Русь-Україна за Володимира Мономаха та Мстислава Великого (7 клас. Історія України)

Презентація та конспект уроку на тему: Як два князі намагалися врятувати державу від розпаду. Русь-Україна за Володимира Мономаха та Мстислава Великого.

Мета уроку: Сформувати в учнів цілісне уявлення про спроби збереження єдності Русі-України в першій половині XII ст.; проаналізувати внутрішню та зовнішню політику Володимира Мономаха та Мстислава Великого; розкрити значення “Повчання дітям” як історичного джерела та морального заповіту; розвивати критичне мислення через розвінчування історичних міфів.

Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть:

• Пояснювати, чому період правління Мономаха та Мстислава називають “золотою осінню” Русі.
• Порівнювати політичні кроки батька і сина у сфері дипломатії та оборони.
• Аналізувати уривки з “Повчання дітям” та оцінювати їхню актуальність для сучасності.
• Робити обґрунтовані висновки про причини остаточного розпаду Русі-України після 1132 року.

Реалізація ключових компетентностей НУШ

1. Вільне володіння державною мовою:

• Приклад: Аналіз та обговорення цитат з “Повчання дітям” («Краще добра слава, ніж багатство велике», «Ні правого, ні винного не вбивайте»). Робота з поняттями “тріумвірат”, “снеми”, “уділи”.

2. Здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами:

• Приклад: Обговорення освіченості князів (батько Мономаха знав п’ять мов) та династичних зв’язків Мстислава з європейськими дворами (Норвегія, Данія, Угорщина).

3. Математична компетентність:

• Приклад: Робота з хронологією: обчислення тривалості перебування при владі, визначення століть (1097, 1113, 1125, 1132 рр.).

4. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій:

• Приклад: Розуміння географії походів проти половців (аналіз карти: Донець, Дніпро, Сугров, Шарукань).

5. Інноваційність:

• Приклад: Використання сучасних форматів для аналізу історичних постатей (створення профайлу князя, уявна Instagram-сторінка Володимира Мономаха).

6. Екологічна компетентність:

• Приклад: Усвідомлення важливості збереження ресурсів та «господарського» ставлення до землі, про що йдеться у повчаннях («У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться»).

7. Інформаційно-комунікаційна компетентність:

• Приклад: Робота з рубрикою “Факт vs Фейк” про шапку Мономаха, аналіз інформаційних маніпуляцій в історії.

8. Навчання впродовж життя:

• Приклад: Обговорення настанови Володимира Мономаха: «Чого не вмієте — то того учітесь», як принципу саморозвитку.

9. Громадянські та соціальні компетентності:

• Приклад: Аналіз соціальної політики Мономаха (обмеження лихварства, захист “закупів”, запобігання соціальним бунтам 1113 р.) та ідеї справедливості в управлінні державою.

10. Культурна компетентність:

• Приклад: Оцінка внеску князів у культуру (будівництво церкви Пирогощі, “Повчання дітям” як перший педагогічний твір).

11. Підприємливість і фінансова грамотність:

• Приклад: Розгляд причин Київського повстання 1113 року (діяльність лихварів, боргові зобов’язання) та економічних реформ Мономаха.

План-конспект уроку (по етапах)

І. Організаційний момент (1-3 хв)

Привітання, перевірка готовності класу. Створення позитивного налаштування.

• Слово вчителя: Сьогодні ми зануримось у часи, коли доля цілої держави залежала від мудрості та волі кількох людей.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація

1. Тестова перевірка (Фронтальне опитування за слайдами 2-7): Учні відповідають на питання для повторення попередньої теми “Русь за Ярославичів”:

• Які зміни відбулися в політичному житті (поява з’їздів — снемів).
• Що стосується доби Ярославичів (зміни в “Руській правді”, половецькі напади).
• Термінологічна розминка: тріумвірат, уділи.
• Хронологічна задача: дата Любецького з’їзду (1097 рік).

2. Мотиваційний гачок:

• Прийом “Аналогія”: Вчитель демонструє слайд із порівнянням історії України та серіалу “Game of Thrones”.
• Обговорення: “Постійна боротьба за владу, інтриги, союзи та зради… Князівські усобиці ХІ-ХІІ століть були не менш драматичними”.
• Проблемні питання: Чи може одна людина зупинити хаос? Як сильний лідер може врятувати державу на межі розпаду?

