Конспекти уроків української літератури 9 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Микола Гоголь. «Тарас Бульба». Сюжет, образ головного героя твору (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Микола Гоголь. «Тарас Бульба». Сюжет, образ головного героя твору.

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю Миколи Гоголя, історією написання повісті «Тарас Бульба»; розкрити жанрові особливості твору; проаналізувати сюжет; розкрити риси характеру головного героя повісті, ознайомити учнів із його прототипом; розвивати навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; культуру зв’язного усного мовлення; уміння визначати роль деталі в тексті; виховати  естетичний смак та зацікавленість історичним минулим українського народу.

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ми з вами почнемо знайомство з творчістю Миколи Гоголя та опрацюємо сюжет його повісті «Тарас Бульба», дізнаємось, хто став прототипом головного героя та яким, власне, зображений цей герой у творі.

  1. Опрацювання навчального матеріалу. Біографія Миколи Гоголя

Народився Микола Васильович Гоголь 1 квітня 1809 року, у родині дрібномаєтного шляхтича Василя Гоголя-Яновського. У роду Яновських були і священники, і козацькі старшини. Миколин дідусь Опанас — миргородський полковий писар, один із його предків — гетьман Іван Скоропадський, інший — переяславський полковник Василь Танський. Раннє дитинство хлопчика минало у родовому маєтку в селі Василівка на Полтавщині. Освіту хлопець здобував протягом 1821–1828 років в елітній Ніжинській гімназії вищих наук.

Наслідуючи улюблених авторів, Микола Гоголь сам почав писати вірші, поеми, п’єсу, навіть повість. Користувався загальноприйнятою тоді в українських культурних колах літературною мовою — російською. А от жартівливі вірші, епіграми складав українською. Робив це постійно і так вправно, що товариші прозвали його «римачем». Жити для романтичного юнака означало стати кимось достойним і славетним, невтомно працювати заради людства, «задля щастя громадян». Тому якийсь час він мріяв присвятити себе юриспруденції, щоб зсередини боротися з «неправосуддям». Але потім знайшов інший, ефективний засіб для втілення своєї місії — слово. Завершивши навчання, Гоголь, як і тисячі інших здібних молодих українців, подався підкоряти столицю  – Петербург. Перший петербурзький досвід виявився невдалим. 1829 року Гоголь  видає під претензійним псевдонімом В. Алов поему «Ганц Кюхельгартен» — явне наслідування німецьких романтиків. І публіка, і критика сприйняли книжку скептично. Розчарований Гоголь скупив на останні копійки недопродані примірники і спалив їх. Після даремної спроби стати актором Микола змушений задовольнятися роботою дрібного чиновника по різних відомствах. Одначе впертий козацький нащадок не залишає намагань добитися успіху й визнання.

Навчений гірким досвідом, письменник у «Вечорах на хуторі поблизу Диканьки», змалював добре відомий, рідний і дорогий його серцю український світ, спираючись на вітчизняну фольклорну й літературну традицію. Одразу після виходу «Вечорів…» він, ще зовсім молодий чоловік, став одним із найпопулярніших літераторів України та й усієї імперії. Окрилений успіхом, митець поринає у вир творчої й наукової праці. Влітку 1832 року відвідує Україну, понад два місяці живе в рідній Василівці, відновлює гармонію в серці, ще ретельніше вивчає мову, побут, звичаї, фольклор, душу свого народу. У ці роки митець готує статтю про народні пісні, студіює літописи, збирає матеріали для шеститомної історії. На хвилі духовного піднесення Микола Гоголь пише і видає продовження «Вечорів…» — збірку повістей «Миргород» (1835).

