Конспекти уроків української літератури 9 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Поема «Катерина» (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Поема «Катерина»

Мета: розкрити ідейно-художній зміст поеми Тараса Шевченка «Катерина», охарактеризувати образ головної героїні; з’ясувати причини трагічного кінця Катерини, співставити конфлікти, що були актуальними протягом багатьох віків у різних народів; розкрити проблематику твору; розвивати уміння аналізувати образ-персонаж у ліро-епічному творі, з’ясувати роль художніх засобів у характеротворенні героїв; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічність у мисленні, творчу уяву; вміння виважено і ґрунтовно висловити власні думки, спостереження; виховувати повагу до української жінки, риси чуйності, доброти, людяності, зневажливе ставлення до підступництва, зради, бездушності.

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Упродовж життя Тарас Шевченко створив неперевершені твори, з яких постають жіночі образи, які нас захоплюють, зачаровують і відкривають перед нами незвідані грані духовного світу жінки.

Образ жінки у творах Шевченка опоетизований, виступає символом самої України – прекрасної й сумної Батьківщини Великого Кобзаря, яка дала йому особливий талант, та не дала долі, так само, як не змогла дати долі своїй дитині героїня поеми «Катерина», зі змістом якої ви познайомитесь на сьогоднішньому уроці.

  1. Актуалізація опорних знань

З жіночими образами у творчості Тараса Шевченка ви вже зустрічались, опрацьовуючи, зокрема, баладу «Причинна»

  • Що вам відомо про цей твір?
  • Коли він був написаний?
  • До якого періоду творчості належить?
  • Що характерно до раннього періоду творчості Шевченка?
  • Які твори написано у цей час?
  1. Опрацювання навчального матеріалу. «Катерина». Історія написання

 Безумовно, ранній період творчості Тараса Шевченка пов’язаний з викупом митця з кріпацтва 22 квітня 1838 року. І ця дата фігурує на присвяті до поеми Тараса Шевченка «Катерина». Твір присвячений Василю Андрійовичу Жуковському – відомого російському поетові та перекладачу, який допоміг викупити Шевченка з кріпацтва.

Якщо ж говорити про історію написання твору, то не можна сказати, що дата присвяти стала початком написання твору, адже за спогадами Івана Сошенка, Шевченко працював над поемою під час їхнього спільного проживання з 24 листопада 1838 р. до 18 лютого 1839 року на Васильєвському острові у Петербурзі: «Шевченко то співає, то пише собі щось та все до мене пристає: «А послухай, Соха, чи воно так до ладу буде?» Та й почне читать свою «Катерину» (він у той час писав її)…»

Непрямим підтвердженням правильності датування поеми кінцем 1838 — початком 1839 року є висловлена в літературознавчих працях гіпотеза про можливість зв’язку між «Сердешною Оксаною» Григорія Квітки-Основ’яненка та «Катериною» Шевченка. За цією гіпотезою «Сердешна Оксана» мала певний вплив на факт створення і сюжет «Катерини», враження від читання і могло стати безпосереднім творчим імпульсом до написання «Катерини» (збіг окремих деталей і ситуацій в обох творах підтверджує це припущення), проте обидва твори показували реалії тогочасної дійсності, у якій  становище жінки було нестерпним, про що свідчить хоч би той факт, що в Київській губернії, наприклад, за один тільки 1837 рік, покінчило самогубством 37 дівчат-покриток.

Для Шевченка доля жінки, а зокрема й жінки-кріпачки була не тільки суспільним, але й особистим, глибоко інтимним горем. Його рідну матір «ще молодую у могилу нужда та праця положила». Подруга його юнацьких літ, його перше кохання,  Оксана Коваленко, стала жертвою кріпосницького ладу.

Рідні сестри поета поневірялись на панщині. Про них завжди турбувався поет, допомагав їм чим міг. Добре знав він, що нелегко живеться братам, але сестрам — ще гірше.

Серед творів, присвячених показові гіркої жіночої долі, особливе місце посідає поема «Катерина», яка порушує проблему зведеної москалем української дівчини, яка постає соціально попраною, ставши покриткою і народивши позашлюбне дитя.

Ця проблема набуває морально-психологічного та соціально-психологічного  осмислення. Через понівечену долю Катерини виразніше проступають соціальні негаразди, характерні для тодішнього суспільства, які саме – пропоную з’ясувати, розглянувши твір.

