Конспекти уроків української літератури 9 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Євген Гребінка. Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини у поезії «Човен» (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Євген Гребінка. Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини у поезії «Човен».

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю Євгена Гребінки; допомогти усвідомити ідейно-художні особливості твору «Човен», його образи та жанрову приналежність; розвивати навички виразного читання поетичних творів, їх аналізу, висловлення власних думок з приводу прочитаного; розвивати образне мислення, уміння помічати художні деталі, аналізувати та робити висновки, аргументувати власні міркування; формувати вміння бачити і використовувати прийом розгорнутого паралелізму; виховувати активну життєву позицію.

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

ХІХ століття подарувало українській літературі чимало визначних постатей, чия творчість впливала не лише на формування обличчя культурно-історичної епохи, але й на світогляд та самоідентифікацію нашої нації. Серед таких майстрів слова – Євген Гребінка, в основному відомий українському читачеві як байкар. Хоча він – набагато багатогранніша постать: талановитий лірик, прозаїк, видавець. І саме з його постаттю та творчістю ви познайомитесь сьогодні на уроці.

  1. Опрацювання навчального матеріалу. Євген Гребінка

 Євгена Гребінку називають «бабою-повитухою» модерної української літератури. Лише 36 років прожив письменник, але ввійшов до історії української літератури не тільки завдяки тому, що видав 1841-го першу антологію української літератури — альманах «Ластівка», а й «пречудовим», за оцінкою Івана Франка, байкам.

Євген Павлович Гребінка народився 21 січня 1812 року на хуторі Убіжище Пирятинського повіту, що на Полтавщині, у сім’ї відставного штабротмістра Павла Івановича Гребінки. На рідному хуторі майбутній письменник мав можливість познайомитися із життям народу, його побутом та звичаями, з багатющими скарбами українського фольклору.

Початкову освіту здобув удома. 1825–1831-го навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, де почав писати вірші та брав участь у виданні рукописних журналів, складених з учнівських творів

1827 року Євген Гребінка написав драматичний твір для самодіяльного театру «В чужие сани не садись», а 1829-го почав працювати над перекладом українською мовою поеми Олександра Пушкіна «Полтава».

1831 року Гребінка закінчив гімназію. Того ж року на сторінках «Украинского альманаха» в Харкові побачив світ його перший друкований твір — вірш «Рогдаев пир». У вересні 1831-го повітове дворянство у званні обер-офіцера відрядило Гребінку у 8-й резервний Малоросійський полк, сформований для придушення польського повстання, але полк із Пирятина не вийшов, і у вересні, після поразки повстанців у Варшаві, Гребінка пішов у відставку.

1834 року Гребінка переїздить до Петербурга: «Думал я дорогою: що я там робитиму між москалями? А вышло противное: Петербург есть колония образованных малороссиян».

Восени 1834 року вийшла збірка його байок «Малороссийские приказки». Деякий

час Гребінка працює в комісії духовних училищ. У червні 1835-го Іван Сошенко познайомив письменника з Тарасом Шевченком.

З 1837 року Гребінка працює вчителем російської мови у Дворянському полку, бере участь в організації викупу Тараса Шевченка з кріпацтва, збирає твори українською мовою й клопочеться про випуск їх у додатках до журналу «Отечественные записки». Одержавши відмову, із зібраних для додатків матеріалів, він укладає альманах «Ластівка», який вийшов 27 квітня 1841-го.

З 1846 року письменник почав видавати зібрання своїх прозових творів, і до кінця 1848-го видав вісім томів. Помер Євген Гребінка 3 грудня 1848 року в Петербурзі. І хоч помер Гребінка в далекому Санкт-Петербурзі, де й провів більшу частину свого короткого життя, він заповідав бути похованим на рідній землі українській:

«Візьміть мене додому… Хай мені заспіває жайвір степовий у рідному краю…» І воля його була виконана. Спочиває поет у рідній Мар’янівці, на пагорбі при гостинці — колишньому Чумацькому шляху, — неподалік своєї родинної садиби. А з-понад даху батьківської хати, що давно вже добула свого віку, рік-річно, ставши навшпиньки, виглядає його з світів додому старий-престарий, як і небо над ним угорі, каштан. Той самий, що його Євген колись посадив разом із своїм приятелем Тарасом Шевченком, який навідався був до нього в гості.