Після «Миргорода» майстер ніби відвертається від України, натомість починає активно розробляти російські теми — у «Петербурзьких повістях», комедії «Ревізор», у поемі-романі «Мертві душі», інших творах. Звернувшись до російського світу, письменник абсолютно чесно показав його таким, яким бачив з українських позицій — темним, деспотичним, жорстоким, «мертводушним». Перейшовши в російську літературу, Микола Гоголь не заходився прославляти імперію, чого від нього чекали петербурзькі покровителі, а казав страшну правду про неї, кинув їй виклик. Пекуча Гоголева правда, звичайно ж, була ліками для росіян, хоч і надто гіркими. Особливо жорстоких цькувань зазнав митець з боку петербурзьких чиновників за твори «Ревізор» і «Мертві душі». Болісно переживаючи звинувачення, Микола Гоголь тяжко занедужав 1836 року, виїхав за кордон, де пробув з перервами цілих 12 років.

В останні роки життя Микола Гоголь шукає власного притулку в релігії, відвідує і повертається в Росію 1848 року. З 1851 року мешкає у Москві, де і помирає 21 лютого 1852 року, знищивши всі свої папери. На початку ХХ століття професор Мандельштам, аналізуючи стиль Гоголя, дійшов висновку, що мовою його душі була українська. Це виявляється не тільки в лексиці, а й навіть у синтаксисі,— думав він по-українськи, а потім, пишучи, перекладав російською.

  1. «Тарас Бульба». Історія написання

Повість «Тарас Бульба», над змістом якої ми будемо працювати,  має складну творчу історію. Твір був уперше надрукований в 1835 році в збірці «Миргород». А у 1842 році в другому томі своїх «Творів» Гоголь помістив «Тараса Бульбу» у новій, докорінно переробленій редакції. Тобто, робота над повістю тривала майже 9 років –  з 1833-го року до 1842.

Як вважають літературознавці, «миргородська» редакція «Тараса Бульби» являла собою багато в чому ще незрілий добуток. Схематично обкреслені образи, не розгорнуті конфлікти, стилістична недовершеність – все це мало потребу в істотній доробці. Друга редакція «Тараса Бульби» створювалася одночасно з роботою Гоголя над першим томом «Мертвих душ», тобто в період найбільшої ідейно-художньої зрілості письменника. Ця редакція стала глибшою за ідеєю, своєму демократичному пафосу, досконалішою в художнім відношенні.

Змін зазнав і обсяг твору: перша редакція містила усього 9 розділів, друга – 12, отже з’явилися нові персонажі, конфлікти, ситуації. Істотно збагатилося історико-побутове тло твору, були уведені нові подробиці в описі Січі, боїв, заново написана сцена виборів кошового, набагато розширена картина облоги Дубно тощо. І саме з таким твором ми з вами й познайомимось.

  1. Теорія літератури

За жанром твір Миколи Гоголя «Тарас Бульба» – це історична повість. Давайте пригадаємо визначення цього жанру та його ознаки.

Історична повість – великий за обсягом епічний твір, який характеризується однолінійним сюжетом та  відтворює у художній формі певну історичну епоху.

Основні риси історичної повісті:

  • епічний жанр;
  • опора на історичне джерело;
  • поєднання історичних фактів з художнім вимислом;
  • герої: історичні та вигадані особи;
  • об’єктивне зображення історичних подій;
  • мова оповіді наближена до епохи автора.
  1. Бесіда за питаннями
  • Доведіть, що «Тарас Бульба» Гоголя – дійсно історична повість.
  • Яким є історичне тло зображуваних подій твору?
  • Що вам відомо про цей період в історії України?
  • Що вам відомо про Запорізьку Січ та її устрій?
  • Як ви вважаєте, які джерела використовував Микола Гоголь, створюючи свій твір?
  1. Слово вчителя

 Микола Гоголь з великою увагою вивчав минуле рідного краю і справедливо вбачав у козацькій добі героїчний зміст, адже «Тарас Бульба» – не єдиний твір митця про національно-визвольну боротьбу українського народу. В його творчому доробку є й повісті «Страшна помства», «Кривавий бандурист» тощо.

