Конспекти уроків української літератури 9 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…». Проблематика, образи, настроєві інтонації твору (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…». Проблематика, образи, настроєві інтонації твору

Мета: познайомити учнів з історією написанням послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим..»; прочитати та проаналізувати твір, з’ясувати проблеми, порушені у ньому та образи; визначити актуальність змісту твору, ідейно-тематичну спрямованість; з’ясувати, хто є його адресатами; формувати вміння та навички роботи з поетичними творами; вміння сприймати художній твір цілісно, в єдності змісту і форми; розвивати мовлення, мислення та уяву; сприяти вихованню почуття патріотизму, любові до України

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Актуалізація опорних знань у вигляді тестового опитування

 На минулих уроках ми з вами почали розглядати творчість Тараса Шевченка періоду «Трьох літ», зокрема, познайомились із поемами «Сон» та «Кавказ», давайте пригадаємо про що ці твори, давши відповіді на питання тесту.

Тарас Шевченко «Сон» (комедія)
1. Період творчості Тараса Шевченка, відомий як період “Трьох літ” охоплює час:А) 1840-1843               Б) 1843-1846

В) 1843-1847               Г) 1844-1847

2. Назва періоду “Трьох літ” пов’язана з:
А) трьома роками життя Шевченка, проведеними після звільнення з кріпацтва
Б) трьома роками, які Шевченко провів на території України
В) назвою рукописної збірки Шевченка “Три літа”
Г) Шевченко писав твори цього періоду лише літом

3. При арешті кирило-мефодіївців у Миколи Костомарова і Василя Білозерського було відібрано рукопис твору Шевченка, визнаний як «стихотворение возмутительного содержания». Цей твір – це…

А) поема “Кавказ”
Б) поема “Тарасова ніч”
В) поема “Сон”
Г) послання “І мертвим, і живим, і ненародженим…”

4. Поема Шевченка “Сон” має підзаголовок “комедія”, це пов’язано з тим, що:

А) Шевченко використав алюзію на “Божественну комедію” Данте
Б) цей твір насичений чорний юмором
В) герої твору зображені у комічних ситуаціях
Г) твір викликає сміх

5) Поема Шевченка “Сон”, включає такі елементи композиції (декілька варіантів відповіді):

А) епіграф
Б) пролог – роздуми про тогочасну дійсність
В) зав’язка – мати заколисує сина
Г) зав’язка – ліричний герой повертається додому п’яний та засинає
Д) розвиток дії – сон, у якому ліричний герой летить у космос
Е) розвиток дії – сон, у якому ліричний герой пролітає над Україною, Сибіром та Петербургом
Є) кульмінація – ліричний герой стає видимим
Ж) розв’язка – пробудження ліричного героя

6) Прийом контрасту використаний автором у поемі при:

А) змалюванні сну напідпитку
Б) зображенні України
В) зображенні Сибіру
Г) зображенні Петербурга
7) Де ліричний герой зустрічає “царя волі”?

А) у сибірських каторгах
Б) у палаці царя
В) біля пам’ятника Миколі І
Г) пролітаючи над Україною

8) Царицю у творі поет називає:

А) зігнутою березкою
Б) хитрою лисичкою
В) опеньком засушеним
Г) зів’ялою квіткою

9) Словами:

От я повертаюсь —
Аж кінь летить, копитами
Скелю розбиває!
А на коні сидить охляп,
У свиті — не свиті,
І без шапки.
Якимсь листом
Голова повита, –
описано:

А) царя
Б) пам’ятник Миколі І
В) Богдана Хмельницького
Г) Павла Полуботка

10) Чия сповідь відволікає ліричного героя від задуми?

А) цариці
Б) покритки
В) Павла Полуботка
Г) царя волі

11) На що спрямована композиція твору “Сон”?