  1. Робота над змістом твору

 Композиційно поема Тараса Шевченка «Катерина» поділяється на 5 розділів, кожен із яких розкриває нам сюжет та історію долі головної героїні, давайте розглянемо як саме:

  • Якими словами розпочинається поема?
  • Що мав на увазі Шевченко, застерігаючи «кохатися…та не з москалями»?

У часи Шевченка москалями називали солдат Російської царської армії, зазвичай рекрутів. В Україні рекрутська повинність була поширена після ліквідації залишків державності у 1780 роках, полягала у зобов’язанні населення поставляти в армію новобранців-рекрутів. У рекрути брали чоловіків віком від 15 до 35 років. З 1793 рекрути служили 25 років, з 1834 — 20 років. Тобто, фактично, життя рекрутів – це постійні війни, походи, це неможливість бути гарним сім’янином. Пригадайте повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся», саме через те, що Петра могли віддати у рекрути, Наум Дрот не хотів віддавати за нього свого єдину доньку – Марусю, бо прекрасно розумів, що будувати повноцінну сім’ю із солдатом – неможливо. Від цього застерігає на початку поеми й Шевченко, розповідаючи, що може трапитись, якщо проігнорувати таке застереження. Давайте ж пригадаємо першу зустріч Катерини та москаля

  • Де вона відбулася?
  • Що переживає Катерина від зустрічі з москалем?
  • Яке перше враження у вас від знайомства з Катериною та її коханим?
  • Коли таємне кохання Катерини до москаля колись стає явним? Зачитайте

Не дві ночі карі очі
Любо цілувала,
Поки слава на все село
Недобрая стала.
Нехай собі тії люде,
Що хотять, говорять:
Вона любить, то й не чує,
Що вкралося горе.
Прийшли вісти недобрії —
В поход затрубили.
Пішов москаль в Туреччину;
Катрусю накрили.
Незчулася, та й байдуже,
Що коса покрита:
За милого, як співати,
Любо й потужити.
Обіцявся чорнобривий,
Коли не загине,
Обіцявся вернутися.
Тойді Катерина
Буде собі московкою,
Забудеться горе;
А поки що, нехай люде,
Що хотять, говорять.

  • Куди відправляється москаль?
  • Що означають слова «Катрусю накрили»? З якими народними звичаями пов’язаний цей обряд?

 

У традиційному українському суспільстві існував сценарій, прописаний для кожного – народився, одружився, лишив дітей після себе і помер. Якщо хтось вибивався із цієї програми –  ставлення до нього було відповідним. Особливо жорстокими були громадські санкції проти «покриток», про що існує велика кількість свідчень. Фактів же покарання спокусників набагато менше, народна приказка з цього приводу каже: «На козаку нема знаку».  Сучасні культурологи й соціологи вбачають у цьому дискримінацію жінок у традиційному суспільстві.

«Покритка» («скритка», «накритка», «стрига») – так у народі називали жінку, яка втратила дівочість поза шлюбом і якій, за давнім українським звичаєм, обрізали коси і покривали голову хусткою. Обряд «покривання» мав на меті виховний й застережливий ефект, спрямований на молодь, на саму покритку, оскільки осуд громади випереджав можливе народження дитини. Покритка перебувала під пильною увагою своїх односельців, а це унеможливлювало здійснення більшого злочину (приховування факту народження дитини, або навіть її вбивства). Подальше життя такої дівчини було сповнене принижень та затавроване людським осудом. Батьків дівчини висміювали, що часом змушувало їх відмовлятися від власної дочки. Цей сценарій ми бачимо й у поемі Шевченка.

  • Як у поемі описується прощання батьків з Катериною? Зачитайте

Сидить батько кінець стола,
На руки схилився,
Не дивиться на світ Божий:
Тяжко зажурився.
Коло його стара мати
Сидить на ослоні,
За сльозами ледве-ледве
Вимовляє доні:
«Що весілля, доню моя?
А де ж твоя пара?
Де світилки з друженьками,
Старости, бояре?
В Московщині, доню моя!
Іди ж їх шукати,
Та не кажи добрим людям,
Що є в тебе мати.
Проклятий час-годинонька,
Що ти народилась!
Якби знала, до схід сонця
Була б утопила…
Здалась тоді б ти гадині,
Тепер — москалеві…
Доню моя, доню моя,
Цвіте мій рожевий!
Як ягодку, як пташечку,
Кохала, ростила
На лишенько… Доню моя,
Що ти наробила?..
Оддячила!.. Іди ж, шукай
У Москві свекрухи.
Не слухала моїх річей,
То її послухай.
Іди доню, найди її,
Найди, привітайся,
Будь щаслива в чужих людях, /97/
До нас не вертайся!
Не вертайся, дитя моє,
З далекого краю…
А хто ж мою головоньку
Без тебе сховає?
Хто заплаче надо мною,
Як рідна дитина?
Хто посадить на могилі
Червону калину?
Хто без тебе грішну душу
Поминати буде?
Доню моя, доню моя,
Дитя моє любе!
Іди од нас…»
Ледве-ледве
Поблагословила:
«Бог з тобою!» — та, як мертва,
На діл повалилась…

