Тарас Шевченко. Національна проблематика періоду «Трьох літ». Поема «Сон» і тогочасна суспільно-політична дійсність (9 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Тарас Шевченко. Національна проблематика періоду «Трьох літ». Поема «Сон» і тогочасна суспільно-політична дійсність.
Мета: продовжити вивчення творчості Тараса Григоровича Шевченка; охарактеризувати період «трьо літ»; познайомити учнів з поемою «Сон», показати, як через художнє слово поет виразив протест народу проти колонізації України та ганебної ролі Петра І та Катерини ІІ; дати поняття «контраст», «гротеск», «умовність», віднайти їх приклади в поемі; формувати вміння учнів сприймати художній твір цілісно, в єдності змісту і форми; розвивати мовлення, мислення та уяву; сприяти вихованню почуття патріотизму, любові до України
Епіграф:
Списав поет картину великого царства російського,
того царства тьми, що давить Україну… Іван Франко
Хід уроку
- Організаційний етап
- Повідомлення теми та мети уроку
Тарас Григорович Шевченко відкрив добу нового українського письменства, зберігаючи генетичний зв’язок з попередніми епохами саме тим, що надійно ґрунтував свою творчість на міцній основі живого розмовно-побутового народного повсякдення, української пісенності і загалом фольклору як компонента та ознаки
національного тексту. Таке поєднання зробило поетичну творчість Шевченка традиційно-фундаментальною і злободенно-сучасною на віки. Сьогодні ми з вами розглянемо особливості другого періоду творчості письменника – періоду «Трьох літ» та познайомимось з твором «Сон».
- Опрацювання навчального матеріалу. Слово вчителя
У творчості Тараса Шевченка дослідники традиційно виокремлюють період, характеризований справді чіткими хронологічними, а до того ж художньо-тематичними й ідейними рамками, – період «трьох літ» (1843 – 1847). Відомий рукописний альбом поета має таку назву, а спрямованість творів цього періоду дає підстави навіть для окреслення «єдиний ідейно-тематичний цикл».
У 1844 році, після досить тривалого періоду, коли законодавство Російської імперії не зазнавало помітних змін, був укладений «Проект нового Уложения о наказаниях уголовных и исправительных с подробным обозначением оснований каждого из
внесенных в сей проект постановлений» із додатковою пояснювальною запискою. Захищаючи станові привілеї й інтереси дворян-поміщиків, багатих буржуа, новий документ підкреслював безправ’я та принижене становище й без того гноблених селян. Емоційні переживання ліричного героя поезії «Три літа» відповідні до особистих Шевченкових, адже твори цього періоду не просто відрізняються від попередніх за тональністю, але максимально загострені, політично й соціально вибухові настільки, що склали підставу обвинувачення й найжорсткішого серед кирило-мефодіївців покарання. Твори названого періоду прислужилися значною мірою ідеям братства, складаючи при цьому політичну, але також і міфологічну сакральну основу для творення українського національного міфу.
Серед творів періоду «трьох літ» виділяються три, політична гострота й ідейна єдність яких особливо помітна: «Сон (Комедія)», «Кавказ», «І мертвим, і живим…». Написані вони у вказаній послідовності від липня 1844 до листопада 1845 року.
Твір «Сон», про який ми говоритимемо сьогодні, належить до поетичної збірки «Три літа». У першодруці і у списку Пантелеймона Куліша датується: «Місяць червень, року божого 1844, у Петербурзі». Саме зі списку Куліша і надрукували його вперше у 1865 році у Львові окремим виданням.
«Сон» жив у рукописній збірці «Три літа» і списках. Микола Костомаров у спогадах про своє знайомство з Шевченком зазначав: «Він прочитав мені деякі з невиданих своїх творів, від яких я був у захваті. Особливо сильне враження справив на мене «Сон», невидана антицензурна поема Шевченка. Я читав і перечитував її всю ніч
і був в повному захваті ».
