МОН визначило нові правила організації навчання під час війни: що зміниться у школах

Міністерство освіти і науки України направило для використання в роботі Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Лист МОН № 1/19575-26 датований 11 вересня 2026 року, а сам документ містить 17 сторінок рекомендацій, присвячених організації очного, дистанційного та комбінованого навчання залежно від безпекової ситуації.

Нові рекомендації важливі насамперед тим, що пропонують школам заздалегідь визначити кілька можливих моделей роботи та чіткі правила переходу між ними. Йдеться не просто про те, як діяти під час повітряної тривоги, перебоїв електропостачання чи погіршення безпекової ситуації, а про створення цілісного локального алгоритму, який має бути зрозумілим адміністрації, педагогам, учням та батькам.

Головний принцип документа — безпека учасників освітнього процесу має поєднуватися з максимально можливою безперервністю навчання. При цьому школа не повинна намагатися будь-якою ціною зберегти формальний розклад, якщо реальні умови цього не дозволяють.

Що передбачають нові методичні рекомендації МОН

Методичні рекомендації мають на меті сформувати єдині підходи до організації безпечного та безперервного освітнього процесу з урахуванням конкретної ситуації на території, спроможності закладу освіти та його матеріально-технічної бази.

МОН наголошує, що організація навчання в умовах воєнного стану має здійснюватися з урахуванням не лише освітнього законодавства, а й законодавства про воєнний стан та цивільний захист. Серед нормативних актів, на які орієнтуються рекомендації, — закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про правовий режим воєнного стану», Кодекс цивільного захисту України, відповідні постанови Кабінету Міністрів та нормативні документи щодо дистанційного навчання, санітарних вимог і захисних споруд.

При цьому відповідальність за різні складові організації освітнього процесу розподіляється між державними органами, військовими адміністраціями, засновниками та керівниками шкіл.

МОН визначає загальні підходи й надає методичні рекомендації. Обласні та Київська міська військові адміністрації, ради оборони, засновники закладів освіти та інші уповноважені органи визначають безпекові умови й обмеження на відповідній території.

Засновник має оцінити матеріально-технічну та організаційну спроможність закладу, а керівник школи на основі цих умов організовує освітній процес і затверджує алгоритм функціонування закладу та переходу між різними моделями навчання.

Школа повинна мати не одну, а кілька моделей навчання

Одним із ключових положень документа є рекомендація заздалегідь визначити базову та альтернативні моделі організації освітнього процесу.

Це означає, що школа не повинна щоразу під час погіршення безпекової ситуації фактично «винаходити» новий порядок роботи. Має бути готовий сценарій: який формат застосовується, для яких класів, за яким розкладом працюють педагоги, як використовуються укриття, коли відбувається перехід на дистанційне навчання та яким чином школа повідомляє про зміни.

Методичні рекомендації прямо передбачають можливість визначати кілька моделей для одного закладу освіти та встановлювати чіткі умови переходу між ними.

Фактично школа повинна бути готовою працювати за принципом:

базова модель → погіршення умов → заздалегідь підготовлена альтернативна модель → стабілізація ситуації → повернення до базової моделі.

Такий підхід особливо важливий для територій, де безпекова ситуація може змінюватися протягом одного дня.

Які моделі освітнього процесу пропонує МОН

Рекомендації передбачають кілька основних способів організації навчання.

Перший — очне навчання.

Другий — очне навчання із використанням захисної споруди як навчального простору.

Третій — комбінована модель, яка передбачає поєднання очного та дистанційного навчання.

Четвертий — дистанційне навчання.

Вибір конкретної моделі має залежати не від бажання окремих учасників освітнього процесу, а від реальної безпекової ситуації та спроможності школи гарантувати безпечне перебування дітей і працівників.

Очне навчання можливе лише за умови реальної безпеки

Очний формат може застосовуватися тоді, коли безпекова ситуація дозволяє учням і працівникам безпечно дістатися школи та перебувати в ній.

При цьому кількість людей у закладі не повинна перевищувати спроможність захисної споруди забезпечити їх безпечне перебування. Якщо укриття може вмістити всіх, але не має достатньої кількості облаштованих навчальних місць, це також повинно враховуватися під час планування очного навчання.