Працюючи над «Тарасом Бульбою» Гоголь заглиблювався в історичні матеріали: спогади європейців, рукописні списки українських літописів, зокрема Самовидця, Величка, Граб’янки. Крім того, він і використовував спогади своїх пращурів, адже в історії козаччини рід Гоголів посідає помітне місце. Найвідомішим слід визначити Остапа Гоголя, про якого відомо чимало: у роки Хмельниччини гетьман призначив його уманським, згодом подільським полковником. У 1663 році він бра активну участь у поході гетьмана Тетері на Правобережну Україну.  Відомо також і ім’я Андрія Гоголя, якого пам’ятають як пропольськи налаштованого діяча.

Узявши до уваги імена цих людей, можна відмітити, що їхніми рисами, і не лише рисами, наділені й герої його повісті. У чому це проявляється, ми можемо з’ясувати, розглянувши сюжет твору.

  1. Робота над сюжетом твору «Тарас Бульба»
  • Пригадайте, що таке композиція твору?
  • Що таке сюжет?
  • З яким елементів він складається?
  • Яким є сюжет повісті «Тарас Бульба»?
Експозиція Зустріч Тарасом Бульбою синів, що приїхали з бурси
Зав’язка Тарас Бульба з синами їдуть на Запорозьку Січ
Розвиток дії ·        Запорізька Січ
·        Воєнні походи
·        Бої запорожців
Кульмінація ·        Вбивство Тарасом Бульбою Андрія

·        Страта Остапа

Розв’язка Смерть Тараса Бульби
  • Яка частина твору була для вас найнеочікуванішою?
  • Чи правильно, на вашу думку, вчинив головний герой?
  1. Коментар учителя

Вчені-літературознавці досі не дійшли до спільної думки: хто є прототипом головного героя повісті? За одними версіями, прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, корінний отаман Війська Запорозького Низового Охрім Макуха. У нього були сини — Омелько, Назар, Хома, що воювали з польською шляхтою. Назар закохався в панночку і перейшов на бік поляків, Хома загинув у нерівному бою, а Омелько втік. Батько сам стратив сина Назара.

Є й інша версія щодо прообразу Тараса. Ним міг бути й предок Гоголя Остап Гоголь — полковник Війська Запорозького, гетьман Правобережної України. Він також мав двох синів — Остапа і Прокопа, які навчалися спершу у Львові, а потім у Києві. Старший син загинув від рук поляків, а молодший перейшов через три роки до ворогів. Сам Остап Гоголь мало не загинув під час переправи Дністра.

Проте ким би справді не був прототип, Тарас Бульба – безперечно, дуже яскравий персонаж, а його образ – піднесено-героїчний.

  1. Робота над образом Тараса Бульби

Тарас Бульба змальований автором у різних сферах: як сім’янин, батько, так і як козацький ватажок, вправний у бою. Що ми можемо про нього сказати?

СІМ’ЯНИН:
·   Суворий
·   Владний
·   Не допускає дружину пестити синів
·   Для синів – товариш
·   Привчає дітей до бойових дій
 

ЛЮДИНА:
·        Герой
·        Бунтівник
·        Непохитний
·        Гордий
·        Жорстокий
·        Великодушний

ТАРАС БУЛЬБА ВОЇН:

·        Патріот
·        Енергійний
·        Невтомний
·        Заповзятливий
·        Хоробрий
·        Впливовий
·        Запальний
·        Хитрий
·        Далекоглядний
·        Товариський

 

  • Чи можна сказати, що Тарас Бульба наділений лише позитивними рисами?
  • Укладіть таблицю «Позитивні та негативні риси Тараса Бульби»
Позитивні риси Негативні риси
Досвідчений козацький ватажок

Хоробрий воїн
Вольовий
Справедливий
Релігійний
Суворий вдачею
Фізично і морально сильний
Розумний
Мудрий
Активний
Щедрий душею
Надзвичайний простотою
Ненависний до ворогів
Патріот
Товариський

Грубий прямотою
Різкий
Впертий
Запальний
Жорстокий
  • Як ви вважаєте, чому автор наділяє його цими рисами?
  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання

С. 180-190 (стаття);
№ 8 ст 191 (п)

Завантажити: Микола Гоголь. «Тарас Бульба». Сюжет, образ головного героя твору (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 8.0 MB, Завантажень: 55)
Back to top button