При арешті кирило-мефодіївців «Сон» у списках відібрано у Миколи Костомарова і Василя Білозерського як «стихотворение возмутительного содержания». Шевченко одержав десять років російської самодержавної солдатчини: «Под строжайший надзор с запрещением писать и рисовать», а «Сон» продовжував рукописне життя в імперії.
Уважне прочитання тексту поеми «Сон» викликає принаймні два запитання:
Чому авторський підзаголовок каже, що це комедія, тоді як жанровий спектр твору інший і значно ширший?
Чому твір має назву «Сон», коли його змістом є тогочасна реальна жахлива дійсність російського імперського суспільства?
Відповіді на ці питання ми з вами маємо віднайти сьогодні.
- Теорія літератури
Перш, ніж розпочати роботу зі змістом поеми, хотілось би познайомити вас з деякими літературними прийомами, які використав Тарас Григорович при написанні твору «Сон», і які ми з вами потім віднайдемо на сторінках твору та з’ясуємо, як вони впливають на зміст та ідейну спрямованість.
Гротеск— сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним.
Контраст – протиставлення або зіставлення явищ чи понять.
Умовність – літературний прийом, що полягає у свідомому порушенні правдоподібності з метою зробити зримим те, що з якої-небудь причини не може бути назване прямо.
- Робота над змістом поеми «Сон»
5.1. Слово вчителя. Структура твору
Вдома ви вже могли змогу прочитати поему Тараса Шевченка «Сон» і навіть вивчити її уривок напам’ять. Давайте поглянемо на структуру твору. З яких елементів складається поема?
Дійсно, перше, що ми можемо побачити у творі – визначення автора як «комедія», але чи дійсно цей твір має щось комічне? Можна вважати, що жанр твору як комедію визначено асоціативно – за зразком жанру «Божественної комедії» Аліг’єрі Данте, перша частина якої «Пекло» вийшла в російському перекладі у 1842 році і очевидно, що Шевченко добре знав її, бо в деяких зі своїх листів вільно переказував її рядки.
Назва твору «Сон» також багатоаспектна, і її можна сприймати по-різному:
- як якась життєва історія про чудний, незрозумілий, непевний сон;
- як стилістична форма романтичного стилю, стилістичний прийом нереального бачення, уявної картинки суспільного буття;
- як запобіжний засіб для цензури.
- Який з варіантів тлумачення назви вам найближчий?
- Чому?
Пізнати глибинний зміст поеми «Сон» допоможе епіграф з Євангелії від святого Іоана: «Духу істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає». Автор підказує, що суспільство не приймає Духу істини, бо не бачить і не знає його, не бачить себе справжнього, істинного. У результаті формується задум автора – показати суспільству його ж істинну суть у найгірших проявах, щоб воно отямилося і очищалося. В цьому ви, безперечно, переконались, коли вчили напам’ять своєрідний пролог до поеми.
5.2. Декламування учнями прологу поеми «Сон» напам’ять
5.3. Бесіда за питаннями
- Які думки викликав у вас пролог до поеми?
- Яка його функція, на вашу думку?
- Чи нагадує він вам твір, який ми вивчали раніше?
- А що є зав’язкою твору?
- Яким тут зображений ліричний герой?
- Як ви вважаєте, для чого автор зображує ліричного героя п’яним?
- З чого розпочинаються його сновидіння? Зачитайте
Прощай, світе, прощай, земле,
Неприязний краю,
Мої муки, мої
люті В хмарі заховаю.
А ти, моя Україно,
Безталанна вдово,
Я до тебе літатиму
З хмари на розмову.
На розмову тихо-сумну,
На раду з тобою;
Опівночі падатиму
Рясною росою.
Порадимось, посумуєм,
Поки сонце встане,
Поки твої малі діти
На ворога стануть.
Прощай же ти, моя нене,
Удово-небого,
Годуй діток; жива правда
У Господа Бога!
- На які роздуми наштовхують вас ці рядки?
- Чому ліричний герой називає Україну вдовою?