А) на угрупування людей по статусу
Б) на показ не доброї душі всіх царів
В) на закликання до звільнення від кріпацтва
Г) на показ широкої панорами царської Росії та іі політики

12) За жанром “Сон” Шевченка – це:

А) сатирична поема
Б) історична поема
В) комедія
Г) послання

Тарас Шевченко «Кавказ»

1. Поема Шевченка «Кавказ» була написана:
А)  1844 року                 Б) 1840 року
В) 1845 року                  Г) 1847 року
2. Поема «Кавказ» присвячена приятелеві Шевченка:

А) Якову де Бальмену
Б) Миколі Костомарову
В) Василю Жуковському
Г) Євгенові Гребінці

3. Умовно композицію поеми можна поділити на:

А) 2 частини              Б) 3 частини
В) 5 частин                Г) 8 частин

4. У пролозі Шевченко використовує образ Прометея, якому орел щодня «розбиває»:

А) серце
Б) печінку
В) очі
Г) душу
5. У творі Шевченко зображує правду, яка:

А) очі коле
Б) прихована від світу
В) прихована від Бога
Г) п’яна спить

6. Кавказькі гори у творі названі:

А) недосяжні та сині
Б) божественні
В) засіяні горем
Г) политі сльозами

7. Що коле очі завойовникам?

А) сакля              Б) чурек
В) гори                Г) правда

8. Горців загарбники називають:

А) незламними
Б) злими
В) темними
Г) ворогами

9. За що б’ють поклони перед Богом загарбники?

А) за вбивства дітей та жінок
Б) за кров та війну
В) за прощення гріхів
Г) за вкрадені землі

10. У смерті свого друга Шевченко звинувачує?

А) горців
Б) нещасний випадок
В) командування
Г) загарбницьку політику Російської імперії

11. Якова де Бальмена названо у творі другом:

А) добрим, незабутий
Б) добрим, відданим
В) милим, нещасним
Г) щирим, любим

12. Провідною ідеєю твору є:

А) засудження війни
Б) заклик до об’єднання для боротьби із загарбником
В) возвеличення Прометея
Г) засудження Якова де Бальмена, який пішов воювати

  1. Повідомлення теми та мети уроку

Одним із найбільш пророчих творів Тараса Шевченка є його послання «І мертвим, і живим, і ненародженним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє». Над розкодуванням «темних місць» цього твору «ламали списи» як найталановитіші шевченкознавці минулих століть, так і сперечаються досі вже нинішні літературознавці. Сьогодні й ми познайомимося з цим твором та спробуємо з’ясувати, що хотів сказати нам Шевченко, від чого застерегти, чого навчити?

  1. Опрацювання навчального матеріалу

4.1. Історія написання твору

Текст твору «І мертвим, i живим, i ненарожденним…», як відомо, має документально  підтверджений час  написання, чого не можемо сказати про багато творів митця. Цей твір Шевченко переписав до рукописної збірки  «Три літа», з якої,  очевидно,  незабаром було зроблено кілька списків, бо текст твору поліція вилучила під час арешту в багатьох друзів Шевченка, яким інкримінували         участь у Кирило-мефодіївському братстві.

Тож, як свідчить дата, зазначена самим Тарасом Шевченком,  послання «І мертвим, i живим…» було написано 14 грудня 1845 року в селі В’юнищі на Переяславщині, в маєтку поміщика         Степана Самойлова, в якого тоді проживав  Шевченко. Саме тут митець виконав малюнок «У В’юнищі»,   з якого видно, що село, яке разом із кріпаками належало цьому панові,        було заможним i розлогим, мало в          великий майдан.

У В’юнищі 1845 року Тарас Шевченко, крім тексту «I мертвим, i живим, i ненарожденним..» написав чимало творів, і якщо на їх основі створити уявний образ автора, то доведеться вести мову про особистість, невдоволену ні собою, ні оточенням, ні ситуацією на Україні. Варто зазначити, що повертаючись на Україну до своїх приятелів та шанувальників,  Шевченко сподівався не так на їхню ідейну спрямованість чи жертовність на благо України, як на національну самоідентифікацію, генетичне чуття єдності з українським народом. На жаль, ця генетична пам’ять для багатьох  вихідців із колишньої козацької старшини, а в часи Тараса Шевченка – дворян,  була більш мертва, ніж жива, а завдання служити Україні було непосильним і, взагалі, зайвим. Так, земляки могли захоплюватися українською мовою, тому що це раптом виявилося дуже модним, запрошували Шевченка в  гості, аби перед людьми свого кола хвалитися дружбою з самим автором «Кобзаря», але водночас  могли особисто штрикати своєму гостеві-поетові його кріпацьким минулим, а деякі навіть не соромитися заявляти, що таких, як він, у них особисто — предостатньо.

