Конспекти уроків української літератури 9 класУсі уроки української мови та літературиФайли

«Невольнича муза» Тараса Шевченка. Творчість періоду заслання (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: «Невольнича муза» Тараса Шевченка. Творчість періоду заслання

Мета: поглибити знання школярів про життя та творчість Тараса Шевченка періоду заслання; охарактеризувати твори цього періоду, їх мотиви, настрої; поглибити знання про такі  жанри літератури, як елегія та медитація, поняття «ліричний герой»; з’ясувати ідейно-художній зміст твору «Якби ви знали паничі», його зв’язок з тогочасною дійсністю, біографією письменника; з’ясувати мотиви та проблеми, які порушуються в ньому; формувати вміння учнів сприймати художній твір цілісно, в єдності змісту і форми; розвивати мовлення, мислення та уяву; сприяти вихованню почуття патріотизму, любові до України, поваги до творчості Тараса Шевченка

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

 У неймовірно тяжких умовах, у бур’янах, поза волами Орської фортеці, або в довгі безсонні ночі в смердючій казармі, вільний художник Академії мистецтв, поет, відомий на Україні, а тепер солдат № 191 за списком, ховаючись, мов злодій, знаходить силу та мужність для творчості. І саме з творами, створеними у неволі, їх образами та настроєвими інтонаціями ми познайомимось на сьогоднішньому уроці, адже він присвячений третьому періоду творчості Тараса Шевченка, його «невольничої музі».

  1. Актуалізація опорних знань

 Творчість Тараса Шевченка невипадково поділяють на періоди, адже вона безпосередньо пов’язана з певними подіями у його житті.

  • Скільки періодів творчості митця виділяють літературознавці?
  • З чим пов’язаний цей поділ?
  • З творами яких періодів ми з вами познайомились?
  • Що ви можете сказати про них?
  • Чим відрізняються їх настрої? Мотиви?

 З біографії Тараса Григоровича ви знаєте, що після звільнення з кріпацтва, життя

митця складалося ніби на добре. Він успішно вчився в Академії мистецтв, був своєю

людиною в колах передової інтелігенції, ні від кого не залежав. Щороку друкувалися його твори в журналах, альманахах, виходили окремими книжками й користувалися великою популярністю в читачів. Після довгих років блукань на чужині поет повернувся у палко любимий рідний край, міг працювати для розвитку його культури. Ніби вже була й знайдена стежка, яка могла привести поневолений народ до національного й соціального визволення,— збройне повстання. Здавалося вже цілком здійсненною і мрія про особисте щастя, сім’ю, родинний затишок. І раптом усе зруйнувалось. Переслідування, допит, ув’язнення, солдатчина.

  • Пригадайте, за що ув’язнили Тараса Шевченка?Матеріал для вчителя:

Навесні 1846 року Шевченко прибув до Києва й оселився в будинку (тепер — Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка) в колишньому провулку «Козине болото».  Того року в Києві сформувалась перша в історії України нелегальна політична організація – Кирило-Мефодіївське товариство. До передової групи цієї організації ввійшов і Тарас Шевченко. Товариство мало на меті: національне і соціальне визволення України, скасування кріпацтва, станових привілеїв, виступало проти царизму і всієї системи самодержавного ладу, за проголошення свободи совісті, рівності й братерства для українського та інших народів, насамперед слов’янських.

1847 року за доносом студента Київського університету Олексія Петрова Кирило-Мефодіївське товариство було викрите царською владою. Тараса Шевченка заарештували в Києві під час переправи через Дніпро. Це було в день весілля члена Кирило-Мефодіївського товариства Миколи Костомарова, на якому Тарас Григорович був дружбою. Оскільки арешт відбувся в день весілля, всі “братчики” були у святковому весільному одязі. Як згадував Тарас Шевченко: “Щойно я увійшов на пором, щоб переправитися, як зі мною трапилося таке, що й не варто було б розповідати на ніч. Мене заарештували і, посадивши з ким слід на візок, відправили в самий Петербург!”.

З Києва Тараса Шевченка відвезли до Петербурга і посадили до Петропавловської фортеці. Усю дорогу він був надзвичайно веселий, жартував, співав пісні. Бадьорий настрій не покидав його й під час слідства. На допиті Тарасу Григоровичу було поставлено 22 запитання, на які він відповів, заперечуючи всі факти, в яких було висвітлено його належність до Кирило-Мефодіївського братства, не видавши нікого. Проте залишалась ще одна проблема – вірші, на що не було виправдання, і Тарас Григорович відповів: “Малороссиянам нравились мои стихи и я сочинял и читал им без всякой цели; списывать не давал, а был неосторожен, что не прятал”

Участь у Кирило-Мефодіївському товаристві не була доведена, але документом для обвинувачення був альбом «Три літа», поема «Сон», в яких в образливій формі поет писав про царя і царицю.

