Календарно – тематичне планування уроків біології та екології 11 клас

оперує термінами та поняттями:

адаптація, преадаптація, постадаптація, адаптивний потенціал, екологічна ніша, адаптивна радіація, коеволюція, коадаптації, життєва форма, адаптивні біологічні ритми, фотоперіодизм

формулює:

– принцип єдності організмів та середовища їхнього мешкання;

– правило обов’язкового заповнення екологічної ніші;

називає:

– основні властивості адаптацій;

– параметри екологічної ніші;

– способи терморегуляції організмів;

– основні форми симбіозу організмів;

– форми паразитизму;

– типи адаптивних біологічних ритмів організмів;

наводить приклади:

– адаптацій організмів до різних середовищ мешкання;

– адаптацій людини до різних умов проживання

– адаптивного характеру поведінкових реакцій тварин;

описує:

– адаптації людини та інших організмів до різних умов проживання;

характеризує:

– коадаптації організмів;

–   типи біологічних ритмів: зовнішні та внутрішні, добові, місячні, припливно-відпливні, сезонні, річні, багаторічні;

пояснює:

– молекулярні та клітинні механізми адаптацій біологічних систем;

– відносний характер адаптацій;

– біологічне підґрунтя правил Алена та Бергмана;

– генетичну основу формування адаптацій.

Діяльнісний компонент:

визначає:

– ступінь адаптованості організмів до середовища мешкання;

розпізнає :

– приналежність певних видів тварин та рослин до певної життєвої форми;

порівнює:

– особливості терморегуляції пойкілотермних та гомойотермних тварини;

– адаптації різних груп організмів до певного середовища мешкання;

складає схеми:

– комплексів адаптацій, які характеризують ту чи іншу життєву форму організмів;

моделює:

– наслідки значного перекривання екологічних ніш конкуруючих видів;

Ціннісний компонент

робить висновок:

– про значення преадаптацій та адаптацій в еволюції органічного світу,

– про коеволюцію як основу функціонування стабільних екосистем;

– про адаптивне значення фотоперіодизму.

дотримується правил:

– здорового способу життя для підвищення власного адаптивного потенціалу;

обґрунтовує судження:

– про адаптивний потенціал екологічно пластичних та екологічно непластичних видів,

виявляє ставлення до:

– підвищення власного адаптивного потенціалу шляхом регулярних занять фізичною культурою та загартовування організму.

Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації.

Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування

оперує термінами:

– здоров’я, здоровий спосіб життя, гіподинамія, інфекційні захворювання;

називає:

– науки, що вивчають здоров’я людини;

– шляхи зараження інфекційними хворобами;

– чинники неінфекційних хвороб людини;

наводить приклади:

– профілактичних заходів щодо хвороб людини;

Діяльнісний компонент

характеризує:

– принципи здорового способу життя;

– імунну систему людини, особливості її функціонування;

пояснює:

– механізми взаємодії системи антиген-антитіло;

– заходи профілактики захворювань людини (неінфекційних, інфекційних, інвазійних, захворювань, що передаються статевим шляхом);

Ціннісний компонент

оцінює:

– вплив регулярних тренувань і рухової активності,  на здоров’я людини;

– вплив харчування на здоров’я людини;

обґрунтовує судження про:

– необхідність глобального контролю за вірусними інфекціями людини, тварин і рослин в сучасних умовах;

– необхідність дотримання гігієнічних вимог в особистому житті;

– негативний вплив тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків на організм людини;

виявляє власне ставлення:

– до перспектив ліквідації найбільш небезпечних інфекцій;

– до особистої та громадської профілактики захворювань

робить висновки:

–  активний спосіб життя це основа збереження здоров’я;

– особиста гігієна це умова ефективної  профілактики різних захворю­вань.

1. Особиста програма зміцнення здоров’я.

Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань

оперує термінами та поняттями:

екологія, екологічні чинники, обмежувальні чинники, толерантність, екологічна взаємодія, популяція, екосистема, біогеохімічні цикли, біосфера, ноосфера;

називає:

–   екологічні закони і їхнє значення;

–   шляхи асиміляції, передачі та розсіювання енергії в екосистемах;

–   основні біоми Землі;

–   ключові біогеохімічні цикли;

наводить приклади:

–   екологічних чинників та їхньої взаємодії;

–   типів взаємодій популяцій у екосистемах;

–   трофічних ланцюгів та трофічних сіток;

–   закономірностей формування екосистем;

характеризує:

– процеси і явища у популяціях, екосистемах та біосфері;

– дію екологічних чинників;

– принципи застосування екологічних закономірностей в практичній діяльності людини та їхні прояви в природі;

– потоки енергії в екосистемах;

– властивості та характеристики екосистем.

