Методичні рекомендації щодо викладання історії, громадянської освіти та правознавства у 2026/2027 н.р.

Методичні рекомендації щодо викладання історії, громадянської освіти та правознавства у 2026/2027 н.р.

Громадянська та історична освітня галузь формує в учнівства здатність критично мислити, розуміти історичні процеси, протистояти дезінформації та брати участь у суспільному житті. В умовах війни ця роль лишається пріоритетною: викладання історії та громадянської освіти має зміцнювати громадянську позицію, критичне мислення й національну суб’єктність, а не зводитися до накопичення фактів.

Окрім чинних Державного стандарту базової середньої освіти, Типових освітніх програм і модельних навчальних програм, у 2026/2027 навчальному році варто зважати на такі документи:

Національна пам’ять

Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» від 21.08.2025 № 4579-ІХ, чинний з 1 січня 2026 року вперше на рівні закону закріплює терміни «національна пам’ять», «війна за Незалежність України», «історична антиукраїнська пропаганда», «злочини проти Українського народу», дає юридичне визначення «рашизму», встановлює перелік загальнонаціональних місць пам’яті та зобов’язує заклади освіти включати питання збереження національної пам’яті в освітній процес. Текст закону: zakon.rada.gov.ua/laws/show/4579-20.

Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» від 13.12.2022 № 2834-IX: zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20.

Державна цільова соціальна програма з утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2028 року, затверджена постановою КМУ від 30.07.2024 No 864: zakon.rada.gov.ua/laws/card/864-2024-п. Саме ця програма нині є чинною рамкою національно-патріотичного виховання попередня Стратегія національно-патріотичного виховання (указ Президента № 286/2019) утратила чинність у вересні 2024 року.

Концептуальні засади галузі (два різні документи, які варто розрізняти)

Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН від 30.07.2024 № 1072, визначають довгострокові орієнтири реформи саме курсу історії (україноцентричний інтегрований курс, профільні історичні курси у старшій школі тощо). Не вносять змін до чинних наказів, модельних програм і підручників, а окреслюють напрям подальшого реформування. Текст: zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1072729-24.

• Концептуальні засади освітніх галузей та дорожня карта їх реалізації на 2025-2030 роки, затверджені наказом МОН від 20.08.2025 № 1163, охоплюють усі освітні галузі НУШ, зокрема окремий розділ щодо громадянської та історичної освітньої галузі: визначають групи результатів навчання, наративні рамки та орієнтири добору змісту (докладніше — розділ 6 цих рекомендацій). Матеріали наказу: osvita.ua/legislation/Ser_osv/95248.

Незалежно від обраної програми матеріал з історії України варто викладати, пов’язуючи його зі всесвітньою історією та дотримуючись україноцентричного підходу. Актуальні виклики, які має враховувати вчитель/вчителька:

• інформаційна війна протидія інформаційній війні передбачає розвиток критичного мислення для ідентифікації маніпулятивних матеріалів у соціальних мережах та псевдоісторичному контенті;
• війна пам’яті протидія загрозам у сфері пам’яті полягає в критичному перегляді української історії та усуненні з неї імперських і колоніальних наративів.;
• україноцентричний підхід — Застосування україноцентричного підходу передбачає оцінку та інтерпретацію глобальних процесів через призму національних інтересів і суб’єктності України;
• переобтяження фактами Оптимізація інформаційного навантаження передбачає зміщення акценту з всеохопного запам’ятовування фактів на формування умінь аналізу, порівняння та рефлексії.

Для 7-8 класів залишаються актуальними, зокрема, такі змістові акценти: недопустимість ототожнення «Русі» й «Росії»; сучасний погляд на добу Володимира і Ярослава як на період зрілої києворуської держави Русі-України та її місце в європейському історичному процесі; висвітлення середньовічної й ранньомодерної історії України (Люблінська та Берестейська унії, козацтво, Національна революція середини XVII ст., міжетнічні відносини) як невіддільної частини загальноєвропейських процесів; ранньомодерна доба Європи – Реформація, наукова революція, гуманізм і його межі як контекст, у якому розвивалася Україна.

Актуальні у 2026/2027 навчальному році теми: довіра й горизонтальні зв’язки; правове поле під час війни (права дитини в надзвичайних ситуаціях, етичні дилеми); цифрове громадянство (поведінка в мережі, протидія мові ворожнечі й булінгу, ШІ та права); психоемоційна стійкість і громадянська участь.

2026/2027 рік — завершальний етап базової середньої освіти для першого покоління, що навчається за Державним стандартом базової середньої освіти. Предмети галузі мають подвійну функцію: забезпечити обов’язкові результати навчання й слугувати містком до свідомого вибору профілю або професії. Пріоритет дослідницький і діяльнісний підхід (дебати, кейси, моделювання суспільних процесів), а не трансляція готових знань.

(Примітка від «Шкільного життя»: інформація щодо кількості годин уже НЕ актуальна. Кількість годин збільшено, докладно за покликанням.)