Це важливе уточнення, адже місткість укриття та навчальна спроможність укриття — не одне й те саме.

Наприклад, укриття може фізично вміщувати 300 людей, але мати належно облаштовані навчальні місця лише для 120 учнів. У такій ситуації школа повинна планувати очне навчання з урахуванням саме фактичної можливості організувати навчання, а не лише кількості людей, яких можна фізично розмістити.

МОН рекомендує за таких умов використовувати почергове навчання класів або груп, кілька змін, змінні графіки перебування учнів у школі, поділ на групи та інші організаційні рішення.

Укриття може бути не лише місцем безпеки, а й навчальним простором

Особливу увагу рекомендації приділяють ситуаціям, коли повітряні тривоги є частими або тривалими.

Якщо значна частина навчального дня може проходити в укритті, його рекомендується облаштовувати як повноцінний навчальний простір. Йдеться про навчальні місця для дітей, робочі місця педагогів, освітлення, електроживлення, за можливості — доступ до інтернету, навчальні матеріали та інші необхідні ресурси.

Водночас перебування в укритті не означає автоматичного припинення навчання.

Якщо умови дозволяють, а стан дітей і безпекова ситуація не перешкоджають цьому, освітній процес може продовжуватися у доступних та педагогічно доцільних формах.

Це можуть бути:

• самостійна робота;
• читання;
• робота з навчальними матеріалами;
• проєктна діяльність;
• дослідницькі завдання;
• консультації;
• повторення та узагальнення матеріалу;
• синхронна або асинхронна взаємодія;
• робота з електронними матеріалами.

Таким чином, рекомендації фактично пропонують відмовитися від підходу, за якого повітряна тривога автоматично означає повну паузу в освітньому процесі. Однак продовження навчальної діяльності можливе лише тоді, коли це не суперечить вимогам безпеки.

Навчання в укритті потребує іншої педагогіки

Тривале перебування в захисній споруді не може бути просто перенесенням звичайного уроку в інше приміщення.

Укриття має інші просторові, психологічні та організаційні умови. Тому вчителю важливо заздалегідь визначати, які види діяльності реально провести в такому середовищі.

Наприклад, читання, дискусія, повторення, робота з картками, коротке пояснення, індивідуальні завдання або мініпроєкт можуть бути цілком доречними. Натомість фізична культура, окремі практичні роботи, заняття з використанням спеціального обладнання чи деякі мистецькі активності можуть потребувати іншого часу та простору.

МОН дозволяє школам оперативно змінювати послідовність уроків, переносити практичні частини занять, використовувати концентроване вивчення окремих предметів, переводити підготовчі та теоретичні завдання в асинхронний формат.

Тривалість уроку в очному форматі може бути скорочена

Окремо варто звернути увагу на положення щодо тривалості навчальних занять.

Якщо безпекові умови та перебування в укритті суттєво впливають на організацію навчального дня, школа може скорочувати тривалість очних занять не більше ніж на 50%. При цьому скорочення часу не повинно означати автоматичне скорочення освітніх результатів.

Для компенсації навчального часу рекомендації пропонують використовувати адаптацію навчального матеріалу, перевернуте навчання, інтерактивні технології, самостійну роботу та інші педагогічні підходи.

Отже, акцент переноситься з формального показника «скільки хвилин тривав урок» на питання: чи забезпечено досягнення визначених освітньою програмою результатів навчання.

Комбінована модель: школа може працювати за різними графіками

Якщо школа не має можливості одночасно забезпечити очне навчання всіх учнів, може застосовуватися комбінована модель.

Вона передбачає різні варіанти поєднання очного та дистанційного навчання:

• почергове навчання класів;
• чергування очних і дистанційних днів;
• чергування тижнів;
• навчання у кілька змін;
• різні графіки для окремих класів;
• диференціацію предметів;
• переведення окремих видів діяльності в асинхронний режим.

Наприклад, одна паралель може протягом тижня навчатися очно, а наступного тижня — дистанційно, тоді як інша паралель працюватиме за протилежним графіком.