Як це взагалi властиво письменникам, що виступають на ранньому етапi формування нової лiтератури, Євген Гребiнка не обмежував своїх iнтересiв одним

жанром – вiн випробував себе, а водночас i лiтературну мову, в рiзних жанрах поезiї i прози. Крiм того, вiн продовжував одну iз найхарактернiших i найблагороднiших традицiй української лiтератури – традицiю безпосередньої участi в загальноросiйському лiтературному процесi, виступаючи з вiршами, поемами, оповiданнями, нарисами, повiстями i статтями росiйською мовою.

У поетичному доробку Гребiнки є кiлька лiричних вiршiв українською мовою. Одним з таких творів є «Човен», написаний 1833, що  був вмiщений поряд з байками у збiрцi «Малороссийские приказки», щоб продемонструвати широкi зображувальнi можливостi української лiтературної мови. Це твір був своєрідним маніфестом молодого Євгена Гребінки і має, безперечно, автобіографічний характер: роздуми автора, який із рідного хутора вирушає до далекого і невідомого Петербурга. Пропоную вам ознайомитись зі змістом цього твору.

  1. Робота над змістом твору «Човен»

4.1. Виразне читання твору учнями

4.2. Бесіда за питаннями

  • Який настрій викликає у вас цей твір?
  • Як ви гадаєте, яка його жанрова приналежність?
  • Доведіть, що «Човен» Євгена Гребінки – балада.
  • Яким постає ліричний герой твору?
  • Як ви вважаєте, кого він уособлює?
  • Як риси романтизму проявляються в баладі?
  • Що ви можете сказати про образи твору?
  • Як називається літературний прийом, коли картини природи порівнюються з людським життям?
  • Чи є паралелізм у творі?
  • З чого видно, що герой не боїться майбутнього?
  • Чи є зміст балади актуальним?

4.3. Слово вчителя
Балада «Човен» має автобіографічний характер роздумів молодого поета, що вирушає з рідного хутора до Петербурга, мовби кидається в піняві хвилі розбурханого житейського моря, яке спочатку грається, а там і нещадно розбиває одинокий човен.

Романтизовано схвильована розповідь досягається засобами народної поетики: хвилі — «мов чорнії гори», хмари — «як темная нічка», громи гуркотять — «мов голос небесної кари», «пустують по піні мавки».

Проте у автора відсутнє відчуття приреченості. Вже саме твердження про неможливість заховатися від світу, від життя, і навіть більше — розуміння, що «не можна ж вік цілий пробути з собою одним», – свідчать про активність накресленої автором життєвої програми. Попрощавшись із хуторським «покоєм», не маючи певності, що «недоля і лютеє горе» минуть його, автор ради служіння вищій меті сміливо пускається в «світ білий».

Балада «Човен» стоїть дещо осторонь більшості творів і є своєрідним маніфестом молодого Євгена Гребінки, адже тут він висловив свої душевні переживання, свої побоювання, свої роздуми про майбутнє життя. Але цей твір є близьким кожній людині, бо всім нам властиві почуття і переживання, які вклав поет у баладу.
4.4. Літературний аналіз твору
Тема: роздуми поета про майбутнє життя

Ідея: зображення всіх негараздів та випробувань людського життя:  жорстокості буття, безвиході, самотності особистості;  показ протистояння особистості та навколишнього світу.

Рід: ліро-епос

Жанр: балада

Художні засоби:

Епітети: синєє море; буйнії вітри; чорнії гори;

Порівняння: хвиля гуляє, мов чорнії гори; в тих хмарах, мов голос небесної кари: як човнові море, для мене світ білий; як темная нічка, насупились хмари.

Метафори: заграло море; хвиля гуляє; грає море; човен ниряє; хвилі вляглися; недоля і горе пограються з човном моїм.

Зменшувально-пестливі форми: нічка, весельце.

Алітерація: в останньому рядку першої строфи балади повторюються звуки  «р», «г», які передають гуркіт грому.

  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання
  1. ст. 149-150 (стаття);
  2. № 10 ст. 152 (письмово).
Завантажити: Євген Гребінка. Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини у поезії «Човен» (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 8.7 MB, Завантажень: 126)
Back to top button