Чи скасовує новий наказ МОН групи результатів? Юридичний аналіз нової системи оцінювання

Після оприлюднення наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» серед освітян розгорнулася жвава дискусія. Одні педагоги стверджують, що новий документ остаточно скасовує систему оцінювання за групами результатів навчання. Інші переконані, що групи результатів продовжують діяти, оскільки прямо про їх скасування в наказі не зазначено.

Через це виникла ситуація, коли однакові норми різні учасники освітнього процесу трактують по-різному. Саме тому ми вирішили ще раз уважно проаналізувати нормативну базу, спираючись не на припущення чи окремі коментарі, а виключно на чинні нормативно-правові акти та загальновизнані принципи права.

Одразу зазначимо: ця стаття не є офіційним роз’ясненням Міністерства освіти і науки України. Це юридичний аналіз чинних нормативних актів із застосуванням правил їх тлумачення. Наше завдання — логічно та послідовно з’ясувати, чи залишилися після прийняття нового наказу нормативні підстави для обов’язкового використання груп результатів навчання.

Насамперед потрібно визначити предмет правового регулювання

Будь-який нормативно-правовий акт регулює лише ті питання, які прямо визначені його положеннями.

Якщо певний механізм був передбачений попереднім нормативним актом, але відсутній у новому документі, виникає питання: чи продовжує він діяти, чи законодавець свідомо відмовився від його застосування?

Саме на це питання необхідно відповісти щодо груп результатів навчання.

Закон України не містить поняття «групи результатів»

Першим нормативним актом, який необхідно проаналізувати, є Закон України «Про повну загальну середню освіту».

Стаття 17 Закону визначає, що оцінюванню підлягають результати навчання здобувачів освіти.

При цьому Закон:

• не використовує поняття «групи результатів навчання»;
• не встановлює обов’язку здійснювати оцінювання саме за групами результатів;
• не визначає порядок формування таких оцінок;
• не містить алгоритму обчислення семестрової оцінки через групи результатів.

Інакше кажучи, на рівні Закону України існує лише поняття результатів навчання, але не їх групування для цілей семестрового оцінювання.

Отже, якщо механізм груп результатів існував, він міг бути запроваджений лише підзаконним нормативним актом Міністерства освіти і науки.

Саме наказ МОН №1093 запровадив систему груп результатів

Юридичною підставою існування системи ГР став наказ МОН №1093.

Саме цей документ визначив, що:

• семестрове оцінювання здійснюється за групами результатів;
• у Свідоцтві досягнень виставляються окремі оцінки за кожною групою;
• загальна семестрова оцінка формується з урахуванням оцінок за групами результатів;
• підсумкові роботи можуть проводитися окремо для кожної групи результатів.

Тобто саме наказ №1093 створив нормативний механізм, який згодом отримав назву «оцінювання за групами результатів».

До його прийняття такого механізму не існувало.

Що змінив новий наказ?

Новий наказ МОН затверджує Систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів.

Документ є комплексним і фактично встановлює нову модель оцінювання.

У ньому визначено:

• принципи оцінювання;
• рівні навчальних досягнень;
• загальні критерії оцінювання;
• характеристики кожного бала від 1 до 12;
• вимоги до оцінювання результатів навчання.

Разом із цим привертає увагу одна важлива обставина.

Новий наказ не містить норм, які б передбачали:

• семестрове оцінювання за групами результатів;
• окремі оцінки за кожною групою;
• алгоритм визначення семестрової оцінки через групи результатів;
• обов’язковість підсумкових робіт для кожної групи.

Тобто законодавець повністю описав систему оцінювання, але більше не використав механізм, який був закріплений наказом №1093.

Чому це має юридичне значення?

У праві діє загальний принцип:

Орган державної влади може вимагати лише те, що прямо передбачено нормативно-правовим актом.

Якщо чинний нормативний акт:

• не містить відповідної процедури;
• не встановлює обов’язку;
• не визначає порядок її застосування,

то вимагати виконання такої процедури неможливо.

Інакше це означало б покладення на заклади освіти обов’язків, яких законодавець уже не встановлює.

Принцип дії нового нормативного акта

Ще одним важливим принципом є lex posterior derogat legi priori — пізніший нормативний акт має перевагу перед попереднім у частині регулювання однакових правовідносин.

Новий наказ комплексно врегульовує систему оцінювання результатів навчання.

Якщо при цьому він більше не передбачає оцінювання за групами результатів, виникає логічний висновок: законодавець змінив модель оцінювання.

Саме тому відсутність відповідних норм у новому наказі не можна вважати випадковістю.

Чи потрібно окремо скасовувати групи результатів?

Саме це питання найчастіше сьогодні ставлять педагоги.

Юридично відповідь не така однозначна.

Якщо новий наказ одночасно визнає таким, що втратив чинність, наказ №1093 або його відповідні положення, питання фактично вичерпується — нормативної основи для існування груп результатів більше не залишається.

Якщо ж наказ №1093 формально не скасований, виникає питання співвідношення двох нормативних актів.

У такому разі застосовується правило системного тлумачення.

Якщо новий наказ повністю врегулював питання оцінювання та не містить механізму груп результатів, застосування попереднього механізму можливе лише настільки, наскільки він не суперечить новому нормативному регулюванню.

Чи можна вимагати ведення груп результатів?

На нашу думку, після набрання чинності новим наказом така вимога виглядає юридично сумнівною.

Причина проста.

Будь-який обов’язок повинен мати чітку нормативну основу.

Якщо новий порядок оцінювання:

• не встановлює ведення груп результатів;
• не визначає порядок їх застосування;
• не описує механізм їх використання,

то вимагати від педагогів виконання таких дій без прямої норми права досить складно з юридичної точки зору.

Чому новий наказ можна вважати новою моделлю оцінювання?

Порівняння двох документів показує суттєву відмінність.

Наказ №1093 фактично будував систему оцінювання навколо груп результатів.

Новий наказ будує систему навколо:

• результатів навчання;
• єдиних критеріїв;
• рівнів оцінювання;
• загальної дванадцятибальної шкали.

Тобто конструкція оцінювання стала значно простішою та універсальнішою.

Саме тому звертаємо увагу, що новий документ більше не містить тих юридичних конструкцій, на яких будувалася система груп результатів.

Висновок

Проведений аналіз дозволяє зробити такий висновок.

Новий наказ МОН не містить прямої норми про скасування груп результатів навчання. Водночас він не відтворює нормативний механізм їх застосування, який був закріплений наказом №1093.

Саме тому з юридичної точки зору більш коректно говорити не про «пряме скасування» груп результатів, а про відсутність у новій системі оцінювання нормативних положень, які робили б їх обов’язковим елементом семестрового оцінювання.

Якщо новий наказ набирає чинності як комплексний акт, що регулює систему оцінювання результатів навчання, а попередні положення щодо груп результатів не збережені або втратили чинність, то нормативні підстави для обов’язкового застосування груп результатів фактично зникають.