запасами технічної та питної води для безпечного перебування учнів не менше 48 годин. Обсяг запасів розраховується відповідно до кількості учнів і працівників.

У разі відсутності централізованого опалення керівникам і засновникам рекомендується заздалегідь подбати про альтернативні джерела обігріву. Для власних шкільних котелень рекомендується забезпечити резервне живлення відповідної потужності.

Харчування під час відключень: передбачаються резервні варіанти

Безпечне харчування має залишатися пріоритетом навіть у кризових умовах.

Школи мають бути забезпечені продуктами, зокрема тривалого зберігання, для безпечного перебування учнів не менше 48 годин.

Рекомендації передбачають можливість організації харчування в укриттях, якщо створено безпечну логістику доставки або видачі їжі. Якщо через відсутність води, електроенергії або перебування в укритті неможливо приготувати гарячі страви, допускається тимчасове використання сухих пайків, сформованих із продуктів тривалого зберігання відповідно до санітарних норм.

Комунікація з батьками та учнями має бути завчасною

МОН рекомендує кожному закладу освіти визначити єдиний основний канал комунікації — наприклад, месенджер або освітню платформу.

У разі відсутності мобільного зв’язку актуальна інформація може розміщуватися на інформаційних стендах біля входу до закладу.

Важливо не просто повідомляти про факт відключення, а заздалегідь пояснити педагогам, учням та батькам алгоритми дій у різних кризових ситуаціях. При цьому кожна школа має адаптувати запропоновані рекомендації до власних умов та безпекової ситуації.

Професійна та фахова передвища освіта: окремі правила для майстерень і гуртожитків

Для закладів професійної та фахової передвищої освіти також передбачено п’ять рівнів реагування — від зеленого до критичного.

Важливою особливістю є посилена увага до майстерень, лабораторій та іншого обладнання. У разі відключення небезпечні процеси мають бути безпечно зупинені. Операції з газом, пальним, стисненим повітрям та обладнанням можуть виконувати лише уповноважені працівники.

Перенесені практичні та лабораторні роботи мають бути включені до графіка відпрацювання або організовані на належній партнерській базі. Теоретичні завдання не замінюють передбачених освітньою програмою практичних результатів.

Для гуртожитків передбачено окремий режим функціонування. Необхідні цілодобове чергування, облік мешканців, запас води, харчування, опалювані місця тимчасового перебування, аптечки та безпечне заряджання пристроїв.

При цьому перехід на дистанційне навчання не є підставою для того, щоб залишати мешканців гуртожитків без житла. За необхідності має бути організоване завчасне переміщення до безпечних місць.

Генератори: МОН окремо наголошує на правилах безпеки

Резервне обладнання повинні підключати та обслуговувати фахівці, які мають відповідний допуск.

Не допускається подавання напруги через побутову розетку, перевантаження мережі або використання саморобних з’єднань.

Паливні генератори мають експлуатуватися відповідно до інструкції поза приміщеннями, де перебувають люди, з недопущенням потрапляння вихлопних газів до будівлі. Їх не можна розміщувати в укриттях, підвалах, коридорах, кімнатах чи на балконах.

Для обігріву заборонено використовувати газові плити, пальники, мангали та відкрите полум’я.

Вища освіта: університети отримують адаптивну модель реагування

Для закладів вищої освіти МОН пропонує адаптивну систему, яка враховує тривалість відключення та фактичну енергетичну й безпекову ситуацію.

Керівники ЗВО можуть самостійно ухвалювати рішення про зміну режиму роботи, коригування графіків, переведення навчання у дистанційний або асинхронний формат чи консервацію будівель у межах організаційної та управлінської автономії.

Водночас є безумовні підстави для припинення очної роботи незалежно від тривалості відключення. Серед них — непридатне або недоступне укриття, відсутність аварійного освітлення шляхів евакуації, відсутність питної води чи роботи санвузлів, температура нижче санітарних норм, відсутність зв’язку з екстреними службами або виникнення безпосередньої аварійної загрози.

Для університетів також передбачено п’ять режимів: до двох годин, від двох до шести, від шести до 24, від 24 до 72 та понад 72 години.

На тривалих етапах передбачається перехід до асинхронного навчання, використання автономних корпусів як коворкінгів, робота кризового штабу, коригування графіків сесій, практик та захистів кваліфікаційних робіт, а за потреби — використання автономної інфраструктури інших закладів та організацій на договірній основі.

Цифрова стійкість стає частиною готовності закладу

Рекомендації фактично передбачають, що освітній заклад має бути готовим працювати навіть тоді, коли одночасно відсутні електроенергія та інтернет.

Для цього пропонується заздалегідь готувати цифровий навчальний контент, який можна використовувати без постійного підключення до мережі, а також паперові та попередньо завантажені матеріали.

МОН окремо зазначає, що за відсутності електроенергії або зв’язку не слід вимагати від здобувачів постійної онлайн-присутності. Зміни графіка мають оформлюватися відповідно до законодавства і не повинні призводити до необґрунтованого збільшення навантаження.

Що це означає для шкіл на практиці

Рекомендації МОН фактично орієнтують заклади освіти не на одноразову реакцію після аварії, а на завчасно підготовлену систему безперервності освітнього процесу.

Школа має заздалегідь визначити:

• хто ухвалює рішення у разі відключення;
• хто відповідає за зв’язок і оповіщення;
• які системи живляться від генератора;
• який є запас води та продуктів;
• як організовується харчування;
• де учні перебуватимуть у разі тривалого відключення;
• коли школа переходить на скорочений, дистанційний або асинхронний формат;
• як організовується навчання в укритті;
• як батьки отримують інформацію;
• що відбувається з учнями, яких батьки не можуть забрати;
• які заклади можуть виконувати функції освітніх хабів;
• як забезпечується підвезення учнів і педагогів;
• як відновлюється робота після повернення електроенергії, тепла та води.

Таким чином, запропонована МОН система передбачає поступове коригування освітнього процесу залежно від тривалості та наслідків відключення, а не автоматичне припинення навчання після зникнення електроенергії.

Водночас тривалість відключення не є єдиним критерієм. Якщо навіть за короткочасного знеструмлення неможливо забезпечити безпеку, санітарні умови, доступ до укриття або інші критично необхідні умови, очне перебування має бути припинене або не розпочинатися. Для закладів професійної та фахової передвищої освіти документ прямо наголошує, що визначені часові інтервали є орієнтирами планування, а не дозволеною тривалістю перебування людей без належних умов.

У підсумку рекомендації МОН формують модель, за якої головним завданням закладу освіти є одночасно забезпечити безпеку людей і максимально зберегти безперервність навчання. Для цього пропонується поєднувати резервне живлення, запаси води та продуктів, підготовлені укриття, альтернативні формати навчання, освітні хаби, асинхронну роботу та чітку комунікацію з учасниками освітнього процесу. МОН при цьому закликає враховувати конкретні умови кожного закладу та адаптувати алгоритми до місцевої безпекової ситуації.