Конспекти уроків української літератури 9 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Література українського романтизму. Ідейно-художні особливості (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Література українського романтизму. Ідейно-художні особливості

Мета: ознайомити учнів з особливістю романтизму як літературного напряму, передумовами його появи на території України, осередками українського романтизму та їх представниками;  допомогти усвідомити значення доби романтизму для розвитку української літератури; формувати  національну свідомість, громадянську позицію, шанобливе ставлення до засад народної моралі й етики.

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Актуалізація опорних знань

Вітаю вас на першому уроці української літератури у другому семестрі цього навчального року. Вам відомо, що саме у 9-му класі вивчення літератури відбувається за історико-хронологічним контекстом, і ми вже з вами з’ясували про витоки української літератури, історію появи перших рукописних книг, познайомились з літературою середньовіччя, що згодом, з появою книгодрукування, змінилася на літературу доби Відродження та Бароко, яскравим представником якого був відомий філософ-мандрівник Григорій Савич Сковорода. Та особливо вас захопили твори Івана Котляревського, який став основоположником нової української літератури, а твори якого стали першими, що були написані живою українською мовою. Іван Котляревський був яскравим представником класицизму, батьком українського ліро-епосу та драматургії. А ось Григорія Квітку-Основ’яненка називали батьком української прози. І саме він приніс до української літератури такі напрями як сентименталізм та просвітительський реалізм. Як бачите, література змінювалась і розвивалась, даруючи нам чудові твори.

  1. Повідомлення теми та мети уроку

Новим етапом розвитку української літератури став романтизм. Саме про цей художній напрям, його особливості та представників ми поговоримо на сьогоднішньому уроці.

  1. Опрацювання навчального матеріалу. Історичні передумови українського романтизму

Загалом, якщо говорити про романтизм як напрям в літературі та мистецтві, то він виник наприкінці ХVІІІ століття в Німеччині та існував у літературі Європи та Америки в першій половині ХІХ століття. Український романтизм охоплює ж період 20-40-х років ХІХ століття і виник він не лише під впливом творчості європейських письменників. Історія нашої держави чітко вказує, що розвиток цього напряму мав доволі сильне історичне тло.

  • Що вам відомо з історії про українські землі на початку ХІХ століття?

На початок ХІХ ст., внаслідок трьох поділів Польщі, російсько-турецьких війн, ліквідації Гетьманщини і Запорозької Січі українські землі опинилися під владою Російської та Австрійської імперій.

Росія володіла Слобожанщиною, Лівобережжям, Правобережжям і Півднем, що становило близько 85% земель, заселених українцями. У складі Австрійської імперії знаходилося, приблизно, 15% українських земель, а саме, Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Території, що перебували під владою Російської імперії, прийнято називати Наддніпрянською Україною, у складі Австрійської імперії – західноукраїнські землі. Тобто, Україна була повністю поділена між іншими державами, її мова та культура не сприймалися, або сприймалися як низькосортні. Звісно, таке не могло не зачіпати свідомих людей, представників інтелігенції, які хотіли відродити своє, воз’єднати українські землі хоча б у культурному сенсі, та показати, що до якої б з імперій не належав у той момент народ, він все одно залишається українським.

Не можна сказати, що це було доволі легко, адже обидві імперії чинили великий тиск, позбавляючи можливостей розвитку. Наприклад, у Західній Україні національну інтелігенцію репрезентувало греко-католицьке духовенство, тільки воно мало в той час право здобувати вищу освіту, а мовою навчання у звичайних школах була аж ніяк не українська, яку вважали грубою та низькою. Саме це спричинило закриття Руського інституту 1809 року, на прохання самих же студентів, які через мовне питання відчували себе ображеними й меншовартісними в порівнянні з польськими студентами Львівського університету, які слухали лекції німецькою мовою. Перебуваючи в такому становищу, поняття національної самоідентифікації загострюється, і вже 1820-х роках починають утверджуватися ідеї національного відродження. По-справжньому цей процес розпочався в 1830-х роках під впливом ідей романтизму. В чому ж вони полягали?

  1. Теорія літератури

Романтизм – це художній напрям у літературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. та існував в першій половині XIX ст. і був пов’язаний із докорінною зміною всієї системи світоглядних орієнтацій та цінностей.

