Діти масово пропускають школу: освітня омбудсманка закликає переглянути законодавство

В Україні частина дітей шкільного віку за згодою батьків пропускає таку кількість навчальних днів, що фактично випадає з системи загальної середньої освіти. Про цю проблему в інтерв’ю виданню «Українська правда» заявила освітня омбудсменка Надія Лещик, звернувши увагу на недосконалість чинного законодавства у сфері контролю за відвідуванням школи.

Закон дозволяє тривалу відсутність дитини в школі без поважних причин

За словами освітньої омбудсменки, ключова причина проблеми полягає в тому, що чинне законодавство дозволяє батькам залишати дитину поза закладом освіти до 10 календарних днів без медичної довідки — лише на підставі письмового пояснення від батьків.

Надія Лещик наголосила, що така норма створює умови для зловживань, коли діти систематично не відвідують уроки та поступово втрачають зв’язок з освітнім процесом.

Пропозицію скоротити дозволений термін відсутності не підтримали

Освітня омбудсменка повідомила, що брала участь у роботі спеціальної робочої групи та пропонувала скоротити допустимий термін відсутності дитини без медичної довідки щонайменше до 5 днів. Проте ця ініціатива не знайшла підтримки.

На її переконання, надмірно ліберальний підхід призводить до того, що частина дітей фактично не здобуває освіту, залишаючись формально зарахованою до школи.

Аналіз відвідування підтверджує масштаб проблеми

Надія Лещик зазначила, що під час аналізу даних в одній з українських громад було встановлено: значна кількість дітей систематично не відвідує заняття, а рівень їхньої фактичної участі в освітньому процесі є критично низьким.

При цьому відповідальність батьків за неналежне забезпечення права дитини на освіту залишається мінімальною. Розмір адміністративного штрафу становить близько 750 гривень, що, на думку омбудсменки, не є стримувальним чинником.

Освітня омбудсменка закликає до посилення законодавства

З огляду на виявлені проблеми Надія Лещик висловила припущення, що держава має переглянути підхід до відповідальності батьків та посилити законодавчі механізми контролю за відвідуванням дітьми закладів освіти.

Вона підкреслила, що йдеться не про обмеження прав родин, а про забезпечення реального виконання державного стандарту загальної середньої освіти.

Порівняння з європейською практикою показує ліберальність української системи

Порівнюючи українське законодавство з практикою європейських країн, куди масово виїхали українські сім’ї, Надія Лещик зазначила, що в Україні діє значно більш ліберальна модель.

У більшості країн Європи дитині фактично заборонено безпідставно не відвідувати заклад освіти. Навіть кілька днів пропусків стають підставою для втручання соціальних служб, які з’ясовують причини відсутності та умови, в яких перебуває дитина.

Індивідуальні та сімейні форми навчання потребують реального контролю

Освітня омбудсменка наголосила, що індивідуальна та сімейна форми навчання є важливими й необхідними, особливо для дітей, які тимчасово перебувають за кордоном або проживають у складних умовах.

Водночас, якщо дитина фактично проживає у великих українських містах, таких як Київ чи Львів, виникають закономірні питання щодо доцільності сімейного навчання та якості освітнього процесу.

Школи мають інструменти впливу, але рідко ними користуються

Сімейна форма навчання передбачає обов’язковий контроль рівня знань учнів, зокрема через проведення контрольних робіт, тестувань та інших форм оцінювання.

За словами Надії Лещик, заклади освіти мають право ініціювати переведення дитини на очну форму навчання у разі відсутності зворотного зв’язку або стабільно низьких результатів навчання. Проте на практиці школи рідко користуються цим правом, що додатково ускладнює ситуацію з контролем якості освіти.