Для галузі у 9 класі встановлено діапазон навчального навантаження: мінімум 2 год/тиждень, максимум 3 год (правознавство обов’язковий компонент саме в 9 класі). Мінімальну кількість годин (2) можна розподілити одним із трьох варіантів:

• Варіант І інтегрований курс історії та громадянської освіти (1,5 год) + правознавство (0,5 год);
• Варіант ІІ – історія України (0,5 год) + всесвітня історія (0,5 год) + громадянська освіта (0,5 год) + правознавство (0,5 год);
• Варіант ІІІ інтегрований курс історії (1 год) + громадянська освіта (0,5 год) + правознавство (0,5 год).

Щодо варіанта ІІ застереження. Концептуальні засади освітніх галузей (наказ МОН № 1163, Принцип 4) прямо не рекомендують викладати малогодинні курси по 0,5 год/тиждень протягом усього навчального року: це заважає послідовному розвитку компетентностей і не дає змоги сфокусовано опрацьовувати складні теми. Раціональніше ущільнити варіант ІІ по семестрах, зберігши річний обсяг годин: наприклад, у І семестрі — історія України (1 год) і громадянська освіта (1 год), у ІІ семестрі всесвітня історія (1 год) і правознавство (1 год). Якщо заклад не готовий до семестрового блокування, варто прямо позначити цей ризик в освітній програмі й надавати перевагу варіантам І або ІІІ.

Під час визначення кількості годин рекомендуємо орієнтуватися на максимальний показник для галузі (3 год/тиждень) коштом годин перерозподілу (для 9 класу 6,5 год), що дає змогу посилити історію, громадянську освіту або правознавство відповідно до потреб школи. Заклад освіти самостійно обирає варіант і фіксує його B освітній програмі, затвердженій педагогічною радою, а також самостійно обирає одну модельну навчальну програму з переліку тих, що мають чинний гриф «Рекомендовано», для кожного предмета.

Історія. Зміст охоплює «довге ХІХ століття» (орієнтовно 1789–1914), від початку Французької революції до Першої світової війни. Курс вибудовується навколо наскрізних процесів модернізації, індустріалізації, урбанізації, формування модерних націй а не механічного відтворення хронології. Методологічне ядро україноцентричний підхід: увага до українського національного відродження й громадівського руху як самостійного європейського явища, деконструкція імперських наративів («об’єднання земель», «цивілізаційна місія», «захист населення») з розкриттям реальних наслідків імперської політики.

Наративний баланс. Концептуальні засади галузі пропонують для змісту історії три наративні рамки Тяглість української ідеї, Єдність як запорука успіху, Багатовимірність українського історичного досвіду (Україна як європейський суб’єкт). Для «довгого ХІХ століття» варто утримувати баланс усіх трьох, а не розкривати лише тяглість/національне відродження. Приклади, які додатково не потребують годин, а вписуються в наявний змістовий блок:

Наратив «Єдність»: Кирило-Мефодіївське братство як консолідація різних соціальних верств; Революція 1848 р. у Галичині; підприємницький клас (Терещенки, Харитоненки, Яхненки) як приклад консолідації ресурсів на культурні й освітні проєкти; контрапункт відсутність єдиної стратегії між українськими політичними течіями як приклад ціни роз’єднаності;

Наратив «Багатовимірність»: М. Драгоманов та інтеграція ідей європейського соціалізму в український інтелектуальний простір; українська культура доби модернізму (В. Винниченко, Леся Українка, М. Коцюбинський) у контексті західного романтизму, реалізму й модернізму.

З огляду на гібридну й інформаційну війну рф пріоритет у методах навчання джерелознавчий аналіз і медіаграмотність: робота з автентичними документами, візуальними джерелами, статистикою, картами. Для добору матеріалів корисні верифіковані ресурси Українського інституту національної пам’яті (uinp.gov.ua) та Електронного архіву українського визвольного руху (avr.org.ua).

Для коригування прогалин без зупинки навчального процесу: диференційовані завдання трьох рівнів (репродуктивний / аналітичний / творчий) у межах поточної теми; відеоуроки ВШО для самостійного надолуження (Ilms.e-school.net.ua) зі звітом через Google Forms; консультаційні години за конкретними темами.

Громадянська освіта. Пріоритетна тематика: засади конституційного ладу, права людини й механізми їх захисту, місцеве самоврядування, правовий режим воєнного стану, цифрове громадянство. Національно-патріотичний акцент усвідомлений зв’язок між правами й обов’язками громадянина та особистою відповідальністю за державу в умовах війни. Методи: дебати, панельні дискусії, аналіз кейсів, симуляції громадських слухань і виборчих процедур. Корисні матеріали платформа Ради Європи та методичні посібники Асоціації вчителів громадянської освіти (cea.weblium.site).

З нагоди 100-річчя від дня народження Богдана Гаврилишина (19.10.1926-2016) варто провести урок «Богдан Гаврилишин: урок відповідального лідерства для світу» матеріали фонду його родини: bhfamily.org.