Обізвався старий батько:
«Чого ждеш, небого?»
Заридала Катерина,
Та бух йому в ноги:
«Прости мені, мій батечку,
Що я наробила!
Прости мені, мій голубе,
Мій соколе милий!»
«Нехай тебе Бог прощає
Та добрії люде;
Молись Богу та йди собі —
Мені легше буде».

  • Чи можна назвати батьків Катерини жорстокими?
  • Чи легко їм далося прощання з донькою?
  • Яка проблема порушена у цій частині розділу?

 

Тарас Шевченко порушує у поемі не лише проблему переступу закону роду, а й проблему батьків і дітей, яку подає багатогранно. Автор вказував на те, що звичай не дозволяв Катерині залишитися у селі, у своїй родині, а для самих самотніх та осоромлених батьків це було рівнозначно смерті. Драматизм ситуації поглиблюють згадки про те, що нікому буде батьків поховати та пом’янути, а також про грудочку рідної землі, з вишневого саду, яку почепила Катерина собі на груди, щоб потім вона полегшила тягар, коли «в чужу землю, чужі люди заховають», а також сцена каяття покритки. Все це робить акцент на трагіко-драматичній ситуації, у якій опинилась Катерина. Але Катерина вже й сама є матір’ю, і проблема батьків-дітей показана й у її ставленні до власного сина Івана.

  • Яким було ставлення Катерини до сина? Аргументуйте свою думку цитатами з твору
 

СТАВЛЕННЯ КАТЕРИНИ ДО СИНА

Любить, піклується про нього:

…пригортає, Цілує та плаче…

 

Заради сина вона йде на приниження, бо змушена жебракувати, щоб годувати дитину:

Бере шага, аж труситься:

Тяжко його брати!..

Та й навіщо?.. А дитина?

Вона ж його мати!

Боїться за його майбутнє:

Сину мій Іване!
Де ж ти будеш ночувати,
Як мене не стане?
З собаками, мій синочку,
Кохайся надворі!

  • З якою долею порівнює автор життя дитини-байстрюка? Зачитайте

Сирота-собака має свою долю,
Має добре слово в світі сирота;
Його б’ють і лають, закують в неволю,
Та ніхто про матір на сміх не спита;
А Йвася спитають, зараннє спитають,
Не дадуть до мови дитині дожить.
На кого собаки на улиці лають?

Хто голий, голодний під тином сидить?

Хто лобуря водить? Чорняві байстрята…

Одна його доля — чорні бровенята.

Та й тих люде заздрі не дають носить.

  • Коли, на вашу думку, Катерина повністю усвідомлює, що її син не має батька?
  • Як описано зустріч її з москалем? Зачитайте

«Любий мій Іване!
Серце моє коханеє!
Де ти так барився?»
Та до його… За стремена…
А він подивився,
Та шпорами коня в боки.
«Чого ж утікаєш?
Хіба забув Катерину?
Хіба не пізнаєш?
Подивися, мій голубе,
Подивись на мене —
Я Катруся твоя люба.
Нащо рвеш стремена?»
А він коня поганяє,
Нібито й не бачить.
«Постривай же, мій голубе!
Дивись — я не плачу.
Ти не пізнав мене, Йване?
Серце, подивися,
Їй же богу, я Катруся!»
«Дура, отвяжися!
Возьмите прочь безумную!»
«Боже мій! Іване!
І ти мене покидаєш?
А ти ж присягався!»
«Возьмите прочь! Что ж вы стали?»
«Кого? Мене взяти?
За що ж, скажи, мій голубе?
Кому хоч оддати
Свою Катрю, що до тебе
В садочок ходила,
Свою Катрю, що для тебе
Сина породила?
Мій батечку, мій братику!
Хоч ти не цурайся!
Наймичкою тобі стану…
З другою кохайся…
З цілим світом… Я забуду,
Що колись кохалась,
Що од тебе сина мала,
Покриткою стала…
Покриткою… Який сором!
І за що я гину!
Покинь мене, забудь мене,
Та не кидай сина.
Не покинеш?.. Серце моє,
Не втікай од мене…
Я винесу тобі сина».
Кинула стремена
Та в хатину. Вертається,
Несе йому сина.
Несповита, заплакана
Сердешна дитина.
«Осьде воно, подивися!
Де ж ти? Заховався?
Утік!.. нема!.. Сина, сина
Батько одцурався!