Водночас школа може визначати пріоритет для очного формату за тими видами занять, які потребують безпосередньої взаємодії з учителем, спеціального обладнання, лабораторій, майстерень або інших навчальних приміщень.

У центрі уваги — учні, які не мають безпечних умов удома

Важливою новацією рекомендацій є окремий акцент на потребах дітей, які формально можуть навчатися дистанційно, але фактично не мають для цього безпечних або належних умов.

Перед формуванням графіків очного та дистанційного навчання школі рекомендується опитати батьків.

Потрібно з’ясувати:

• чи має дитина вдома безпечне місце;
• чи може дорослий забезпечити її супровід під час повітряної тривоги;
• чи має дитина технічні можливості для дистанційного навчання;
• чи існує потреба в перебуванні дитини в безпечному просторі школи.

Водночас результати такого опитування не можуть бути підставою для перевищення місткості укриття.

За наявності можливостей школа може організовувати окремі безпечні навчальні зони або різновікові групи для дітей, які навчаються дистанційно, але не мають можливості безпечно навчатися вдома.

Один урок — один формат

Методичні рекомендації містять важливе практичне положення щодо організації навчання в межах одного класу.

Для конкретного класу або групи на визначений період має бути встановлений єдиний спосіб організації навчального заняття — очний або дистанційний.

МОН не рекомендує ситуацію, коли один педагог одночасно проводить очний урок для частини учнів у класі та синхронний дистанційний урок для іншої частини цього самого класу.

Це суттєво важливо для педагогів, адже спроба одночасно якісно працювати з учнями в класі та дистанційно з іншою частиною дітей створює надмірне навантаження і фактично ускладнює повноцінну взаємодію з обома групами.

Водночас один клас може протягом тижня або іншого визначеного періоду поєднувати очне та дистанційне навчання відповідно до затвердженого графіка.

Що робити, якщо окремий учень не може прийти до школи

Для окремого учня, який через об’єктивні причини не може брати участь в очному навчанні разом зі своїм класом, школа може передбачити навчання в дистанційному класі або групі, якщо такі організовані.

Інший варіант — надати учневі доступ до навчальних матеріалів і завдань в асинхронному режимі з можливістю отримання консультацій та зворотного зв’язку від педагога.

Це дозволяє уникнути ситуації, коли дитина через об’єктивні безпекові обставини фактично випадає з освітнього процесу.

Освітні хаби як резервна інфраструктура

Ще одним інструментом стають освітні хаби.

Якщо окрема школа не має достатніх умов для стабільної організації навчання, засновник може визначити інший заклад, установу або об’єкт, який виконуватиме функції освітнього хабу.

Освітні хаби можуть використовуватися педагогами для проведення дистанційних уроків, учнями, які не мають належних умов для дистанційного навчання вдома, а також класами чи групами, які тимчасово не можуть використовувати основне приміщення школи.

Такий хаб повинен мати безпечні умови перебування, доступ до укриття, електроживлення, інтернету та належні умови для навчання.

Дистанційне навчання має бути готовим заздалегідь

Одна з головних ідей документа — дистанційне навчання не повинно створюватися в день, коли виникла необхідність його запровадити.

Незалежно від того, яка модель є основною для конкретної школи, заклад має підтримувати постійно готову систему дистанційної освіти.

Школі рекомендується використовувати єдине інформаційно-комунікаційне середовище, у якому учень може знайти всю необхідну інформацію в одному місці:

• актуальний розклад;
• дату й час онлайн-уроку;
• посилання для підключення;
• матеріали уроку;
• завдання;
• строки виконання;
• спосіб подання роботи;
• записи або матеріали пропущених занять;
• результати перевірки;
• зворотний зв’язок;
• інформацію про консультації вчителя.

МОН окремо не рекомендує ситуацію, коли розклад розміщується в одному месенджері, посилання на урок — в іншому, домашнє завдання — у третьому, а зворотний зв’язок учитель надає ще через один канал.

Для учня це створює інформаційний хаос, особливо в умовах нестабільного інтернету або частих повітряних тривог.

