Освіта і IT

Як заохотити дітей до досліджень: поради вчителя (про STEM)

SТЕМ-Шкільне життя

“Навіщо мені це знати?” — найбільш популярне питання серед дітей під час навчання. Відповіді допоможе знайти STEM-освіта. Недарма вона набирає все більшої популярності в освітньому просторі України. Проєкт “Дружня школа” розпитав у викладача Вінницького національного технічного університету та керівника гуртка робототехніки Ярослава Кулика, як зацікавити дітей у дослідженнях.

Коротко про STEM

STEM-освіта — це підхід в освіті, що зосереджений на п’яти напрямах: природничі науки (Science), технології (Technology), інженерія (Engineering) та математика (Mathematics). На таких уроках складні процеси пояснюють за допомогою візуалізації та наочних прикладів. Дитина отримує не лише набір фактів, а одразу пробує застосувати отриманні знання на практиці. 

STEM-підхід допомагає також і у розв’язанні соціальних проблем — і в гендерному аспекті, і в аспекті включеності людей з особливими потребами. Технології згладжують такі моменти, адже різноманітність підходу дає можливість проявитися людям з різними талантами. А в процесі роботи над проєктом діти можуть мінятися ролями. 

Що радить вчитель 

STEM-освіта особлива тим, що поєднує в собі багато підходів, які допомагають у навчанні. А щоб ефективно втілити її на практиці, нижче розглянемо декілька порад від педагога.

“Я сам(а)”

Пропонуйте більше свободи та дозволяйте робити щось самостійно. Діти хочуть бути творцями і люблять предмети, де можна творчо реалізуватися та втілити свої ідеї, які зазвичай лише зароджуються. Наприклад, для створення робота запропонуйте намалювати плакат для представлення виробу, а наприкінці зробити рекламу результату та веселу презентацію за допомогою відео. Для дітей — це буде гра з елементами навчання, а для вчителя — навчання з елементами гри. Мета вчителя досягнута, а діти задоволені. 

Що стосується оснащення, яке допоможе втілити в життя ще більше дитячих ідей, МОН затвердило типовий перелік для шкільних природничих кабінетів та STEM-лабораторій. Наприклад, для STEM-лабораторій передбачають 3D-принтер, 3D-сканер, 3D-ручки, мультимедійне та вимірювальне обладнання тощо.

“Ми — команда

Заохочуйте до проєктів, де потрібна командна робота та спілкування з іншими. Якщо розбивати дітей на групи, де заради спільного успіху потрібно працювати разом, діти знайдуть спільну мову між собою, а згодом здружаться. Проте завдання повинне бути не дуже складне, щоб вони між собою не пересварились через невдачі. Більшість наборів STEM — прості, щоб з ними могли працювати діти. Складніші завдання мають стимулюватись нагородою. Причому важливо відзначити не так результат, як зроблену роботу. У такому випадку соціалізація набагато важливіша за матеріал, який вони вивчать в процесі роботи. 

“Вчусь і граюсь”

Акцентуйте увагу на тих проєктах, які швидше дають результат і реагують на людину. Тобто ті, де є рух деталей, зміна кольору, блимання світлодіодів. Наприклад, робототехніка, як один з підходів STEM-освіти, поєднує все це. Для дітей — такий підхід не лише навчання, а ніби гра з предметами, що ожили. 

“Я цим користуюсь”

Використовуйте під час роботи над проєктами прилади, які діти зустрічають у звичайному житті. Це допоможе зрозуміти, як та де може бути корисним приладдя, яке вони вивчають: термометр, метеостанція, домофон, сигналізація, пульт керування, робот для доставки чи перевезення. 

“Мені це цікаво”

Включайте ще більше цікавого у матеріали. Дітям цікаво те, що незвичайне, красиве, веселе, практичне та дає можливість реалізувати свої бажання. Зазвичай дослідження дорослих не такі цікаві, а бувають й досить нудні. Тому дітям потрібно формувати заняття не в науковій, а краще — в науково-популярній формі.

Анастасія Пасічна, журналістка проєкту “Дружня школа” 

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

НУШ-Шкільне життя

  
Back to top button