  • Якою із даної сцени постала Катерина і яким москаль?
  • Чому Катерина згодна на приниження?
  • Як вона сприймає втечу москаля? Зачитайте

Біга Катря боса лісом,
Біга та голосить;
То проклина свого Йвана,
То плаче, то просить.
Вибігає на возлісся;
Кругом подивилась,
Та в яр… біжить… Серед ставу
Мовчки опинилась.
«Прийми, Боже, мою душу,
А ти — моє тіло!»
Шубовсть в воду!.. Попід льодом
Геть загуркотіло.
Чорнобрива Катерина
Найшла, що шукала.
Дунув вітер понад ставом —
І сліду не стало.

  • Чому Катерина вчиняє самогубство?
  • Чи засуджуєте ви її за цей вчинок
  • Чи засуджує її автор?
  • Кого йому шкода? Зачитайте

А тому, тому на світі,
Що йому зосталось,
Кого батько і не бачив,
Мати одцуралась?
Що зосталось байстрюкові?
Хто з ним заговорить?
Ні родини, ні хатини;
Шляхи, піски, горе…
Панське личко, чорні брови…
Нащо? Щоб пізнали!
Змальовала, не сховала…
Бодай полиняли!

  • Про що нам розповідає заключний розділ поеми?
  • Яким тут показаний москаль?
  • Навіщо, на вашу думку, автор вводить своєрідний епілог поеми?
  1. Робота з сюжетом твору

 Погляньте на схему, у ній схемі цифрою 7 позначено розв’язку твору –  трагічний кінець Катерини, але які кроки передували цьому? Які з них можна віднести до зав’язки, розвитку дії, кульмінації?

1 2 3
 
7  
6 5 4
  1. Зав’язка: інтимні стосунки Катерини з москалем

Розвиток дії:

2.Позашлюбна вагітність.

3.Осуд односельців

4.Відречення батьків.

5.Поневіряння по світу, самотність і безпорадність.

  1. Кульмінація: загибель останньої надії(Іван її зігнорував)
  2. Розв’язка: трагічна смерть Катерини.
  1. Складання грона-характеристики образу Катерини

Попри те, що доля Катерини склалась трагічно, ми не можемо назвати його негативним, якими рисами характеру наділив Шевченко свою героїню? Як вони змінюються протягом твору? Упорядкуйте гроно-характеристику

 
КАТЕРИНА
щира
довірлива
відверта
рішуча
здатна на страждання
любить свого сина, заради нього готова йти на приниження
вірить до останнього
розчарована
доведена до відчаю
  1. Проблематика твору

Дійсно, риси характеру Катерини змінюються відповідно до тієї жорстокої дійсності, яка її оточує, та оточувала українських жінок тогочасного суспільства. Які проблеми порушує автор у творі? Яка з них, на вашу думку, є центральною?

кохання,
знеславлення жінки
осуд суспільства батьків та дітей
сирітство страждання

матері-покритки

вигнання
суїцид зневір’я жебрацтво
  1. Створення «Кола Вена»
  • Чи є проблеми, порушені у творі, актуальними у наш час?
  • Які саме?
  • Що змінилося з того часу?
  1. Літературний аналіз твору

Тема: зображення трагедії селянки-покритки, зумовлену таким суспільним ладом, при якому пани могли безкарно знущатися з трудящих.

Ідея: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки і водночас, засудження жорстокості, підступності, бездушності панів, які глумилися над ними.

Рід: ліро-епос

Жанр: реалістична соціально-побутова поема

  1. Підсумки уроку

 

  1. Домашнє завдання
  1. Виконати онлайн-тест за змістом твору;
  2. Читати поему «Наймичка»
Завантажити: Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Поема «Катерина» (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 15.1 MB, Завантажень: 44)
Back to top button