Ознаки романтизму:

  • незадоволення реальним життям, зосередження уваги на внутрішньому світу людини;
  • ідеалізація людських почуттів, наявність релігійної свідомості;
  • посилення уваги до літературної мови, національно-історичної тематики;
  • тісний зв’язок з фольклором;
  • нерозривний з’язок змісту і форми – інтенсивне використання художніх засобів;
  • інтерес до фантастики, екзотичних картин природи тощо.
  • Як ви вважаєте, які з цих ознак могли б допомогти у національному відродженні?
  1. Опрацювання навчального матеріалу. Осередки українського романтизму

6.1. Харківський осередок

Своїми ідеями і настановами, зокрема наголошуванням народності та значення національного у літературі і мистецькій творчості, романтизм відіграв визначну роль у пробудженні й відродженні слов’янських народів, зокрема українського. Першими виявами українського романтизму були: видана 1818 у Петербурзі «Грамматика малороссийского наречия» Олександра Павловського і збірка Миколи Цертелева «Опыт собрания старинных, малороссийских песней» з висловленими в них думками про глибоку своєрідність і самостійність української мови й української народної поезії. Але як ви зрозуміли, це був лише початок.

Основоположницею розвитку українського романтизму була харківська школа з її двома гуртками – першим, що створився ще у 1820 роках навколо Ізмаїла Срезневського і що з ним були пов’язані найвидатніші з поетів-романтиків Левко Боровиковський і Опанас Шпигоцький, та другим, що діяв у середині 1830 pоків також під проводом Срезневського, до нього були причетні: Амвросій Метлинський, Микола Костомаров та іншими. Програмовими для діяльності цих гуртків були збірки «Украинский альманах» (1831) та «Запорожская старина».

Поетичну творчість цього гуртка поетів характеризує ідилічно-песимістичне захоплення українським минулим, культ могил й історичних героїв і особливо співців та бандуристів, слабе й безперспективне у своїх прагненнях слов’янофільство.

6.2. «Руська трійця»

Одночасно з харківським осередком у Галичині виступила «Руська трійця», історія якої доволі цікава, адже її учасниками було близько 20 молодих людей, майже виключно семінаристи та молоді священники. Її основоположники Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький були в ті часи вихованцями греко-католицької семінарії  і водночас студентами Львівського університету, в якому існувало дві «партії» – пропольська і промосковська. Цих юнаків пов’язували нерозривна дружба та ідейні переконання. Слово «руська» за термінологією тогочасної Галичини означало «українська», воно й визначало ідейну основу та зміст діяльності «трійчан». Основне джерело відновлення історичної пам’яті українців вони вбачали в історії, свої дії спрямовували на збереження традицій і перетворенням української мови на літературну. З цією метою члени гуртка почали ходити «в народ», записуючи пісні, перекази, слова та вислови, які вживали прості люди.

Перші сили члени гуртка «Руська трійця» випробували в рукописному збірнику власних поезій та перекладів під назвою «Син Русі» (1833). Наступним кроком став підготовлений до друку збірник «Зоря» (1834). Він містив пісні, життєпис Богдана Хмельницького, оповідання з життя священників та оригінальні твори гуртківців. Лейтмотив збірки засуджував іноземне панування та уславлював визвольну боротьбу народу. Крім того збірник містив заклик до єднання Галичини та Наддніпрянщини, саме тому цензура заборонила його публікацію.

Найбільшим досягненням «Руської трійці» стало видання 1836 року у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая». Після невдачі з «Зорею» молоді патріоти вирішили видати його в Угорщині, користуючись «м’якістю» цензури цієї країни. Інтелігенція з радістю зустріла альманах, що був першою «ластівкою» нової демократичної культури і став підсумком шукань і своєрідним піком патріотичної діяльності «Руської трійці».

6.3. Київський осередок

Ще одним осередком чи й етапом українського романтизму, уже з багатшим на мистецькі засоби і літературні жанри творчим доробком і з виразнішим національним і політичним обличчям, був Київ другої половини 1830-40-х p. з Михайлом Максимовичем, Пантелеймоном Кулішем, Тарасом Шевченком, і прибулими туди з Харкова Амвросієм Метлинським і Миколою Костомаровим.

Філософський романтизм членів цього гуртка і близьких до нього тогочасних київських учених, професорів Київського університету, поєднаний з вивченням української народної творчості і історії та ідеями слов’янофільства вплинув на постання Кирило-Мефодіївського братства з його виробленою романтично-християнською програмою і дав нову за поетичними засобами і діапазоном політичного мислення поезію Тараса Шевченка з його візією майбутньої України. Але про це ми поговоримо детальніше на наступних уроках, як і дослідимо риси романтизму глибше, опрацювавши твори того періоду.

  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання

Стаття підручника с. 142-143

Завантажити: Література українського романтизму. Ідейно-художні особливості (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 9.0 MB, Завантажень: 73)
  
Back to top button