Діяльнісний компонент

встановлює:

– елементарні причинно-наслідкові зв’язки між екологічними процесами та явищами;

аналізує:

– залежність життєдіяльності організмів від середовища існування;

пояснює:

-дію в природі законів оптимуму, взаємокомпенсації екологічних факторів;

– закономірності структур популяцій;

– причини нерівноцінності біологічного різноманіття екосистем;

– механізми екологічного балансу біосфери;

– механізми дії екологічних чинників;

– механізми інтеграції складових екосистеми;

складає схеми:

– біогеохімічних циклів;

– трофічних ланцюгів та трофічних сіток;

порівнює:

– особливості організації та функціонування агроценозів і природних екосистем.

Ціннісний компонент

висловлює судження щодо:

– значення встановлення характеристик мінімальної життєздатної популяції тварин для збереження виду;

– ролі та значення екології у сучасному світі.

Структура та характеристики популяцій.

Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних).

оперує термінами та поняттями:

сталий розвиток, екологічне мислення, природні ресурси, раціональне природокористування;

називає:

– екологічні проблеми в Україні та в світі;

– види забруднення довкілля;

– критерії забруднення довкілля;

– напрямки охорони природи в Україні та в світі;

описує:

– екологічний стан свого регіону;

наводить приклади:

– видів-вселенців свого регіону;

– джерел забруднення довкілля;

– видів, занесених до Червоної книги України;

характеризує:

– наслідки забруднення довкілля для живих організмів і людини зокрема;

– проблеми акліматизації та реакліматизації видів;

пояснює:

– необхідність правильної утилізації побутових та промислових відходів;

– необхідність міжнародної взаємодії державних установ та громадських організацій у справі охорони навколишнього природного середовища;

– необхідність раціонального використання природних ресурсів;

Діяльнісний компонент

складає карту:

– екологічного стану свого регіону;

моделює:

– способи утилізації відходів;

порівнює:

– ступінь забруднення окремих територій України; застосовує:

– екологічні знання в повсякденній діяльності.

Ціннісний компонент

дотримується правил:

– охорони навколишнього середовища;

– екологічної етики;

оцінює:

– вплив діяльності людини на стан навколишнього середовища та його компонентів;

висловлює судження щодо:

– значення екологічних знань;

– значення концепції сталого розвитку;

– шляхів вирішення екологічних проблем свого регіону;

– шляхів раціонального використання природних ресурсів;

виявляє власну позицію щодо:

– дієвості екологічної політики в Україні.

Необхідність охорони ґрунтів.

Оцінка екологічного стану свого регіону.

54

( на вибір учителя)

« Червона книгв Запорізької області», « Червона книга Великобілозерського району»

оперує термінами та поняттями:

селекція, біотехнологія, генетично модифіковані організми, клонування, біологічна безпека

називає:

– сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів;

наводить приклади:

– застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції;

– використання стовбурових клітин;

характеризує:

– явище гетерозису та його генетичні основи;

– досягнення репродуктивної медицини, трансплантології та донорства.

– пояснює:

– значення досягнень генетичної та клітинної інженерії.

Діяльнісний компонент

порівнює:

–          – ефективність методів класичної селекції та сучасної біотехнології.

робить висновки про:

– застосування біотехнології в охороні навколишнього природного середовища;

–          – застосування результатів біологічних досліджень у сучасній селекції та біотехнології

Ціннісний компонент

висловлює судження про:

–  внесок вітчизняних учених у розвиток селекції, біотехнології і медицини;

–  перспективи використання генетично модифікованих організмів;

–  клонування організмів;

– досягнення та ризики генної інженерії людини;

–  небезпеку створення та застосування біологічної зброї;

виявляє власну позицію щодо:

– дотримання  біоетики в біологічних та біомедичних дослідженнях.

Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології.

–          Клонування організмів.

Нанотехнології в біології.

Трансгенні організми: за і проти.