Правознавство. Обов’язковий саме в 9 класі компонент із практичною спрямованістю: основи теорії держави і права, конституційне законодавство, прикладні аспекти цивільного, трудового й адміністративного права. Нульова толерантність до корупції, колабораціонізму, державної зради; окрема увага алгоритмам захисту прав людини в особливий період, зокрема правам внутрішньо переміщених осіб. Методика детальний аналіз юридичних кейсів, робота з нормативно-правовими актами, імітаційні рольові ігри (навчальні судові процеси), зустрічі з практикуючими фахівцями. Питання міжнародного гуманітарного права (МГП) можна викладати на уроках історії, правознавства чи громадянської освіти. Навчальна програма курсу за вибором «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право» для 10-12 класів, навчально-методичний посібник і онлайн-курс на сайтах МOH (mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/mizhnarodne-humanitarne-pravo) і Гельсінської спілки з прав людини (helsinki.org.ua).

Під час підготовки до уроку вчитель або вчителька може звертатися до інструментів на основі штучного інтелекту, щоб структурувати матеріал уроку, отримати кілька варіантів завдань різного рівня складності, згенерувати таблиці, інфографіку чи зображення. ІШІ має працювати під контролем людини. Щоб уникнути фактичних помилок, радимо завантажувати до проєкту конкретні верифіковані джерела й встановлювати вимогу спиратися лише на них. Після генерування текст варто уважно перечитати й за потреби відредагувати — відповідальність за зміст матеріалу залишається за вчителем чи вчителькою.

Кількість годин на тему й перерозподіл годин учитель/учителька визначають самостійно, орієнтуючись на академічну автономію; рекомендовано більше годин відводити на практичні роботи. Для учнів, які пропустили навчання чи тривалий час не вчилися за українськими програмами (зокрема діти за кордоном і на тимчасово окупованих територіях), можна використовувати модифіковану (скорочену) програму з історії України (наказ МОН № 701 від 26.05.2024).

Навчання «Історії України» і «Всесвітньої історії» може здійснюватися паралельно або послідовно; для ефективнішого розподілу часу навчальні програми пропонують синхронізувати їх перехід можливий на початку навчального року або семестру, за таблицями синхронізації з програми або з доречними змінами.

Під час вивчення подій російсько-української війни рекомендуємо спиратися на юридичні визначення нового Закону про національну пам’ять (розділ 2) і на Заяву Верховної Ради України № 3078-ІХ від 02.05.2023 про засудження рашизму (zakon.rada.gov.ua/laws/show/3078-IX).

На уроках історії варто застосовувати методи розвитку критичного мислення (аналіз і порівняння джерел, формулювання суджень) та інтерактивні методи (рольові ігри, дебати, віртуальні екскурсії, мозковий штурм). Відеофрагменти — тривалістю не більше 7-10 хв, з обов’язковим переглядом педагогом заздалегідь і завданнями на осмислення побаченого.

Концептуальні засади освітніх галузей (наказ МОН № 1163) визначають для громадянської та історичної галузі не лише перелік результатів навчання, а й наративні рамки, крізь які варто добирати теми й матеріали на всіх рівнях — не тільки в 9 класі: Тяглість української ідеї, Єдність як запорука успіху, Багатовимірність українського історичного досвіду (Україна як європейський суб’єкт). Утримання балансу між трьома рамками а не акцент лише на одній із них самостійне методичне рішення вчителя чи вчительки під час календарно-тематичного планування.

Національна пам’ять і архіви

Український інститут національної пам’яті uinp.gov.ua;

Укрдержархів archives.gov.ua; Електронний архів українського визвольного руху- avr.org.ua; Інститут історії України НАН України – history.org.ua.

Аналітика та медіаграмотність

Локальна історія localhistory.org.ua; Історична правда istpravda.com.ua; ЛІКБЕЗ. Історичний фронт – likbez.org.ua.

Громадянська освіта

Онлайн-підручник ГО «Нова Доба» citizen.in.ua; платформа «Команда UA» komanda.novadoba.org.ua; Демократична школа (тулбокс і онлайн-курси) schools-for-democracy.org.

Міжнародне гуманітарне право — Матеріали Гельсінської спілки з прав людини helsinki.org.ua. Розширені переліки посібників, відеоресурсів і youtube-каналів з попередніх методичних рекомендацій лишаються чинними та доступні в архіві рекомендацій тут наведено лише ядро, щоб не дублювати вже наявний матеріал.

Пам’ятні дати 2026/2027 навчального року це не обов’язковий до виконання план, а банк ідей для урізноманітнення навчального процесу. Жирним виділено офіційні пам’ятні дні, встановлені на державному рівні (законом, указом Президента чи постановою Верховної Ради). Решту дат ювілеї, міжнародні дні, культурні й наукові дати можна використовувати на розсуд учителя чи школи.

Вересень 2026

Жовтень 2026

Листопад 2026

Грудень 2026

Січень 2027

Лютий 2027

Березень 2027

Квітень 2027

Травень 2027