- Куди він потрапляє далі?
- Як зображено природу України? Зачитайте
Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Меж ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все-то те, вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зострічає…
І нема тому почину,
І краю немає!
- Який настрій у вас виникає після прочитання цих рядків твору?
- Які слова асоціюються з таким зображенням України?
Мир | Спокій | Гармонія |
Щастя | Україна | Краса |
Добро | Затишок | Тиша |
- А чи є картинка такою мирною та доброю?
- Що діється на Україні? Зачитайте
Он глянь, у тім раї, що ти покидаєш,
Латану свитину з каліки знімають,
З шкурою знімають, бо нічим обуть
Княжат недорослих; а он розпинають
Вдову за подушне, а сина кують,
Єдиного сина, єдину дитину,
Єдину надію! в військо оддають!
Бо його, бач, трохи! А онде під тином
Опухла дитина, голоднеє мре,
А мати пшеницю на панщині жне.
- Які тогочасні проблеми викриває автор у цих рядках?
- Який прийом використовує для порівняння природи України та життя її народу?
- Куди летить герой далі? Зачитайте опис
Лечу, лечу, а вітер віє,
Передо мною сніг біліє,
Кругом бори та болота,
Туман, туман і пустота.
Людей не чуть, не знать і сліду
Людської страшної ноги.
- Який настрій викликає у вас поданий опис?
- Чи настільки він мирний, як зображення України?
- Куди потрапляє ліричний герой?
- Чому автор описує саме Сибір?
- Кого автор бачить серед каторжан? Зачитайте
А меж ними, запеклими,
В кайдани убраний
Цар всесвітній! Цар волі, цар,
Штемпом увінчаний!
В муці, в катарзі не просить,
Не плаче, не стогне!
Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне!
А де ж твої думи, рожевії квіти,
Доглядані, смілі, викохані діти,
Кому ти їх, друже, кому передав?
Чи, може, навіки в серці поховав?
О не ховай, брате! Розсип їх, розкидай,
Зійдуть, і ростимуть, і у люди вийдуть!
- Хто, на вашу думку, є «Царем волі»?
- Як до нього ставиться автор? Чому?
- Куди потрапляє герой після Сибіру? Зачитайте
І знов лечу. Земля чорніє.
Дрімає розум, серце мліє.
Дивлюся: хати над шляхами
Та городи з стома церквами,
А в городах, мов журавлі,
Замоштрували москалі;
Нагодовані, обуті
І кайданами окуті,
Моштруються… Далі гляну:
У долині, мов у ямі,
На багнищі город мріє;
Над ним хмарою чорніє
Туман тяжкий…
- Яке місто зображує автор у цьому уривку?
- Чому воно «на багнищі»?
Матеріал для вчителя:
Петербург, заснований 1703 року Петром І на берегах Фінської затоки, де були болота та непрохідні хащі. Будували місто українські козаки й кріпаки.
- Що відбувається у Петербурзі?
- Чому ліричний герой стає зримим?
- З ким він говорить?
- Яке питання порушує автор у діалозі з «землячком»?
- Куди він відправляється далі?
- Як зображена цариця?
- А як цар?
- Як він поводиться з підданими?
- А ті, відповідно, з нижчими за них у чині?
- Куди вирушає далі ліричний герой?
- Що він бачить та що його дивує? Зачитайте
От я повертаюсь —
Аж кінь летить, копитами
Скелю розбиває!
А на коні сидить охляп,
У свиті — не свиті,
І без шапки. Якимсь листом
Голова повита.
Кінь басує — от-от річку,
От… от… перескочить.
А він руку простягає,
Мов світ увесь хоче
Загарбати.
Хто ж це такий?
От собі й читаю,
Що на скелі наковано:
Первому — вторая
Таке диво наставила.
Тепер же я знаю:
Це той первий, що розпинав
Нашу Україну,
А вторая доканала
Вдову сиротину.
Кати! кати! людоїди!
Наїлись обоє,
Накралися; а що взяли
На той світ з собою?