  1. Опрацювання навчального матеріалу

3.1. Цикл «В казематі»

 «Невольнича поезія» – так сам Шевченко назвав свої твори, написані під час перебування під слідством у казематі ІІІ відділу та на засланні.

Започаткував Шевченко свою «невольничу поезію» циклом «В казематі», створеному навесні 1847 року в умовах ув’язнення та допитів у Петербурзі, що відкриває один з найтяжчих періодів у житті і творчості Шевченка. Цикл складається з 13 віршів, більшість яких витворена в жанрі фольклорної елегії, тобто фольклорного її різновиду – думки. Це і громадянська медитація, і роздуми над власною долею та долею України, і варіація народно-пісенних мотивів, і психологічна рефлексія.

  • Пригадайте, що таке елегія як жанр літератури?
  • Що таке медитація?
  • Що для нього характерно?

3.2. Теорія літератури

Елегія — один із жанрів лірики медитативного, журливого, меланхолійного змісту.

 Медитація (лат. meditatio — роздум) — жанр ліричної поезії, в якому автор розмірковує над проблемами сутності буття, сенсу життя, схиляючись до філософських узагальнень.

Для медитацій характерні опозиції «людина — суспільство», «людина — людина», «людина — особистість», колізії морального характеру. Вона часто виступає як «контекст долі поета». Художньою настановою медитації постає аналіз душі, внутрішнього світу людини у співвідношенні з довкіллям. Звідси в медитативних віршах — інтонації-роздуми. 

  • Який з творів Шевченка, що ми вже розглядали є медитацією?

3.3. Слово вчителя

 Саме у циклі «В казематі» виявились провідні мотиви «невольничої поезії» Шевченка: мотив неволі, духовного опору царизму, вірності ідеалам, саможертовної любові до Батьківщини. І, дійсно, медитація «Мені однаково» є прикладом таких творів, в кожному з яких відчувається конфлікт.

30 травня 1847 Шевченко дочекався свого вироку: поета було засуджено до заслання рядовим солдатом в Окремий Оренбурзький корпус з особистою резолюцією Миколи I: “…під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати”.

8 червня митця привезли до Оренбурга, звідти до Орської фортеці. У своїх спогадах Тарас Григорович зазначав, що по прибутті в Оренбурзький край йому впала в очі велика кількість військових. Тут було багато політичних засланців.

У 1848 році на клопотання Шевченкових друзів його включили як художника до складу Аральської експедиції, очолюваної Олексієм Бутаковим. З жовтня 1848 до травня 1849 експедиція зимувала на острові Кос-Арал. Під час зимівлі Шевченко багато малював і писав. З травня експедиція продовжувала дослідження Аральського моря, наприкінці вересня повернулася до Раїма, а звідти до Оренбурга. На прохання Бутакова, Шевченка залишили в Оренбурзі опрацьовувати матеріал експедиції, дозволивши жити на приватній квартирі й спілкуватись з польськими засланцями. Саме тут Шевченко й порушив царську заборону писати. Свої твори він записував до саморобних «захалявних» зошитків, які наприкінці 1849 року переписав в саморобну книжечку, що згодом отримала назву «Мала книжка».

23 квітня 1850 року Шевченка заарештували за порушення царської заборони. Після слідства в Орській фортеці його перевели до Новопетровського укріпленні на острові Мангиштак, куди він прибув у середині жовтня 1850 року. Цей новий арешт мав фатальні наслідки для поетичної творчості Шевченка на засланні: з обережності він був змушений припинити писати вірші і відновив поетичну діяльність лише незадовго до звільнення. Тому головним набутком періоду його «невольничої музи» можна вважати лірику 1847-1850 років. Ці твори просякнуті реалістичним психологізмом, спогадами про дитинство, юнацькими роками, тугою через розлуку з Батьківщиною та переживаннями за долю народу. Одним з творів цього періоду є елегія «Якби ви знали паничі», написана 1850 року, зі змістом якого я пропоную вам познайомитись

3.4. Виразне читання поезії учнями

3.5. Бесіда за питаннями

  • Які основні мотиви цього твору?
  • Хто є його центральним образом?
  • Пригадайте, кого називають ліричним героєм поетичного твору?

3.6. Теорія літератури

Ліричний герой — друге ліричне «Я» поета; умовне літературо­знавче поняття, яким позначається коло ліричних творів певного автора, форма втілення його осяянь, думок, переживань.

