Позаурочна робота з української мови та літературиУсі уроки української мови та літературиФайли

Виховний захід «До мови доторкнімось серцем»

Автор: Коган Світлана Іванівна

Навчальний заклад: КЗ “Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №1 І-ІІ ступенів”

Виховний захід  «До мови доторкнімось серцем»

Пісня «Добрий день»

Шановні  учні,  вчителі!  Сьогодні ми зібралися у цій залі з нагоди свята  –  вшанування рідного українського слова.

1.Мова  –  краса спілкування,
Мова  –  як сонце ясне,
Мова  –  то предків надбання,
Мова  –  багатство моє.

2.Мова  –  то чиста криниця,
Де б´є, мов сльоза, джерело,
Мова  –  це наша світлиця,
Вона, як добірне зерно.

3.Мова  –  державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни –
Мову, як матір, любіть.

«Молитва до мови» Катерини Мотрич

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему,з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово наша! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу  роду нашого       і тримала народ на небесному олімпі волелюбності,слави і гордого духу!

Мово наша! Дзвінкова кринице на перехресній дорозі нашої долі! Передчасно постаріла, посивіла, змаліла, на хресті мук розіп’ята.

Мово наша! Убога прочанка з простягнутою рукою! Осквернена й знеславлена        своїми ж дітьми, твоїм сімʼям немудрим…

Стою перед тобою на коліна і благаю за всіх: прости ж нас грішних.

Прости! Воскресни! Повернись! Розродися! Забуяй віщим і вічним словом від лісів  –  до моря, від гір  –   до степів! Порятуй народ її навіки…

Ведуча 1. Любі друзі! 9 листопада  –  День української писемності і мови. Це свято вшановує вся наша держава. Сьогодні ми зібрались, щоб вшанувати нашу рідну мову,бо вона  –  життя духовного основа. Опановувати мову людина починає з дня народження. Спочатку  –  прислухається до слів матері, рідних, згодом  –  вимовляє звуки, склади, слова.

Ведуча 2. Протягом життя  –  змалку й до останнього подиху  –  людину супроводжує мова. Наша мова прекрасна, бо писалась людьми із гарячими серцями: Л.Українкою, М.Рильським, П.Тичиною, В.Симоненком, Т.Шевченком, І.Франком та багатьма іншими митцями. Вони всі прагнули, щоб мова огорнула всю Україну.

Ведуча 1. Костянтин Ушинський наголошував на неабиякій ролі рідної мови в житті кожного народу: «Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків».

Ведуча 2. Тож давайте сьогодні возвеличимо свою рідну українську мову у віршах, піснях, погортаємо її скорботний календар, познайомимося із життєписом.

Ведуча 1. Словесність  –  початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.

Ведуча 2. Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті  –  вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за ім’ям монаха-переписувача Лаврентія. До нього входить «Повість временних літ», написаний на початку ХІІ століття.

Ведуча 1. Автором «Повісті» був монах Києво-Печерського монастиря преподобний Нестор-літописець (близько 1050-1114). Його ми по праву можемо

вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської  культури.

Ведуча 2. Преподобний Нестор  –  киянин  –  у 17 років прийшов у відому Києво-Печерську обитель послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій.

Ведуча 1. Крім «Повісті временних літ», Нестором – літописцем  написані житія перших руських святих  –  братів Бориса та Гліба, житіє преподобного Феодосія  –  засновника монастирського життя на Київській Русі, сказання про перших печерських подвижників і багато іншого.

Ведуча 2. Про що тільки не розповідав Нестор у своєму літописі! З нього ми дізнаємось про життя та походи князів Аскольда, Олега, Ігоря, Святослава, княгині Ольги.

Ведуча 1. Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.                                                                                     Ведуча 2. Прямим попередником слов’янської мови є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян  –  братами Кирилом і Мефодієм. Брати переклали слов’янською мовою грецькі церковні книги, заклавши основи слов’янської писемності. Яка ж це мова? Вона створена і відома як старослов’янська.

Ведуча 1. У середині 16 століття у східних слов’ян виникає друкарство. Першою людиною, яка друкувала книги був Іван Федоров. Саме у його друкарні було видано перший буквар, а також книгу «Апостол»(1574 р).

Ведуча 2. Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів.

Ведуча 1. Наша мова  –  одне із багатьох див, створених народом, вона віддзеркалює душу народу, його історію.

Не цурайтесь мови, люди,
Рідного джерельця,
Хай вона струмочком буде,
Хай дійде до серця.
Хай вона в піснях лунає
Кожен день і в свято,
Соловейком хай співає
В українській хаті.

Ведуча 2. Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу  –  це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Її  –  незміряно багату,
Дзвінку, і ніжну, і завзяту,
Як день сьогоднішній чудову,  –
Люблю, люблю вкраїнську мову.

І тихо мовляться слова,
І шепче зірка вечорова,
І чуть, як засина трава
У колисковій, рідній мові.

Я нею мрію, нею сню,
Вона чистіша від вогню.
Серед усіх народів світу
Звеличує мою рідню.

Ну де ще є така чарівна пісня,
Серед яких на світі мов?

То серце від журби неначе стисне,
А то повіє радість і любов.

Пісня  +  відео

Читець 1. У мові  –  вся доля народу. Без неї немає нас як народу, немає минулого, немає і майбутнього.

