Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанов, що регулюють державні стандарти загальної середньої освіти. Оновлення стосуються чотирьох державних стандартів, затверджених у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках, і є важливим етапом подальшої реалізації реформи Нової української школи.
Прийняті зміни спрямовані на приведення нормативної бази у відповідність до чинного законодавства, розширення автономії закладів освіти, удосконалення механізмів інклюзивного навчання та створення умов для повноцінного переходу до профільної середньої освіти, який розпочнеться з 1 вересня 2027 року.
Учні завершуватимуть навчання за тим державним стандартом, за яким його розпочали
Однією з ключових новацій є забезпечення принципу безперервності навчання для школярів.
Попри початок впровадження профільної середньої освіти з 1 вересня 2027 року, учні, які розпочали здобуття загальної середньої освіти до запровадження Нової української школи, продовжать навчання за Державним стандартом 2011 року.
Такий підхід дозволить школярам завершити освітній процес без зміни навчальних програм, забезпечуючи стабільність освітньої траєкторії та дотримання принципу наступності.
Для дітей за кордоном і на тимчасово окупованих територіях закріплено українознавчий компонент
Важливі зміни внесено до державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти щодо організації навчання українських дітей, які перебувають за межами України або на тимчасово окупованих територіях.
До державних стандартів включено окремі базові навчальні плани для класів і груп з українознавчим компонентом.
Запровадження таких навчальних планів офіційно закріплює можливість вивчення українознавчих предметів без необхідності одночасного проходження двох повних освітніх програм.
Очікується, що це сприятиме підтриманню зв’язку українських дітей із національною системою освіти, збереженню української мови, культури та історичної пам’яті, а також допоможе зменшити навчальне навантаження на школярів, які здобувають освіту за кордоном.
Збільшено кількість навчальних годин на історію та громадянську освіту
Оновлений Державний стандарт базової середньої освіти передбачає збільшення навчального часу на предмети громадянської та історичної освітньої галузі.
Для учнів 7–9 класів загальна кількість годин на вивчення історії та громадянської освіти в базовому навчальному плані збільшена на дві години протягом відповідного циклу навчання.
Таке рішення покликане посилити формування громадянських компетентностей, розвиток історичного мислення, розуміння демократичних цінностей та національної ідентичності.
Оновлено норми щодо інклюзивної освіти та безбар’єрності
Внесені зміни також передбачають приведення термінології Державного стандарту базової середньої освіти у відповідність до сучасного законодавства у сфері інклюзивної освіти та безбар’єрності.
Зокрема, оновлено визначення, що стосуються учнів з особливими освітніми потребами.
Новий підхід передбачає відмову від акценту на медичному діагнозі та перехід до опису функціональних труднощів, які виникають під час навчання, а також визначення необхідного рівня підтримки для кожної дитини.
Наприклад, замість формулювання «діти з порушенням слуху» використовуватиметься поняття «учні із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції».
Аналогічні зміни стосуються визначень, пов’язаних із порушеннями зору, мовлення, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку та інших функціональних труднощів.
Такий підхід відповідає сучасним міжнародним принципам інклюзивної освіти, оскільки основна увага приділяється не медичному діагнозу, а освітнім потребам дитини та створенню умов для її успішного навчання.
Для різних типів закладів освіти встановлено спільні базові навчальні плани
Оновлений Державний стандарт профільної середньої освіти передбачає єдині базові навчальні плани для академічних ліцеїв, закладів професійної освіти та закладів фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти.
Уніфікація навчальних планів має забезпечити єдині державні підходи до організації освітнього процесу незалежно від типу закладу освіти та створити рівні умови для здобувачів освіти.
Для закладів спеціалізованої освіти створено окремий базовий навчальний план
Ще однією важливою зміною стало запровадження окремого базового навчального плану для закладів спеціалізованої освіти.
Новий підхід надає більше можливостей для поглибленого вивчення окремих навчальних предметів, реалізації профільних курсів, курсів за вибором, факультативних дисциплін та індивідуальних занять.
Це дозволить більш ефективно організовувати освітній процес відповідно до специфіки спеціалізованих закладів освіти та освітніх потреб учнів.
Міністерство освіти і науки України внесе зміни до типових освітніх програм
Для практичної реалізації ухвалених урядом змін Міністерство освіти і науки України протягом серпня підготує та затвердить відповідні уточнення до типових освітніх програм.
Саме ці оновлення дозволять закладам загальної середньої освіти організувати освітній процес відповідно до нових державних стандартів, забезпечити належну підготовку до переходу на профільну середню освіту та реалізувати всі передбачені законодавством нововведення.
Запроваджені Кабінетом Міністрів України зміни є черговим кроком модернізації української системи освіти. Вони спрямовані на забезпечення послідовності навчання, підтримку українських дітей за кордоном, розвиток інклюзивного освітнього середовища, посилення громадянської освіти та створення єдиних підходів до організації профільної середньої освіти, яка стане обов’язковою складовою освітньої реформи з 2027 року.