3.6. Бесіда за питаннями

  • Яким постає у цьому творі ліричний герой?
  • Що ви можете сказати про його дитинство? Родину?
  • Які проблеми він порушує у цьому творі?
  • Який художній прийом використовує для підсилення своєї думки?
  • Яким постає у творі образ Бога?
  • Яким, на вашу думку, є конфлікт твору?
  • Який твір Шевченка він нагадує?

 Матеріал для вчителя:

У поезії Тараса Шевченка «Якби ви знали, паничі» зображена не лише тема сім’ї самого Шевченка, адже в конкретному тексті дійсно є ноти автобіографізму,  вона скоріше підноситься до широкого соціального узагальнення: поет зобразив типову долю мільйонів українських кріпацьких родин. Починається вірш звертанням до дворянських поетів, які описували в ті часи Україну як «тихий рай», а далі звучить викриття того раю: вмерла молодою мати,  «не витерпів лихої долі» батько, а діти, «мов мишенята» голодні, бідні пішли в люди. З болем поет згадує ті роки:

Я до школи —
носити воду школярам

Адже він сам ще був дитиною, яка мріяла вчитись, а не зазнавати життєвих випробувань та злиднів. У цій поезії автор, як і в багатьох інших, із сумом згадує братів:

Брати на панщину ходили,
Поки лоби їм поголили!
і сестер, яких називає «голубками»:
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете!

Трикратне повторення слів «у наймах» підсилює думку й почуття, надає особливої гостроти конфлікту між вільним та кріпацьким життям. І хоча, насправді, брати поета Микита і Йосип не служили в армії, а сестри не наймитували, у цих рядках Шевченко узагальнює реальні факти до висоти типового явища, прагнучи передати страждання усього народу, часткою якого була і його родина, і він сам. А далі поет виводить гротесковий образ панського бога, що сміється з народу і радиться з панами, «як править миром», автор ніби пропонує йому:

А подивися та спитай!
Що там твориться, у тім раї!
І не дочекавшись відповіді, гнівно кидає:
А кров, та сльози, та хула,
Хула всьому!..

Глибокий зовнішній конфлікт звучить в цих рядках, образ «Бога» — це асоціативний образ кріпосництва, яке «душить» людей, не дає жити. Така схожість, мабуть, виникає тому, що дійсність настільки дисгармонійна, що в ній навіть найсвітліші почуття деформуються, навіть Бога, здається поетові, «вже люди прокляли», бо не бачать просвіту в цім житті.

  • Яким за жанром є цей твір?

3.7. Літературний аналіз твору

Тема: зображення тяжкого життя покріпаченого народу України

Ідея: засудження явищ тогочасної дійсності, соціального гніту

Рід: лірика

Жанр: громадянська лірика, елегія

Художні засоби:

Епітети: тихий рай; люте зло; праведна земля

Метафори: елегій не творили; нудьгу переливала в свою дитину; я бачив пекло; у могилу нужда та праця положила; лоби їм поголили; у наймах коси побіліють; в раї пекло розвели; лани…сльозами поливаєм; верби купають віти

Порівняння: розлізлися межи людьми, мов мишенята; ставок, неначе полотно

  1. Підсумки уроку
  • Як ви вважаєте, чому Шевченко пише твір «Якби ви знали паничі», перебуваючи у засланні?

Кожний день, проведений на засланні, далеко від Батьківщини, лягав  важким тягарем, «неволя люта» все глибше і глибше впиналася в душу поета, що, звісно, позначалося на змістові та поетиці його творів. «Не гріє сонце на чужині…», «Немає гірше, як в неволі…», «Заросли шляхи тернами…», «Лічу в неволі дні і ночі…» – ці та інші вірші тому переконливий приклад. Ми  бачимо, як від твору до твору «важчала» журлива думка поета, посилювалися почуття туги, ностальгії і самотності, з’являлися мотиви трагізму, настрої розпачу і душевної втоми:

В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
Та сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять.
Шукаю Бога, а нахожу
Таке, що цур йому й казать.
От що зробили з мене годи
Та безталання; та ще й те,
Що літечко моє святе
Минуло хмарно, що немає
Ніже єдиного случаю,
Щоб доладу було згадать.
А душу треба розважать,
Бо їй так хочеться, так просить
Хоч слова тихого; не чуть,
І мов у полі сніг заносить
Неохолонувший ще труп.

  1. Домашнє завдання

Аналіз поезії «В неволі, в самоті немає…»;
Онлайн-тестування

Завантажити: «Невольнича муза» Тараса Шевченка. Творчість періоду заслання (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 10.2 MB, Завантажень: 7)
Back to top button