Читець 2. Слово рідне ввібрало в себе віковічний плин Дніпра, шурхіт колосся, шепіт діброви, спів соловейка, пісню трударя на важкій ниві.

Читець 3. Великий Кобзар, всесвітньовідомий поет, на сторожі людської гідності, честі поставив слово.

Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужого научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.

Пісня «Боже, великий, єдиний»

Читець 4. Земле ти наша, краю коханий!
До болю рідний нам і дорогий.
Який ти був колись?
Якими йшов шляхами?
Словами правди з нами поділись.

Ведуча 1. Скорботний календар рідного слова промовляє до нас мовою документів.

1720 рік – Петро І видає указ про заборону книгодрукування українською мовою.

1754 рік – указ Катерини ІІ про заборону книгодрукування українською мовою в Києво-Могилянській академії.

1769 рік – видано розпорядження Синоду про вилучення в населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775 рік – Катерина ІІ зруйнувала Запорізьку Січ; закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1811 рік – закрито Києво-Могилянську академію, де навчався сам Ломоносов (на той час Україна мала 24 друкарні, Росія –  21).

1817 рік – указ про викладання в школах Західної України лише польською мовою.

1847 рік – судовий процес над Кирило-Мефодіївським братством, а офіційно: «процес українослов’янистів».

1862 рік – закрито недільні школи, які безкоштовно організували видатні діячі української культури.

1863 рік – Валуєвський циркуляр про те, що «никакого особенного малороссийского язика не было, нет и бать не может… А посему…»  заборонили видання книжок українською мовою. Це після того, як люди вже були знайомі з «Кобзарем» Т. Шевченка.

1876 рік – у м. Емсі було видано указ під назвою «Емський», підписаний царем Олександром ІІ. Указ забороняв і переслідував не лише українську книжку, але й саму мову, пісню, культуру.

1884 рік – закрито всі українські театри.

1895 рік – заборонено випуск української дитячої книжки.

1908 рік – блокують усю українську культуру і науку, але за вимогою відомих учених із 1905 до 1914 року дозволено друкувати українські газети.

1914 рік – Микола ІІ ліквідує українську пресу – газети й журнали.

1925 рік – відбувся Пленум ЦК України про «українізацію України», а 1929-го року з приходом до влади Лазаря Кагановича знову розпочинається переслідування усього українського.

1978-1983 роки – постанови про посилення вивчення російської мови в школах союзних республік, починаючи з першого класу і навіть у дитячих садках, що призвело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

1989 рік – на десятій сесії Верховної Ради УРСР прийнято Закон «Про мови», який забезпечує розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя, який проголосив українську мову  державною.

Читець 1.

Від рідного слова ти сил набирайся,
Ніколи й ніде ти його не цурайся.
Із нього черпай любов, наче воду.

Читець 2.

Любіть свою мову й ніколи
Її не забудьте в житті,
Вона – як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там,  де звучить рідна мова,
Живе український народ.

Ведуча 2. Українська мова живе в прекрасних піснях народу, у яких оживає доля, краса, гордість,мрії, сподівання. Пісня – це голос народу, це поетичний вияв його працелюбної співучої вдачі, мрій і прагнень.

Пісня про мову

Читець 1. Наше свято особливе. Це свято мови. У ньому є радість, гордість, але й печаль,усвідомлений біль.

Читець 2. Віриться – мене час, і свято мови житиме щодня, щохвилини в спілкуванні людей і в будні, і в свята.

Читець 3. І всі ми, і кожний з нас, стежитимемо за чистотою рідної мови, оберігатимемо її від засмічування, збагачуватимемо її красу.

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай щоразу служить вам…

М. Рильський

Читець 4.

Плекаймо в серці кожне гроно,
Прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
В сім’ї великій, вольній, новій!

Д. Білоус

Читець 5.

Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.

В. Сосюра

Ведуча 1.  Калиновою, солов’їною називали прекрасну українську мову поети. Проте слово несе людям добро, правду,істину. Його не можна не любити,без нього не можна жити. Любити мову і добре знати її – поняття взаємопов’язані. Треба глибоко вивчати закони мови, словник, норми вимови,опановувати її скарби, розвивати далі.

Ведуча 2. І коли є загроза хоч дещо втратити із того скарбу, нас проймає тривога: як матір за рідну дитину, як дбайливого господаря за чистий лан. Тож маємо все зробити для того,щоб не згорнулись крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде із давнини до наших днів.

Ведуча 1. Дорогі друзі! Ми маємо стати гідними синами і дочками тих, хто в найтяжчих випробуваннях зберіг рідну мову й передав її нам. Знаймо,бережімо, збагачуймо велике духовне надбання народу – рідну українську мову, бо мова – основа духовного життя народу, втрата її, за словами Панаса Мирного, «смерть для його душі».

Відео.

Ведуча 2.

Рідна мово! Нам берегти тебе і боронить
Від кожного, з тобою хто лукавить…
Проймає душу неповторний щем –
Душа настояна на ріднім слові!
Несем його в грядущім дні, несем –
В ім’я добра, вселюдської любові!

Пісня про мову

Завантажити: Виховний захід «До мови доторкнімось серцем» + Сертифікат (Розмір: 342.1 KB, Завантажень: 93)
Back to top button