Тяжко-тяжко мені стало,
Так, мов я читаю
Історію України.
Стою, замираю…
- Як змальовано пам’ятник?
- Хто такі «перший» та «вторая»?
- Чому автор так реагує на пам’ятник?
- Що відволікає його від задуми? Зачитайте
«Із города із Глухова
Полки виступали
З заступами на лінію,
А мене послали
На столицю з козаками
Наказним гетьманом!
О Боже наш милосердий!
О царю поганий,
Царю проклятий, лукавий,
Аспиде неситий!
Що ти зробив з козаками?
Болота засипав
Благородними костями;
Поставив столицю
На їх трупах катованих!
І в темній темниці
Мене, вольного гетьмана,
Голодом замучив
У кайданах. Царю! царю!
І Бог не розлучить
Нас з тобою. Кайданами
Скований зо мною
Навік-віки. Тяжко мені
Витать над Невою.
України далекої,
Може, вже немає.
Полетів би, подивився,
Так Бог не пускає.
Може, Москва випалила
І Дніпро спустила
В синє море, розкопала
Високі могили —
Нашу славу. Боже милий,
Зжалься, Боже милий».
- Чия це, на вашу думку, сповідь?
Матеріал для вчителя:
Павло Полуботок (бл.1660 — 29 грудня 1724, Петербург) — український військовий та політичний діяч. Полковник чернігівський, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України. Під час Північної війни виступив на боці Петра I. Заарештований за підписання Коломацьких чолобитних – звернень козацької старшини до Петра І, з проханням відновлення державних прав України. Помер в ув’язненні на території Петропавлівської фортеці.
- Для чого, на вашу думку, автор звертається до образу Полуботка?
- Кого далі бачить ліричний герой у своєму сні?
- Як зображені дрібні чиновники, вихідці з України? Зачитайте
От і братія сипнула
У сенат писати,
Та підписувать, та драти
І з батька і брата.
А меж ними і землячки
Де-де проглядають.
По-московській так і ріжуть,
Сміються та лають
Батьків своїх, що змалечку
Цвенькать не навчили
По-німецькій — а то тепер
І кисни в чорнилах!
П’явки! п’явки! Може, батько
Остатню корову
Жидам продав, поки вивчив
Московської мови.
Україно! Україно!
Оце твої діти,
Твої квіти молодії,
Чорнилом политі.
- Як ставиться до них ліричний герой?
- Куди вирушає він далі?
- Чому він, на вашу думку, знову повертається до царських палат?
- Чи змінилося там щось?
- Що розсмішило його?
- Що змусило прокинутись?
- Як описане пробудження? Зачитайте
Отаке-то
Приснилося диво.
Чудне якесь!.. таке тілько
Сниться юродивим
Та п’яницям. Не здивуйте,
Брати любі, милі,
Що не своє розказав вам,
А те, що приснилось.
- Чому Шевченко так завершує свою поему?
- То що, на вашу думку, означає назва поеми?
- Як називається прийом, використаний Шевченком?
- А де в тексті ви чітко помітили прийому контрасту та гротеску?
- На які б частини ви поділили поему після повного її прочитання та аналізу?
5.4. Літературний аналіз твору
Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства і прогнилої дворянської моралі.
Ідея: засудження аморальності й паразитизму російського самодержавства, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності, пристрасне заперечення національного і соціального гноблення народів.
Рід: ліро-епос
Жанр: сатирична поема
Композиція:
- Пролог
- Вступ – філософські роздуми, сон ліричного героя;
- Картини закріпаченої України
- Сибірської каторги
- Петербург
- Пробудження ліричного героя
- Підсумки уроку
- Домашнє завдання
№ 10 ст. 208 (письмово), читати «Кавказ»
Завантажити: Тарас Шевченко. Національна проблематика періоду «Трьох літ». Поема «Сон» і тогочасна суспільно-політична дійсність (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 7.0 MB, Завантажень: 1547)