Дистанційний урок під час повітряної тривоги

Повітряна тривога під час дистанційного навчання не означає автоматичного припинення освітнього процесу.

Першочерговим залишається переміщення учнів і педагогів у безпечне місце. Синхронне заняття може бути тимчасово перерване на час переходу до укриття або іншого безпечного місця.

Якщо після переміщення технічні умови дозволяють, урок може продовжуватися. Якщо ж окремий учень не має можливості підключитися через відсутність електроенергії, інтернету або через умови перебування в укритті, йому має бути забезпечений асинхронний доступ до навчання.

Учень повинен мати можливість отримати навчальні матеріали, завдання, запис заняття або інше пояснення, а також консультацію та зворотний зв’язок.

Що змінюється для адміністрації школи

Для керівника закладу нові рекомендації означають значне посилення ролі попереднього планування.

Керівник має затвердити локальний алгоритм організації освітнього процесу та переходу між моделями. Цей документ повинен бути практичним, а не формальним. Він має дозволяти учасникам освітнього процесу заздалегідь знати, що робити у разі зміни безпекової ситуації.

У локальному алгоритмі необхідно передбачити:

• базову модель навчання;
• альтернативні моделі;
• класи або групи, для яких можуть застосовуватися різні моделі;
• умови переходу між моделями;
• відповідні розклади;
• порядок роботи педагогів;
• використання навчальних приміщень та укриття;
• організацію синхронної та асинхронної взаємодії;
• основний і резервний канали комунікації.

Таким чином, керівник школи має фактично створити систему швидкого перемикання освітнього процесу.

Коли школа має переходити на іншу модель

Рекомендації передбачають, що критерії переходу повинні бути чіткими й зрозумілими.

Серед можливих підстав:

• погіршення безпекової ситуації;
• неможливість безпечного прибуття до школи;
• обмеження використання будівлі;
• недостатня місткість укриття;
• недостатня кількість навчальних місць в укритті;
• тривалі або систематичні повітряні тривоги;
• перебої в роботі критично необхідних інженерних систем;
• інші обставини, які впливають на можливість безпечної організації навчання.

Особливо важливий критерій стосується тривалості повітряних тривог.

Якщо протягом кількох днів поспіль сумарна тривалість повітряних тривог у межах навчального дня перевищує дві години, МОН рекомендує невідкладно застосовувати заздалегідь підготовлену модель навчання в укритті або дистанційного навчання.

Це не означає автоматичної однакової реакції для всіх шкіл, адже остаточна організація залежить від конкретних умов закладу та безпекової ситуації.

Як школа має повідомляти про зміну формату

Ще один важливий аспект — комунікація.

Школа повинна заздалегідь визначити основний і резервний канали зв’язку. Повідомлення про зміну моделі має бути коротким і однозначним.

У ньому необхідно зазначити:

• яку модель запроваджено;
• з якого часу вона діє;
• для яких класів або груп;
• за яким розкладом відбуватиметься навчання;
• коли і через який канал буде повідомлено про подальші зміни.

Це особливо важливо під час ранкових повітряних тривог, коли батьки та учні повинні швидко зрозуміти, чи потрібно прямувати до школи.

Якщо тривога триває на початку навчального дня

Методичні рекомендації містять конкретний приклад.

Якщо на момент запланованого початку навчального дня триває повітряна тривога, учні та працівники не повинні вирушати до школи. Навчальний день розпочинається дистанційно відповідно до заздалегідь підготовленого дистанційного розкладу.

Педагогічні працівники проводять заняття з безпечного місця.

За необхідності синхронна частина уроку може бути скорочена, а частина матеріалу переведена в асинхронний режим.

При цьому школа може встановити контрольний час, до якого можливе повернення до очного навчання. Наприклад, якщо відбій оголошено до визначеної контрольної точки, учням та працівникам надається час для безпечного прибуття до закладу, після чого навчання продовжується за скоригованим розкладом. Якщо ж відбій відбувається після контрольного часу, навчальний день може залишатися дистанційним.

Цей підхід дозволяє уникати хаотичних ситуацій, коли діти вже прямують до школи, а через кілька хвилин знову оголошується тривога.