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Оголошення теми: “Як два князі намагалися врятувати державу від розпаду”. Учні знайомляться з планом уроку у форматі “Після цього уроку ти зможеш…” (пояснювати, порівнювати, аналізувати, робити висновки).

IV. Вивчення нового матеріалу

Блок 1. Володимир Мономах: Людина і Князь.

• Метод “Профайл особистості”: Розгляд біографії князя. Нащадок Ярослава Мудрого та візантійського імператора, мав величезний досвід (83 походи), ініціатор з’їздів.
• Завдання: Описати Мономаха одним словом (“хмаринка слів”).

Блок 2. “Чотири золоті шви” (Реставрація держави). Вчитель пояснює діяльність князя через метафору “реставрації тріщин” у державі.

1. Політичний шов (Припинення усобиць):
   • Проблема: Війни за владу.
   • Рішення: Князівські з’їзди (переговори замість зброї).
2. Безпековий шов (Захист кордонів):
   • Проблема: Набіги половців.
   • Рішення: Серія переможних походів (1103, 1111 рр. — “Хрестовий похід у степ”), розгром ворога в глибині його території (Шарукань, Сугров).
3. Соціальний шов (Справедливість):
   • Проблема: Повстання в Києві 1113 року проти лихварів.
   • Рішення: “Статут” Володимира Мономаха — доповнення до “Руської правди”, полегшення становища боржників (закупів).
4. Моральний шов (Цінності):
   • Робота з джерелом: Аналіз “Повчання дітям” (1117 р.).
   • Інтерактив “Instagram-сторіз”: Візуалізація порад князя у сучасному форматі (Be kind & just, Work hard, Never stop learning, Stay humble).
   • Цитати: “Ні правого, ні винного не вбивайте”, “Старих шануй, як отця”.

Блок 3. Мстислав Великий — останній вартовий єдності.

• Характеристика правління (1125–1132): гідний син батька, продовжив боротьбу з половцями та політику єдності.
• Дипломатія: династичні шлюби з Європою.
• Архітектура: будівництво церкви Пирогощі.

Блок 4. Результат: 1132 рік.

• Формування висновку про остаточний розпад Русі на окремі князівства (Київське, Чернігівське, Галицьке тощо) після смерті Мстислава. “Щит розбито”.
• Вправа “Асоціативне дерево”: Асоціації до слова “Роздробленість”.

V. Закріплення та застосування знань

1. Критичне мислення “Факт vs Фейк”:

• Розвінчування міфу про “Шапку Мономаха”.
• Пояснення: Це тюбетейка хана XIV ст., фейк для виправдання амбіцій Москви.
• Питання: Навіщо правителям потрібно створювати такі міфи?.

2. Рольова гра “Міні-квест: Ти — радник князя”. Учням пропонується ситуація: усобиця сусідів + загроза половців. Треба обрати стратегію:

• А) Дипломатія (ризик нападу під час переговорів).
• Б) Військова сила (ризик розпалу усобиць вдома).
• В) Глуха оборона (ризик роз’єднання).
• Обговорення вибору учнів.

3. Вправа “Де правда, а де брехня?”:

• Мономах став київським князем у 60 років (Так/Ні).
• “Повчання” — це збірка військових стратегій (Ні, це педагогічний твір).
• Мстислав — син Мономаха (Так).
• Після смерті Мстислава Русь стала єдинішою (Ні, розпалася) .

VI. Підбиття підсумків уроку

1. Формування головних висновків:

• Єдність крихка і вимагає постійних зусиль.
• Діалог (снеми) сильніший за зброю.
• Закони (Статут) важливіші за силу, а мораль (“Повчання”) є фундаментом держави.

2. Рефлексія “Моя скарбничка знань”: Учні продовжують речення:

• Що нового я дізнався?
• Що мене найбільше здивувало?
• Найскладнішим було…
• Я хотів би дізнатися більше про… .

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Творче завдання (на вибір):
   • Написати пост для соцмереж від імені Володимира Мономаха про одну з подій його життя.
   • Дати письмову відповідь на питання зі слайда “Сценарій для ухвалення рішень”: Яку пораду з «Повчання» ви б використали, вирішуючи долю полоненого?