Суспільна ж ситуація України Шевченка взагалі приголомшувала, тому все побачене, почуте й відчуте породило таку зневагу, гнів і, можна сказати, ненависть, що були притаманні лише біблійним пророкам, а, як відомо, Шевченко багато читав Біблію. Це обурення й вилилось у словах послання.

  • Пригадайте, що таке послання як жанр?
  • Яке послання Шевченка ви вже вивчали?

Зверніть увагу на назву самого твору, багато дослідників трактує її по-різному. Одні вважають, що «мертві» – це поміщики-кріпосники, «живі» – інтелігенція, «ненародженні» – несвідомий і неграмотний простий люд. Проте з таким твердженням можна посперечатися, бо народні маси не можуть вважатися «ненародженними», адже саме вони є носіями національного світогляду. Тож до кого звертається автор, давайте з’ясуємо, звернувшись до тексту самого твору. Одразу хочеться зазначити, що він не має яскраво вираженого сюжету, але за змістом у ній можна виділити окремі частин, тому пропоную розглядати твір саме за ними, щоб потім «скласти пазл» у повну картину.

4.2. Робота над змістом твору

Першою частинкою нашого «пазлу», безумовно, буде епіграф до твору. Це слова з Біблії, Перше послання від Івана 4:20, яке звучить як: «Як хто скаже: Я Бога люблю, та ненавидить брата свого, той неправдомовець».

  • Як ви розумієте ці слова?
  • Чому, на вашу думку, Шевченко використовує їх як епіграф до твору?
  • На яку думку вони мають нас наштовхнути?

А тепер пропоную вам познайомитись зі своєрідним вступом поеми

4.3. Виразне читання уривку поеми учнями

від слів «І смеркає, і світає…» до слів «…і сила, і воля…»

4.4. Бесіда за питаннями

  • Про що розповідається у вступній частині поеми?
  • Про кого, на вашу думку, йде мова у цій частині?
  • Що засуджує автор? До чого закликає?

Матеріал для вчителя:

 Вступ до послання – це не просто опис тогочасної дійсності, а своєрідна ревізія висновків, які мали б зробити сучасники Шевченка. Микола Костомаров свого часу дуже виразно усвідомив цей натяк, адже саме йому належать слова: «Тарас Григорович прочитав мені свої недруковані вірші. Мене охопив страх: враження, яке вони справляли, нагадало мені Шиллерову баладу «Занавішений санський ідол».Я побачив, що муза Шевченка роздирала завісу народного життя…»

Для того, щоб витлумачити слова Миколи Костомарова, хочеться переповісти сюжет вищезгаданої балади, яка розповідає про храм Ізиди, в якому височить накрите полотнищем божество. Учитель-філософ утаємничує свого найздібнішого учня, що під ковдрою – істина. Але споглядати її дозволено лише тоді, коли  самостійно осягнеш і завіса сама спаде. Та учень уночі продирається до храму, зриває завісу, а на ранок його знаходять мертвого. Істина виявилася вбивчою, бо він вирішив здобути її злочинним шляхом. У Шевченка ж страшну картину життя народу в Україні бачили всі, але намагалися її не помічати, відводячи погляди від страждань поневленого народу.

Як на це реагує автор можна помітити у наступному уривку поеми.

4.5. Виразне читання уривку поеми учнями

 від слів «Нема на світі України…» до слів «немудрі одурять!»

4.6. Бесіда за питаннями 

  • Про що розповідає автор у цій частині поеми?
  • Яка проблема тут показана?
  • Як ви розумієте рядки «І в Україну принесли великих слов велику силу, та й більш нічого?»
  • Чому, на вашу думку, тогочасна інтелігенція отримувала зазвичай освіту закордоном?
  • Якою вона поверталася після такого навчання?