Що робити під час перебоїв електропостачання та зв’язку

Перебої з електроенергією, інтернетом або мобільним зв’язком також повинні бути враховані в локальному алгоритмі школи.

МОН наголошує: такі перебої не повинні автоматично означати припинення освітнього процесу або негайну зміну моделі навчання.

Якщо школа працює очно і критично необхідні умови залишаються доступними, навчання продовжується. За неможливості провести окремі заняття через відсутність електроенергії чи обладнання розклад можна оперативно скоригувати, перенести окремі види діяльності або змінити їх послідовність.

Під час дистанційного навчання школа має забезпечити педагогів необхідними робочими місцями, технікою, електроживленням та інтернетом. Для цього можуть використовуватися освітні хаби.

Для учнів, які через відсутність електроенергії або зв’язку не можуть підключитися до синхронного уроку, повинна бути передбачена асинхронна робота. Матеріали, завдання, записи або відеопояснення мають бути доступними після відновлення технічної можливості.

Головне — не формальний розклад, а результат навчання

Одна з найбільш принципових позицій документа міститься наприкінці рекомендацій.

МОН наголошує, що рішення засновника та закладу освіти повинні бути спрямовані насамперед на гарантування безпеки та одночасне забезпечення безперервності освітнього процесу.

Організаційні зміни через безпекову ситуацію не повинні зводитися лише до спроби зберегти формальний розклад або кількість проведених уроків. Обрана модель має створювати умови для досягнення учнями результатів навчання та формування компетентностей, визначених державними стандартами й освітньою програмою школи.

Це фактично змінює саму логіку планування навчального процесу.

Питання має звучати не «як провести всі уроки за розкладом за будь-яких умов?», а «як за конкретних безпекових умов забезпечити досягнення учнями запланованих результатів навчання?»

Що варто зробити школам уже зараз

Зміст рекомендацій дозволяє сформувати практичний перелік завдань для адміністрації закладу освіти.

Передусім варто провести повторний аналіз реальної спроможності школи. Необхідно оцінити місткість укриття, кількість облаштованих навчальних місць, час переміщення до укриття, можливість тривалого перебування там, наявність електроенергії, резервного живлення, інтернету та альтернативних каналів зв’язку.

Далі доцільно перевірити готовність дистанційної системи.

Педагоги мають знати, де розміщуються розклад, посилання, матеріали та завдання. Учні та батьки повинні розуміти, через який канал школа повідомляє про зміну формату навчання.

Наступний крок — підготувати кілька готових сценаріїв роботи.

Наприклад:

Сценарій 1: звичайне очне навчання.

Сценарій 2: очне навчання з переходом до укриття під час тривоги.

Сценарій 3: навчання в укритті як у навчальному просторі.

Сценарій 4: комбіноване навчання.

Сценарій 5: повністю дистанційне навчання.

Для кожного сценарію варто заздалегідь визначити розклад, відповідальних осіб, порядок комунікації, роботу педагогів, формат взаємодії з учнями та механізм повернення до базової моделі.

Висновок

Нові методичні рекомендації МОН демонструють перехід до більш системного підходу до організації шкільного навчання в умовах воєнного стану.

Школа має бути готовою не лише до очного чи дистанційного навчання, а до швидкого та організованого переходу між різними моделями залежно від реальної ситуації.

Важливим стає не саме збереження традиційного формату уроків, а здатність закладу забезпечити одночасно три речі: безпеку, безперервність навчання та досягнення учнями освітніх результатів.

Особливо цінним є те, що рекомендації передбачають конкретні практичні рішення: навчання в укриттях, комбінування форматів, ротацію класів, асинхронну роботу, освітні хаби, єдине цифрове середовище, резервні канали зв’язку та заздалегідь підготовлені алгоритми дій.

Фактично головний меседж документа можна сформулювати просто: надзвичайна ситуація не повинна щоразу перетворюватися на організаційну кризу школи. Якщо алгоритми, розклади, канали комунікації та альтернативні моделі підготовлені наперед, заклад освіти може швидко адаптуватися до зміни умов, не ставлячи під загрозу безпеку дітей і працівників та водночас не перериваючи освітній процес.