4.7. Виразне читання уривку поеми учнями

 від слів «Якби ви вчились так, як треба…» до слів «степом укривалась…»

4.8. Бесіда за питаннями

  • В чому автор вбачає проблему тогочасної інтелігенції?
  • Як ви вважаєте, чому Шевченко використовує образ вчителя-німця?
  • Як він до нього ставиться? Чому?

Матеріал для вчителя:

«Німець» у посланні Шевченка – аж ніяк не конкретна людина німецької національності, хоча справді на той час велика частина дворян Російської імперії були німецького походження, це пов’язано з тим, що Катерина ІІ роздала степові землі німцям-колоністам. Проте у той час більш згубними були не самі німці, а німецька ідеалістична філософія того ж Шеллінга чи Гегеля, яка викривалась у Російській імперії і набула своєрідного деспотизму. Адже навіть найкращі ідеї можуть бути небезпечними, якщо суперечать душі народу.

  • Чому ж тоді інтелігенція слухала німця?
  • Яка проблема тут чітка виражена?
  • Яких постатей згадує Шевченко, описуючи тогочасну еліту?
  • Що вам про них відомо?
  • Що можна сказати про освіченість у той час?
  • У чому ж полягає мінус цієї освіченості?

Дійсно, тогочасна еліта, хоч і була знайома з творами словацьких і чеських філософів Яна Коллара,  Павла Шафарика, Ганка Вацлава і підтримувала слав’янофілів – представників одного з провідних напрямів російської суспільно-політичної думки XIX ст., що відстоювали особливий шлях розвитку історії та культури слов’янства загалом та росіян зокрема, не знала та зневажала рідну мову та історію власного народу. А якою була ця історія, Шевченко розповідає нам далі. Давайте прочитаємо.

4.9. Виразне читання уривку поеми учнями

від слів «Кров’ю вона умивалась…» до слів «свої кайдани, свою славу!»

4.10. Бесіда за питаннями

  • На що автор радить звернути увагу?
  • На які питання потрібно знайти відповідь?
  • Хто такий Брут, образ якого використовує Шевченко?
  • Кого він називає «ваші славні Брути»?
  • Як вони описані у творі? Зачитайте
  • Чому автор не ідеалізує історію?
  • Але чому її треба знати такою, як вона є? Аргументуйте
  • Що дісталося у спадок від попередників?

Чим же завершує своє послання Шевченко? Давайте дізнаємось, дочитавши твір.

4.11. Виразне читання уривку поеми учнями

від слів «Доборолась Україна…» до кінця твору

4.12. Бесіда за питаннями

  • Який настрій цієї частини поеми?
  • До чого закликає автор?
  • Кого, на вашу думку, уособлює матір у цих рядках?
  • А ким є «молодший брат»?
  • Що треба зробити для того, щоб ожила «добра слава, слава України?»
  1. Проблематика твору
  • Чи можете ви виділити проблеми, порушені у творі?
  • Яка з них, на вашу думку, є центральною?
Байдужість до страждань простого народу Соціальна нерівність Освіта
Незнання історії НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ Схиляння перед чужоземним
Мова Комплекс меншовартості Конформізм
  • Як ви вважаєте, чи є проблеми, які порушує автор, актуальними й у наш час?
  • До кого він звертається у своєму посланні? Хто ті «мертві», «живі» та «ненарожденні», на вашу думку? Аргументуйте
  • Чого може навчити нас цей твір?
  1. Літературний аналіз твору

Тема: показ способу життя  тогочасної національної еліти, визначення її політичних та морально-етичних поглядів.

Ідея: заклик до національної самоідентифікації, соціального примирення та возз’єднання заради відродження нації.

Рід: ліро-епос

Жанр: поема, послання

  1. Підсумок уроку
  1. Домашнє завдання
  1. Вивчити уривок з поеми напам’ять;
  2. Читати поеми «Катерина», «Наймичка»
Завантажити: Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…». Проблематика, образи, настроєві інтонації твору (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 20.3 MB, Завантажень: 26)
Back to top button